Рішення

від 19.02.2009 по справі 11012-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11012-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

19.02.2009Справа №2-2/11012-2008

за позовом - ТОВ "ІННКО" (83023, м. Донецьк, вул. Лабутенко, 16а)

до відпвідача -  Селянсько-фермерського господарства "Іллічівське" (97212, АР Крим, Совєтський район,  с. Октябрьське, вул. Курська, 16)

про стягнення 47 512,26 грн.  

                                                                                                           Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Сухаревська– ю/к, довіреність у справі

Від відповідача : Азорський – адв, довір у справі, Захарченко – дир., наказ №1

Суть спору:     

Позивач - ТОВ "ІННКО"  звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Селянсько-фермерського господарства "Іллічівське" про стягнення  суми заборгованості у розмірі 42 219грн.88коп, пені за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань у розмірі 3 653грн.53коп., 3% річних  у розмірі  456грн.69коп за весь час прострочення, збитків від інфляції у розмірі 1 182грн.16коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  між сторонами був укладений договір підряду №20/07 від 19.6.2008 р. Позивачем були виконані роботи, за які відповідач частково здійснив розрахунок. До цього часу відповідачем остаточний розрахунок не здійснено,  що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Позивач у судовому засіданні надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд,  у зв'язку з частковим погашенням відповідачем боргу, стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22 219грн.88коп, 3% річних  у розмірі  456грн.69коп за весь час прострочення та збитки від інфляції у розмірі 1 182грн.16коп.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до  ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Між ТОВ "ІННКО", як підрядником, та СФГ "Іллічівське", як замовником, було укладено договір підряду  №20/07 від 19.6.2008р, відповідно до п.1.1 якого підрядник  виконує сільськогосподарські роботи по скошуванню та обмеженню  сільськогосподарських культур з застосуванням прогресивної техніки, а замовник приймає та оплачує виконані підрядником роботи у розмірі вказаному та узгодженому між сторонами, відповідно до належно оформленого акту приймання – здачі виконаних робіт.

Відповідно до п.6.1, 7.3 договору, вартість  наданих послуг, по виконанню робот по договору складає 240,00грн (з ПДВ) за 1га. Вартість послуг може корегуватися угодою сторін та фіксується у акті приймання – здачі виконаних робіт. Замовник зобов'язується оплатити виконані підрядником роботи у строк з 25.6.2008р по 20.7.2008р.

Позивачем були виконані усі роботи відповідно до умов договору підряду №20/07 від 19.6.2008р, а саме косіння та обмолот сільськогосподарських культур (озимої пшениці та ячменю) на площі 800га, що підтверджується підписаним сторонами актом  приймання - здачі виконаних робіт від 20.7.2008р на суму 192 000,00грн. (з ПДВ).

Відповідач належним чином  не виконав прийняті за договорами обов'язки щодо оплати виконаних робіт. Відповідачем було сплачено лише  149 780грн12коп, у тому рахунку: грошовими коштами на суму 110 000,00грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме: випискою банку по особовому рахунку позивача, та поставлено ячмінь на суму 39 780грн12коп (з ПДВ), що підтверджується накладними №23 від 23.6.2008р на суму 16 460,00грн, №24 від 28.6.2008р на суму 23 320,00грн, які також знаходяться у матеріалах справи.

Отже, судом встановлено, що на момент звернення позивача з позовом у суд сума боргу відповідача за договором склала 42 219грн88коп, що підтверджується матеріалами справи.

Але судом також встановлено, що сума в розмірі 20 000,00грн, яка була позивачем первісно включена до суми основного боргу була погашена відповідачем 29.01.2009р та 09.02.2009р, що підтверджується платіжним дорученням №14 від 29.01.2009р  на суму 10 000,00грн та платіжним дорученням №34 від 09.02.2009р на суму 10 000,00грн, які знаходиться у матеріалах справи, тобто після звернення позивача з позовом у суд, у зв'язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 20000,00грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у в'язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 22 219грн.88коп боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

В зв'язку з цим сума основного боргу відповідача на момент розгляду спору з урахуванням часткової оплати після звернення позивача з позовом складає 22 219грн.88коп., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов у частині стягнення боргу у розмірі 22 219грн.88коп. за надані, відповідно до договору підряду №20/07 від 19.6.2008р, послуги обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних за період вересень -  жовтень 2008р у сумі 1 182грн.16коп. та 3 % річних за період з 21.7.2008р по 20.11.2008р у розмірі  456грн.69коп, які не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

У силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як  позивач не довів суду  пред'явлення відповідачу  до звернення позивача з позовом до суду  вимоги про сплату інфляційних та річних, тоді як момент настання виконання зобов'язання по сплаті суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення)  боржникові вимоги кредитора. Таким чином, підстав для виконання відповідачем зобов'язання по сплаті суми встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми на даний момент не має.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача з суми 42 219грн88коп згідно з ст. 49 ГПК України, оскільки  частина суми боргу у розмірі 20 000,00грн  була сплачена відповідачем 29.01.2009р та 09.02.2009р, тобто після звернення позивача з позовом до суду, тому що відповідно до штампу на конверті позивач звернувся з позовом до суду 13.12.2008р,  а в іншій частині на позивача.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 24.02.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з  Селянсько-фермерського господарства " Іллічівське" (97212, АР Крим, Совєтський район,  с. Октябрьське, вул. Курська, 16, п/р 260025328 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 25145107) на користь ТОВ "ІННКО" (83023,  м. Донецьк, вул. Лабутенко, 16а, п/р 260041381 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076,ЄДРПОУ 02046512) 22 219грн.88коп боргу, 422грн20коп. державного мита, 104грн.85коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          У частині стягнення 1 182грн.16коп інфляційних та 456грн.69коп річних  відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.