Рішення

від 18.02.2009 по справі 5020-3/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" лютого 2009 р. справа № 5020-3/318

За позовом                     Приватного підприємства “Крим Чай”

                              (95053, м. Сімферополь, вул. Воровського, 60, кв.399)

до відповідача:           Приватного підприємства “Гавань”

                              (99016, м. Севастополь, вул. Богданова,12)

про стягнення заборгованості в розмірі 4 919,76 грн.,

Суддя Головко В.О.

За участю представників:

позивач - Горевой О.І., довіреність № 214 від 09.12.08, ПП "Крим чай";

відповідач –не з'явився, ПП "Гавань";

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство “Крим Чай” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства “Гавань” про стягнення заборгованості в розмірі 4930,66 грн., що складається із: суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції –4382,27 грн., пені за договором –435,07 грн., 3 % річних –113,32 грн.

В процесі розгляду справи позивач надав уточнений розрахунок суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, просить стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 4 370,39 грн., 3 % річних в сумі 114,30 грн. та пеню в сумі 435,07 грн.

          Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки щодо оплати за отриманий товар. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив. письмових заперечень суду не надав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі.

У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.10.2007 між позивачем –Приватним підприємством “Крим Чай” (Постачальник), та відповідачем –Приватним підприємством “Гавань” (Покупець) було укладено договір поставки № 199/а (арк. с. 7).

Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар (чайну продукцію), а Покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату поставки на умовах даного договору.

На виконання вищезазначеного договору позивач поставив відповідачу товару на суму 3 615,71 грн., що підтверджується витратними накладними № КЧ–10049112 від 26.10.2007, КЧ–1004916 від 26.10.2007, КЧ–10049119 від 26.10.2007, КЧ–1004920 від 26.10.2007, КЧ–1004925 від 26.10.2007, КЧ–1005112 від 09.11.2007, КЧ–1005113 від 09.11.2007, КЧ–1005114 від 09.11.2007, КЧ–1005221 від 16.11.2007 (арк. с. 11-19).

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за поставлений Покупцеві товар по договору здійснюється Покупцем Постачальнику на умовах відстрочення платежу протягом 21 календарних днів з моменту фактичного отримання товару та підписання накладної.

Втім, відповідач за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 31 від 12.02.2009 з вимогою сплатити заборгованість за товар (арк. с. 8). Але відповідач залишив претензію без уваги, що стало причиною для звернення до суду з даним позовом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 4 370,39 грн. та 3 % річних в сумі 114,30 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частин 1 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт отримання товару та наявна заборгованість в сумі 3 615,71 грн. підтверджуються матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості Відповідачем не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня), то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (стаття 624 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Позивачем нарахована пеня в сумі 435,07 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд знаходить його, таким, що відповідає вимогам закону, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4 370,39 грн. та 3 % річних в сумі 114,30 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Перевіривши розрахунки інфляційних збитків та 3% річних, суд знаходить їх вірними.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4 370,39 грн., 3% річних –114,30 грн. та пеня –435,07 грн., а разом 4 919,76 грн.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Гавань” (99016, м. Севастополь,                  вул. Богданова,12; код ЄДРПОУ 23439572, р/р 26009099158800 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005) на користь Приватного підприємства “Крим Чай” (95053,                                м. Сімферополь, вул. Воровського, 60, кв.399; код ЄДРПОУ 30494425, р/р 26003214286100 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005) заборгованість з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4 370,39 грн., 3% річних в розмірі 114,30 грн., пеню в розмірі 435,07 грн., разом 4 919,76 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                               В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

24.02.2009

Розсилка:

1.          Приватне підприємство “Крим Чай”

          (95053, м. Сімферополь, вул. Воровського, 60, кв.399)

2.          Приватне підприємство “Гавань”

          (99016, м. Севастополь, вул. Богданова,12)

3.          Справа

4.          Наряд