Рішення

від 10.02.2009 по справі 29/601-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/601-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2009 р.                                                            Справа № 29/601-08

вх. № 9185/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Диба М. за довіреністю  відповідача - першого - не з"явився; відповідача другого - не з"явився

розглянувши справу за позовом

Приватної комерційної фірми "Ресурс ЛТД" м. Харків  

до  ТОВ "Вестер Україна" в особі філії ТОВ "Вестер Україна" у м. Семферополі та до ТОВ "Фріч ТОТ", м. Харків  

про  стягнення 300827,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа 29/601-08 за позовом ПКФ "Ресурс ЛТД" до ТОВ "Вестер Україна" в ос. філії та ТОВ "Фріч ТОТ".

Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. №21360 від 11.12.08), в якій він просить суд накласти арешт на грошові кошти першого відповідача в розмірі 300827,83 грн. та на інше майно яке належить 1-му відповідачу.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2008р. заява позивача про забезпечення позову була задоволена частково та накладено арешт на грошові кошти першого відповідача –ТОВ „Вестер Україна” в особі філії ТОВ „Вестер Україна” в м. Сімферополі, код 35531314 (місцезнаходження філії: 95022, м. Сімферополь, вул. Ясна, 37, код головного підприємства 35073676, місцезнаходження головного підприємства: 04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, п/р 26002060125570, МФО 384436, Ф-я Крим. РУ Приватбанку, м. Сімферополь; п/р 26009305280201, МФО 350664, ХФ АКБ “ТАС-КОМЕРЦБАНК), що знаходяться на вказаних або інших рахунках у банківських установах, в розмірі позовних вимог 300 827,83 грн. до розгляду справи по суті.  

До господарського суду за вх. №22247 від 26.12.2008р. надійшла заява позивача, в якій він просить суд роз"яснити ухвалу господарського суду Харківської області від 11.12.2008р. по справі 29/601-08.

В заяві позивач посилається на те, що Органи виконавчої служби повідомили, що на вказаних рахунках кошти Відповідача 1 (ТОВ “ВЕСТЕР УКРАЇНА" в особі Філії ТОВ „ВЕСТЕР УКРАЇНА" у м. Сімферополі) відсутні та відмовляються накладати арешт на грошові кошти Відповідача 1, що знаходяться на інших рахунках у банківських установах.

Відповідно ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою  сторони  чи державного виконавця роз'яснює рішення,  ухвалу,  не  змінюючи  при  цьому  їх змісту, а також за заявою  сторони  або  за  своєю  ініціативою  виправляє допущені в рішенні,  ухвалі  описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, ухвала суду від 11.12.08 є і так зрозумілою.

31.12.08 від відповідача надійшло клопотання про передачу справи до розгляду в господарський суд м. Києва та про скасування заходів.

Розглянувши клопотання відповідача про передачу справи до розгляду в господарський суд м. Києва суд відмовляє в його задоволенні, з наступних підстав:

Відповідно до статті 21 ГПК України, cторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. Згідно ст. 15 ГПК України, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів  за  вибором  позивача.  Позивачем було подано позов до першого відповідача - ТОВ "Вестер Україна", м. Сімферополь та до другого відповідача - ТОВ "Фріч ТОТ", м. Харків. Таким чином, позовну заяву було подано до господарського суду Харківської області за місцезнаходженням другого відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2009р., зважаючи на те, що представник позивача в судове засідання не з"явився, не надав суду доказів та додаткових обгрунтувань щодо необхідності заходів щодо забезпечення позову, та доказів того що відсутність таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2008р. скасовані.

Представники відповідачів у судове засідання не з"явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконали.

Позивач 07.02.2009р. надав через канцелярію суду уточнення позовної заяви, в яких просить суд з відповідача першого на користь позивача за прострочення оплати товару за договором поставки пеню у розмірі 11682,47грн.; збитки від інфляції у розмірі 7728,52грн.; 3% річних у розмірі 1464,29грн.; судові витрати.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був  повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

10.12.2007р. між позивачем та першим відповідачем було укладено договір поставки товару №445 СМФ 2008, за яким поставщик зобов"язується передати в обумовлені строки покупцю товар, а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його вартість. Предметом поставки є товари зазаначені в специфікації. Позивачем здійснювались поставки товару першому відповідачу. Відповідно до акту звірки від 27.11.2008р. заборгованість відповідача першого перед позивачем за поставлений товар складає 150827,83грн.

02.10.2008р. між позивачем та відповідачем другим було укладено договір поруки №02-10/08. За цим договором відповідач другий поручився солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачем першим всіх своїх зобов"язань по оплаті товару за договором поставки №445 СМФ 2008 від 10.12.2007р.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п. 9.7. договору поставки №445 СМФ 2008 від 10.12.2007р. відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за поставлений товар не пізніше 45 календарних днів з дати отримання відповідної партії товару. Строки оплати товару відповідачем першим вже закінчились.

Таким чином, відповідачі солідарно зобов"язані сплатити на користь позивача у рахунок погашення боргу за поставлений товар за договором поставки №445 СМФ 2008 від 10.12.2007р. грошові кошти у розмірі 150827,83грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки у зобов"язанні встановлено строк його виконання, то, відповідно до ч. 1 ст. 530, ст. 692 ЦК України воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Відповідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов"язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов"язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разм, так і від будь-кого з них окремо. Таким чином, відповідачі повинні солідарно оплатити вартість товару.

Платіжним дорученням №6631 від 20.01.2009р. відповідач перший повністю розрахувався за отриманий товар, на підтверження чого позивачем була надана виписка з банківського рахунку позивача від 20.01.2009р.

Пунктом 10.4. договору поставки №445 СМФ 2008 від 10.12.2007р. за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач перший не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 11682,47 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1464,29грн. та інфляційні у сумі 7728,52грн.,  підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 3008,28 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на першого відповідача, з вини якого спір доведено до суду та враховуючи те, що сума основоного боргу була сплачена відповідачем першим після звернення позивачем за захистом порушеного права до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 543, 554, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ч. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення позовної заяви від 07.02.2009р.

Позовні вимогизадвольнити частково.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Вестер Україна" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" у м. Семферополі (95022, м. Сімферополь, вулиця Ясна, 37, код ЄДРПОУ (філії) 35531314, код ЄДРПОУ (головного підприємства) 35073676) на користь Промислово комерційної фірми "Ресурс ЛТД" (61007, м. Харків, вул. Соколова, 18, кв. 20, код ЄДРПОУ 14058492) пеню у розмірі 11682,47грн.; збитки від інфляції у розмірі 7728,52грн.; 3% річних у розмірі 1464,29грн., державного мита у розмірі 3008,28 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя