Рішення

від 10.02.2009 по справі 33/185-08 (н.р. 47/99-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/185-08 (н.р. 47/99-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2009 р.                                                            Справа № 33/185-08 (н.р. 47/99-08)

вх. № 9187/3-33 (н.р. 2906/5-47)

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Савченко А.А. 

суддя                         Кононова О.В.

суддя                         Рильова В.В.

при секретарі судового засідання Даниленко О.О.

за участю представників сторін:

 позивача - : Кулігіна Т.Ф., дов.№01/6 від 09.01.08р.  відповідача - 1-го Дубов Г.О., дов.№7/Уп від 05.01.09р.

2-го відповідача: не з'явився.

розглянувши справу за позовом АТВТ "Харківський канатний завод" м. Харків    

до  ДП МОУ "Укрвійськбуд", м. Київ та Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна", м. Харків    

про витребування майна

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд витребувати з незаконного володіння 1-говідповідача на користь позивача частину нерухомого майна житлового будинку №18 по вул. П. Свинаренко в м. Харкові вартістю 625175,00грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що до передачі робіт новому замовнику - 2-му відповідачу - він був власником майна у будівництві житлового будинку на суму 625175,00грн., яка була з нього стягнута на користь 1-го відповідача за рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.07р. Об'єкт було побудовано і здано в експлуатацію, але майно на вказану суму позивачу не передано, і його вартість залишилась невідшкодованою.

04.06.2008р. позивач надав до суду уточнення позовної заяви, в якому  просить  стягнути  з відповідачів   збитки у вигляді вартості  втраченої частини майна на суму 625175 грн.. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що  рішенням суду  по справі № 21/384-05 з нього стягнуто  на користь  першого відповідача вартість   будівельно-монтажних робіт, виконаних першим відповідачем у 1999-2002р.р. на будівництві житлового будинку № 18 по вул.П. Свинаренко у м.Харкові   на суму 625175 грн.. Будівництво  здійснювалось згідно договору № 141/98 від 24.12.1998р., по якому позивач є замовником, а  перший відповідач – генпідрядником будівництва. У 2003-2004р.р. перший відповідач був власником майна на суму 625175 грн. у спірному об'єкті, який у 2004р. здано в експлуатацію,  але частина  нерухомого майна – житлового будинку - вартістю 625175 грн., яка стягнута судом по справі № 21/384-05 позивачу не передана.  Частина  нерухомого  спірного  майна  у складі  єдиного об'єкту – житлового будинку №18 по вул. П.Свинаренко  передано у власність третій особі, виконання  відповідачами   обов'язку  фактично передати позивачу частину майна в натурі є неможливим.  Тому відповідачі зобов'язані відшкодувати збитки у  вигляді вартості втраченої частини  майна на суму 625175 грн.. не переданої позивачу у встановленому порядку.

23.07.2008р.  позивач надав уточнення позовної заяви, за змістом якого просить  стягнути  з першого відповідача   збитки  у вигляді вартості  втраченої частини майна на суму 625175 грн..  Від стягнення збитків з  другого відповідача – АТ „Агросервис-Україна”  відмовився.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України   позивач  має  право до прийняття рішення по справі  змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити  розмір  позовних вимог і це не порушує чиїх -небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд    приймає      заяви   про  уточнення   позовних вимог   до   розгляду.

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні   заперечує проти заявлених позовних вимог в повному  обсязі, просить суд відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що  02.07.2002р. позивач здійснив відчуження  незавершеного будівництвом  спірного об'єкту   нерухомості, передавши його другому  відповідачу по договору купівлі-продажу № 39  за актом приймання-передачі, при  цьому перелік переданих робіт  відповідає переліку виконаних робіт, що відображений в акті  технічного стану будинку від 10.02.1999р.  Документально передачу здійснено  без врахування виконаних ДП МОУ „Укрвійськбуд” будівельних робіт, хоча реально роботи  вже  були виконані. Таким чином  позивачем здійснено відчуження всього спірного об'єкту нерухомості незавершеного будівництвом, проте, внаслідок неприйняття вже виконаних   на  той час робіт від ДП МОУ „Укрвійськбуд”, документальна передача об'єкту була здійснена  в обсязі робіт станом на 1999р. З моменту укладення договору № 39 та передачі Харківською міською радою функцій замовника від позивача до  другого відповідача, відповідач не мав   будь-якого правового та фактичного відношення до спірного об'єкту. Крім  того, посилання на положення ст.876 ЦК України( у редакції 2004р.)  щодо наявності у нього прав власника на частину  об'єкту нерухомості, є безпідставними, оскільки  не можуть бути застосовані   до правовідносин сторін, які  діяли у 1999-2002р.р.Крім того,  позивачем  пропущено  встановлений законом трирічний строк протягом якого можливий захист  порушення цивільних прав, оскільки позивач у 2002р. підписав акт технічного стану  спірного об'єкту з урахуванням робіт на суму   625175 грн.

