Рішення

від 19.02.2009 по справі 5/134-6/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/134-6/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 р.   Справа № 5/134-6/19   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Цюрак А.М. розглянувши у відкритому судовому  засідання матеріали справи

за позовом  ТзОВ "Українська гірничо-металургійна компанія-Галичина"  вул.Макуха, 41а/4, м.Івано-Франківськ,76018

до відповідача  ВАТ "Коломиясільмаш"  вул.Пушкіна,6,Коломия,78200

про стягнення заборгованості в сумі 39305 грн. 91 коп., а саме: 36947 грн. 32 коп. боргу за отриману продукцію, 2092 грн. 58 коп. пені  та 266 грн. 01 коп. - 3% річних.

Представники:

Від позивача:  Григор О.В.-нач. служби безпеки, Від позивача: Григор О.В.-нач. служби безпеки, довіреність № 11 від 19.01.09р.

Від позивача: Яців М.Ф.-директор, довіреність № 12 від 19.01.09р.

Від відповідача: Шутка Я.С.-арбітражний керуючий, посвідчення № 149 до 21.05.12р.

СУТЬ СПОРУ:  заявлено позов про стягнення з відповідача 39305,91грн. заборгованості, в тому числі: 36947,32грн. основного боргу, 2092,58грн. пені, 266,01грн. 3% річних.

          Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав  в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.  Зокрема посилається на те, що  між ним та відповідачем  був укладений договір купівлі-продажу на виконання умов якого  продавцем поставлено покупцю металопродукцію  на суму36947,32грн. Однак покупець не провів    оплату за придбану продукцію, чим порушив умови договору та допустив заборгованість  в сумі 36947,32грн.

          Представник відповідача  відзиву на позов не подав. Позовні вимоги визнає, однак зауважує, що  згідно ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.03 по справі №Б-7/49  порушено провадження у справі про банкрутство підприємства-відповідача-ВАТ "Коломиясільмаш" . На даний час  ВАТ "Коломиясільмаш" перебуває в процедурі санації.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обгрунтування  заявлених вимог та заперечень, дослідивши подані докази, суд встановив, що 05.04.07 між  позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу  №07/05 (далі-Договір), згідно умов якого продавець зобов"язався   продати  покупцеві товар ( металопродукцію), а покупець зобов"язався прийняти цей товар та  здійснити його оплату відповідно до умов даного Договору ( розділ 1 Договору).

           Розділом 6 Договору встановлено порядок розрахунків між сторонами. Зокрема згідно п.6.3  Договору   оплата продукції  здійснюється покупцем наступним чином: 10% - авансовий платіж на протязі 3-х банківських днів з дати отримання покупцем  від продавця рахунку-фактури, решту вартості  продукції на протязі 7-ми банківських днів з дня отримання  продукції. Датою  оплати усієї партії продукції є дата  зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця ( п.6.4 Договору).

     Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі - передав у власність покупцеві товар на суму 36947,32грн., що підтверджується рахунками-фактурами та видатковими накладними ( копії містяться в матеріалах справи).

      Однак, як видно із зібраних у справі доказів, відповідач  свої зобов"язання  по оплаті поставленого товару не виконав  в зв"язку з чим виникла заборгованість, яка на час звернення позивача з позовом до суду становить36947,32грн. Дана сума  складає суму основного боргу.

      07.10.08 та 21.10.08 позивачем на адресу відповідача направлялися вимоги  ( №378 та №407)  про погашення заборгованості в сумі 36947,32 грн . Однак   на день звернення позивача до суду жодної відповіді  на претензію ним не отримано, заборгованість не погашена.

     У  відповідності  з ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона  (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та неподання відповідачем належних доказів про оплату заборгованої суми у встановлені законом строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 36947,32грн. основного боргу.

      Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  трьох  процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В силу дії  ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано  266,01грн. 3% річних .                         Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення   266,01грн. 3% річних .

          Щодо позовних вимог в частині стягнення  2092,58грн. пені , суд  вбачає в наявності підстави для  відмови в позові в цій частині  виходячи з наступного.

      Як вбачається із зібраних у справі доказів, ухвалою  господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.03 по справі №Б-7/49  порушено провадження у справі про банкрутство боржника - ВАТ "Коломиясільмаш"( відповідач по справі).               

        Відповідно до ст.1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом" грошове зобов"язання  боржника -  зобов"язання заплатити кредитору певну грошову  суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених  цивільним законодавством України. До складу  грошових зобов"язань боржника не зараховуються недоїмка ( пеня та штраф) .

    Таким чином,  в  частині позову про стягнення з відповідача 2092,58грн. пені слід відмовити.

     Судові витрати  понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти  на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з ВАТ "Коломиясільмаш" вул.Пушкіна,6, м. Коломия ( код ЄДРПОУ 00238180, р/р 26001301630305 в ФАКБ "Національний кредит", МФО 336826) на користь  ТзОВ "Українська гірничо-металургійна компанія - Галичина" вул. Макуха, 41а/4, м. Івано-Франківськ ( код ЄДРПОУ 33427681, р/р 260063001154 в Ів-Фр.  філії АТ "ВАБанк", МФО 336934) -  36947,32грн. основного боргу , 266,01грн. 3% річних та  393,06грн.  витрат по сплаті державного мита і 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ  видати  позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання  рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                           Грица Юрій Іванович

                                                            рішення підписане 20.02.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"