Рішення

від 17.02.2009 по справі 51/323-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

51/323-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2009 р.                                                            Справа № 51/323-08

вх. № 9356/5-51

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Румянцев А.Б., довіреність від 19.11.2008 року,  відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом ПП "Медком - Харків", м. Харків  

до  ТОВ "Радікс", смт. М. Данилівка  

про стягнення 8673,85 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8673,85 грн. заборгованості (з яких: 2104,03 грн. - основний борг; 64,99 грн. - три відсотки річних; 6504,83 грн. - неодержаний доход (упущена вигода), що виникла з договору купівлі-продажу № 216-06, укладеного між сторонами 29.08.2006 року. Позов обгрунтовано не виконанням відповідачем взятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 17.02.2009 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 17.02.2009 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

29.08.2006 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 216-06, відповідно до умов якого продавець (позивач по справі) зобов"язується передати у власність покупцю (відповідач по справі) товар в асортименті, кількості, за цінами та в строки, зазначені у підписаній сторонами накладній, а відповідач зобов"язується прийняти цій товар та оплатити його варстість (аркуші справи №№ 34-36).

Відповідно до договору позивач за період з 22.09.2006 року по 19.09.2007 року поставив відповідачеві товар на загальну суму 2638,95 грн. Факт поставки підтверджується видатковими та податковими накладними (аркуші справи № 37-65).

Відповідно до пункту 4.2 договору, розрахунок за отриманий товар здійснюється по факту відвантаження товару, не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару. Днем відпуску товару є дата, що вказана в накладній.

Проте, відповідач взяті на себе зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 17.12.2008 року складає 2104,03 грн.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - кодексу) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Кодексу передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач також просить суд у позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь 64,99 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Крім того, позивач просить суд у позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь 6504,83 грн. неотриманого прибутку (втраченої вигоди).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками визнаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відповідно до частини 4 статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Частиною 2 статті 623 УК України встановлено, що розмір збитків доказується кредитором.

Виходячи з зазначених норм, суд, вважає, що при визначенні упущеної вигоди, кредитор зобов"язаний довести: можливість одержання доходів за звичайних обставин, якби сплата боргу відповідачем відбулася, або неможливість одержання цих доходів за умови звичайних заходів, вжитих позивачем для усунення негативних наслідків несплати боргу відповідачем.

Негативні наслідки неотримання (вилучення) певної суми оборотних коштів за звичайних обставин усуваються шляхом залучення додаткових інвестицій, кредитів, позик, внесків засновника тощо. З огляду на такий рівень рентабельності, що зазначений в розрахунку позивача, вжиття цих заходів нічим не ускладнене.

Позивач не довів суду чому ці заходи не були вжиті. Отже, в цій частині в позові слід відмовити на тій підставі, що позивач не довів розмір неодержаних доходів і здійснення заходів щодо їх одержання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2104,03 грн. основного боргу; 64,99 грн. трьох відсотків річних є обгрунтованими, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі часткового задоволення позовних вимог, покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю "Радікс" (62341, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Мала Данилівка, пров. Учительський, буд.5, р/р 2600830195 Дергачівське відділення Ощадбанку, МФО 350114, код ЄДРПОУ 23452495) на користь Приватного підприємства "Медком-Харків" (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 42, кім. 340, р/р 2600706400454 а АКБ "Правекс-банк" м. Київ, МФО 321983, код 32952171) - 2104,03 грн. основного боргу; 64,99 грн. три відсотки річних; 25,51 грн. витрат по сплаті державного мита та 29,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди в розмірі 6504,83 грн.- відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 лютого 2009 року.