Представник 2-го відповідача в  судове засідання не з'явився, в  відзиві на  позов  зазначає, що вимоги  позивача щодо відшкодування збитків з боку другого відповідача є безпідставними, другий відповідач є неналежним відповідачем і не порушував  законних прав та інтересів позивача або  третіх  осіб. Крім того, вважає, що позивач не має ніякого відношення  до правовідносин щодо  будівництва спірного об'єкту з  2003р., тому строк  позовної давності  сплинув.

Суд, вислухавши пояснення представників  сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

24 грудня 1998 року між позивачем (Замовником) та  першим відповідачем (Дольщиком) було укладено договір № 141/98 про сумісне  будівництво 10-ти поверхового 235-квартирного житлового будинку  № 18 по вулиці Петра Свинаренка в місті Харкові із вбудовано-прибудованим магазином "молоко", предметом якого було визначено пайову (дольову) участь дольщика( першого  відповідача)  у фінансуванні  та будівництві.

Відповідно до пункту 1.4. Договору генеральним  підрядником по будівництву визначено Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд". Пунктами 2.3., 2.4. договору визначено, що  частка фінансування будівництва замовника складає 20 % вартості будівництва, а  частка дольщика –80 %. При цьому пайовик (перший відповідач) фінансує свою частку за рахунок державних коштів, виділених Управлінню у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Харківської обласної державної адміністрації, з бюджету по статті "самостійне  переселення".

Розділом №4  визначені  обов'язки сторін, за яким  одним із обов'язків позивача було прийняття  приймання виконаних робіт по формі КБ-2в,КБ-3, акцептування та пред'явлення до оплати  першому відповідачу рахунків за виконані будівельно-монтажні роботи, за проектні роботи, за поставку обладнання та інші витрати, необхідні для будівництва  будинку з додатком обгрунтовуючих документів. У відповідності до п.4.12 договору дольщик ( перший відповідач) повинен був внести долю у фінансування будівництва шляхом оплати виконаних генпідрядником  та субпідрядниками обсягів  по будівництву житлового будинку та монтажу обладнання по їх рахункам, акцептованим замовником позивачем).

Рішенням виконкому  Харківської  міської ради від 14.04.1999р.№ 350 позивачу   було передано від Управління капітального будівництва міськвиконкому функції Замовника на будівництво  житлового будинку №18 по вул. П.Свинаренко в м. Харкові на 1999-2001р.р.  з передачею вартості  незавершеного  будівництва у сумі 227,8 тис. грн.

02.07.2002р. між  позивачем та  2- м відповідачем було  укладено  договір № 39 купівлі-продажу  об'єкту  незавершеного  будівництва – житлового  будинку № 18 по вул. П. Свинаренко в м. Харкові.  Згідно до п.1.2 договору № 39 об'єкт  незавершеного будівництва  продано 2-му  відповідачу  по акту  прийому-передачі від 29.05.03 р.  Перелік обсягів  переданих  робіт по акту від 29.05.2003р. відповідає переліку виконаних робіт, відображених у акті технічного стану будинку від 10.02.1999 р.

Пунктом 1.3 договору  встановлено  ціну  об'єкту 207821,61 грн. +ПДВ  41564,32 грн., всього  249385,93 грн.  за  даними  аудиторського  висновку від 26.06.2002р., проведеного  ТОВ АФ „Фортекс”, експертного звіту, складеного Універсальною Біржею „Україна” 20.09.2002р.  і  за матеріалами справи  сторонами були виконані  зобов'язання за договором   в повному обсязі.

 За   даними аудиторського  висновку від 26.06.2002р. слідує, що  за  наданими  на аудиторську  перевірку   довідками про  вартість  виконаних робіт та понесених витрат за  період з 1993р. по 1996р.р.  вартість виконаних робіт складає 207821,61 грн.

Таким чином позивачем  об'єкт   відчужено  за ціною станом на 1999р. без врахування  будівельних   робіт, виконаних  першим відповідачем   протягом 1999-2002р.р.

Рішенням Харківської міськради № 71/03 від 30 квітня 2003 року функції замовника  вказаного будівництва  на період 2003 –2004 року передано  другому відповідачу.

Рішенням господарського суду Харківській області від 11.07.2007р. по справі № 21/384-05 за позовом 1-го відповідача до позивача та 2-го відповідача про зобов'язання прийняти виконані роботи, підписати акти за формою КБ- 2”в” та КБ-3 за 1999р. –2002р. та стягнення 1470173,9грн, зміненим постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2008р., стягнуто з позивача на користь 1-го відповідача вартість будівельно-монтажних робіт, виконаних 1-м відповідачем у 1999р. –2002р. на  будівництві  житлового будинку № 18 по вул. Свинаренко в м. Харкові, на суму  625175 грн.   

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що  позивач здійснив відчуження всього  спірного об'єкту незавершеного будівництва до АТ „Агросервис-Україна”  документально не врахувавши  при цьому  обсяги робіт, що були фактично  виконані ДП МОУ „Укрвійскбуд”  станом на 2002р.

