Рішення

від 27.03.2013 по справі 922/620/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р.Справа № 922/620/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "НПССП Елітне насіння"", м. Донецьк до ТОВ "Укрпінотерм", м.Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

представника позивача - Ларіонов В.Б. - директор

представник відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НПССП Елітне насіння" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" про стягнення заборгованості у розмірі 18348,50 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №02 від 04.10.2012р.

Запис розгляду справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме, програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду", диск сісх-07903.

Через канцелярію суду від позивача з супровідним листом (вх.№10260 від 19.03.13р.) надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому він просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 37000,00 грн., пеню в розмірі 1304,15 грн. та збитки в розмірі 4363,01 грн. В даному клопотанні позивач зазначив, що 26.02.13р. відповідачем було сплачено суму основного боргу в розмірі 15000,00 грн. Також, в своєму клопотанні, наданому з супровідним листом (вх.№10260) позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Вказану заяву було прийнято судом до розгляду.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. №11034 від 25.03.13 р.) в якому проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві.

Позивач надав суду пояснення по справі, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Також, позивач пояснив, що він не підтримує клопотання про забезпечення позову.

В судовому засіданні, яке розпочалося 19.03.2013 р. о 10 год. 30 хв. було оголошено перерву до 27.03.2013 р. до 9 год. 30 хв., також, 27.03.2013 р. в судовому засіданні було оголошено перерву з 11 год. до 12 год. 00 хв.

Представник відповідача в судове засідання після перерви не з"явився.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Між ТОВ "НПССП Елітне насіння" (продавець) та ТОВ "Укрпенотерм" (покупець) 04.10.2012р. був укладений договір №02, відповідно до п. 1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю пшеницю озиму та насіння "Єрмак" Еліта, на суму 37000 грн., а покупець зобов'язався приймати та оплатити товар на умовах цього договору.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, що підтверджується накладною № 05 від 12.10.2012 року, передав відповідачеві товар на суму 37000 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується довіреністю №100 від 12.10.2012 року, але оплату його вартості здійснив лише частково у розмірі 22000 грн.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовом (11.02.2013 р.), заборгованість відповідача перед позивачем складала 15000 грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2013 р. відповідач сплатив позивачу суму заборгованості в розмірі 15000 грн., про, що свідчить платіжне доручення № 128 від 26.02.13р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження по справі якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, відповідач сплатив позивачу суму боргу в розмірі 15000 грн. провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

Пунктом 7.3 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 1304,15 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 37000 грн. моральної шкоди, суд визнав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими саме діями (бездіяльністю) відповідача вони були заподіяні.

Оскільки, позивачем не було надано суду доказів понесення таких втрат немайнового характеру, що настали з вини відповідача внаслідок невиконання умов договору, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 1912,19 грн. та 85 грн. штрафних санкцій, сплачених позивачем у зв"язку з несвоєчасною сплатою ПДВ до бюджету, суд визнав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, податок є безумовний платіж, який повинен здійснюватись позивачем та не залежить від дій відповідача щодо виконання або невиконання умом договору, крім того, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації .

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

За таких обставин, суд, вважає за необхідне покласти судові витрати у вигляді 1720,50 грн. судового збору на відповідача, оскільки, спір виник з його вини.

Оскільки, суд не визнавав явку представника позивача в судове засідання обов"язковою, витрати позивача на проїзд до суду слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" (код ЄДРПОУ 34862614, м. Харків, вул. Римарська, 16, кв. 12, рах. 2600931912022 ПАТ "Діамант банк", МФО 320854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПССП "Елітне насіння" (код ЄДРПОУ 33755578, м. Донецьк, вул. Арктики, 1/48, рах. 26003300107934 в ТВБВ №10004/0126 філія Донецького ОУ АТ "Ощадбанк", м. Донецьк, МФО 335106) - 1304,15 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

Провадження по справі в частині стягнення 15000 грн. боргу припинити.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 01.04.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.