Рішення

від 19.02.2009 по справі 8/198/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/198/35

 19.02.09  

УКРАЇНА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м. Чернігів                                                                                                                                                      тел.779-918

просп.Миру,20                                                                                                                                               тел.698-166

=====================================================================

Іменем України  

РІШЕННЯ

                17 лютого  2009р.                                                              Справа № 8/198/35

За позовом: Закритого акціонерного товариства "Житомирпромспецбуд", вул. Бородія, 49, м. Житомир, 10001

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Металспецбудконструкція", вул. Московська, 3, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Про стягнення 7632грн.72коп.

                                                                                                                   Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ   СТОРІН:

Від позивача: Малий М.С. –представник, довіреність № 484 від 01.08.2008р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 5887грн.60коп. боргу на підставі договору про надання послуг, виконання робіт від 01.04.07р., 231грн.79коп. процентів річних за період з 20.07.07р. по 10.11.08р. та 1513грн.17коп. інфляційних нарахувань за період з серпня 2007р. по вересень 2008р. за неналежне виконання зобов'язання.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 15.01.2009р., яка направлялась на зазначену в позовній заяві адресу, а саме: вул. Московська, 3, м. Ніжин, 16600, повернулась із відміткою відділення поштового зв'язку, що за вказаною адресою організації немає.

Оскільки  до повноважень господарського суду не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а тому, за загальним правилом, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, якщо ухвала суду надіслана на поштову адресу зазначену у позовній заяві.

Крім того, як вбачається із наданого позивачем витягу Серії АВ №683801 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач станом на 23.01.2009р. зареєстрований за адресою: вул. Московська, 3, м. Ніжин, 16600, яка співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві. Таким чином суд приходить до висновку, що судом вжиті заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання по розгляду даної справи. Враховуючи, що судом явка представника відповідача обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

          01 квітня 2007р. між Закритим акціонерним товариством „Житомирпромспецбуд” (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Металспецбудконструкція” (відповідач у справі) укладено договір про надання послуг, виконання робіт, за умовами якого Виконавець (позивач у справі) виконує для Замовника  (відповідач у справі) роботи краном КС-4561 у м. Житомирі в період з 01.04.2007р. по 31.05.2007р., а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість на умовах цього договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, а тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 33 Господарського кодексу України та главою 61 Цивільного кодексу України.

          В силу п.1 ст.837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із п.2.2. договору сума договору приблизно складає 28000грн. та уточнюється в ході виконання робіт, надання послуг і оформляється окремим додатком, який є невід'ємною частиною договору.

Дана умова договору щодо визначення приблизної ціни  не суперечить приписам ч.2 ст.321 Господарського кодексу України та ч.2 ст.844 Цивільного кодексу України. Таким чином, сторонами в договорі передбачена можливість зміни вартості виконання робіт, надання послуг, виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем проведені роботи, про що складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень-травень 2007р., які підписані представниками обох сторін  і скріплені їх печатками. Вартість всіх виконаних робіт за даний період становить 28273грн.61коп. Крім того, факт виконання робіт підтверджується наданими позивачем змінними декадними рапортами машиніста, на яких містяться підпис уповноваженої особи та відбитки печатки відповідача.

Відповідно до п.2.4 договору остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться після підписання змінних рапортів машиніста, але не пізніше 20-го числа наступного за звітним місяця.  

Як свідчать матеріали справи, відповідачем за виконані роботи сплачено 26185грн.85коп., що підтверджується копією виписки з рахунку позивача від 15.06.2007р. Отже, залишок неоплаченої суми за виконані роботи становить 2087грн.76коп.

          В силу п.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Як вбачається із наданих позивачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторони претензій одна до одної не мають.

          Згідно із п.2.4. договору остаточний розрахунок за виконані роботи мав бути проведений не пізніше 20-го числа наступного за звітним місяця. Отже, відповідач мав оплатити виконані позивачем роботи за квітень-травень 2007р. до 20 червня 2007р.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем зобов'язання за договором належним чином не виконані, виконані роботи в повному обсязі не оплачені, а тому заборгованість становить 2087грн.76коп.

Враховуючи, що на день розгляду справи доказів оплати заборгованості в повному обсязі відповідачем не надано, з нього підлягає стягненню 2087грн.76коп. боргу.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3800грн. боргу за актом № ОУ-0000946 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.07р. є безпідставною та необґрунтованою виходячи із наступного.

Відповідно до п.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Із вищезазначеного акту виконаних робіт, на який посилається позивач, вбачається, що він складений всупереч вищезгаданій нормі права, так як не підписаний відповідачем. До того ж, до даного акту не додані змінні декадні рапорти машиніста, складання яких передбачено умовами договору (п.2.4. договору).

За таких обставин суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт виконання робіт краном КС-4561 в червні 2007р. Крім того, позивачем не підтверджено належними доказами необхідності виконання для відповідача робіт краном КС-4561 в червні 2007р., оскільки п.1.1. договору передбачений конкретний строк виконання робіт - в період з 01.04.2007р. по 31.05.2007р.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          Як вбачається з поданого розрахунку, з урахуванням визначеної позивачем суми боргу, останній просить стягнути з відповідача 231грн.79коп. процентів річних за період з 20.07.07р. по 10.11.08р. та 1513грн.17коп. інфляційних нарахувань за період з серпня 2007р. по вересень 2008р. Проте враховуючи, що фактична сума боргу по оплаті виконаних робіт становить 2087грн.76коп., матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання, а тому вимоги позивача є обґрунтованими, але задовольняються судом в розмірі 82грн. процентів річних за період з 20.07.07р. по 10.11.08р. та 586грн.93коп. інфляційних нарахувань за період з серпня 2007р. по вересень 2008р., які обчислюється з урахуванням фактичної суми боргу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, і з відповідача має бути стягнуто: 2087грн.76коп. боргу, 231грн.79коп. процентів річних та  586грн.93коп. інфляційних нарахувань.

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

                 Керуючись ст.ст.193,318,321 Господарського кодексу України, ст.ст.625,837,844, 853,854,882 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

В  И  Р  І  Ш  И В:

         Позов задовольнити частково.

         Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Металспецбудконструкція”, вул. Московська, 3, м. Ніжин (ідентифікаційний код 33757842, р/р 26004301836320 в “ПІБ” м. Ніжин, МФО 353434) на користь Закритого акціонерного товариства "Житомирпромспецбуд", вул. Бородія, 49, м. Житомир  (ідентифікаційний код 33019799, р/р 260083163101 АБ “Енергобанк” м. Житомир, МФО 311603) 2087грн.76коп. боргу, 82грн. процентів річних, 586грн.93коп. інфляційних нарахувань, 36грн.84коп. державного мита та 42грн.62коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Наказ видати після набрання рішенням законної сили.        

Суддя                                                        Т.Г.Оленич