Обґрунтовуючи вимогу  про стягнення  з першого відповідача збитків, позивач посилається на  це рішення і  договір №  141/98 та  стверджує, що  перший відповідач порушив господарське   зобов'язання і, як  наслідок, зобов'язаний  відшкодувати збитки у вигляді  вартості втраченої частини майна на суму 625175 грн.. не переданої  позивачу  у   встановленому порядку.  

Відповідно до ст.4 ЦК УРСР 1963 р., що діяв   на час  виникнення  спірних правовідносин, цивільні права та  обов'язки  виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і  Української РСР, а також  з дій громадян та організацій,  які  хоч і  не  передбачені законом, але  в силу загальних начал та змісту цивільного законодавства  породжують   цивільні  права  та  обов'язки.

Згідно  ст.151 ЦК УРСР 1963 р. в  силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана  вчинити  на користь  іншої особи (кредитора)  певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та  інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати  від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з договору  або інших підстав, зазначених у ст.4 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 161 ЦК УРСР 1963 р. зобов'язання  повинні виконуватися належним чином, а в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником, останній  згідно вимог  ст.203 ЦК УРСР 1963р., зобов'язаний відшкодувати  кредиторові   завдані  цим  збитки.

Позивач, обґрунтовуючи вимогу  про стягнення  з першого відповідача збитків, посилається   на   неналежне   виконання   останнім   взятих  на   себе за договором   № 141/98  від 24.12.1998р.  зобов'язань.  Суд   вважає    це   твердження   безпідставним та  не   підтвердженим  належними  доказами, оскільки   позивачем не доведено   з  якими  саме   діями першого відповідача  пов'язане виникнення у позивача  збитків  у заявленій сумі,  не доведене  невиконання або неналежне   виконання першим  відповідачем  покладених  на нього умовами   договору обов'язків  з зазначенням конкретних   умов договору про спільне будівництво, які б могли бути підставою для  виникнення у позивача  збитків,  не наведено  підстав в обґрунтування   стягнення збитків, а   саме прямого   причинного зв'язку  між  цими діями  та   фактом виникнення   збитків у  позивача. Крім того,  позивачем не  надано суду  доказів   понесення  ним  збитків  в розмірі, заявленому до  стягнення.  

Відповідно до ст.209 ЦК УРСР, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність  за наявності  її вини ( умислу або необережності), якщо інше не встановлено  договором  або  законом.

Обґрунтовуючи збитки, позивач посилається на ст.196,216,217,218,226,224,227 Господарського кодексу України    та ст.ст.611,623 ЦК України,  які  набрали  чинності  з  01.01.2004р.  

Суд вважає   необхідним  зазначити, що    до  правовідносин сторін  має застосуватись  законодавство, яке  діяло  станом  на  час виникнення спірних правовідносин сторін щодо виконання обов'язків за договором № 141/98  від 24.12.1998р., які  тривали  протягом 1999-2002р.р.  

Але слід зазначити, що   Цивільний  та  Господарський кодекси України, на які посилається позивач,   містять  майже аналогічні норми  з питань відшкодування збитків, а саме  ч.2 ст.218  та ч.1 ст.224 Господарського кодексу України  передбачено  відповідальність учасника господарських відносин у  вигляді відшкодування завданих збитків суб'єкту, права або законні  інтереси якого порушено,  в разі порушення господарського  зобов'язання  або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.  

Відповідно  до п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та  ст.33 ГПК України   на стороні, що подала  позов лежить  зобов'язання доведення  тих обставин, на які  вона  посилається,  як на підставу своїх вимог та заперечень, а  позивачем не   подано  доказів  на підтвердження своїх  вимог.  Докази, надані позивачем,  є   неналежними.

Враховуючи викладене  суд  дійшов висновку, що  вимога позивача про стягнення    з першого  відповідача  збитків    не   підлягає  задоволенню   в повному обсязі.  

Так як  позивач  відмовився  від  позову  в частині  позовних  вимог   до другого відповідача - АТ „Агросервис-Україна” і  його  відмова не суперечить діючому законодавству  та не порушує чиїх –небудь прав та обов'язків, суд вважає  можливим  прийняти  відмову  від позову в цій   частині  та припинити провадження  у справі   щодо другого відповідача на підставі п.4 ст.80 у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Керуючись  ст. ст.1, 12, 32,33,36, 44, 49, 75,80п.4,82-85 ГПК України, -

ВИРІШИЛА:

Прийняти відмову від позову в частині позовних вимог до другоговідповідача - АТ „Агросервис-Україна”.

Провадження у справі щодо  АТ „Агросервис-Україна”  припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

В задоволенні  позову  про стягнення    з   Державного  підприємства Міністерства оборони  України "Укрвійськбуд"  збитків  в сумі   625175 грн.     відмовити.

Рішення підписане 11.02.2009р.

Головуючий суддя                                                                     Савченко А.А. 

суддя                                                                                            Кононова О.В.

суддя                                                                                            Рильова В.В.