Рішення

від 04.04.2013 по справі 8025183/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№22-ц/778/1518/13 Головуючий у 1 інстанції: Носик М.А.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 квітня 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.,

Суддів: Мануйлова Ю.С.,

Панкеєва О.В.,

При секретарі: Бурима В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 29 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька насіннєва станція», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Василівська міська рада Запорізької області, про визнання права користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року позивачі звернулися до суду із позовом до ТОВ «Запорізька насіннєва станція», Василівської міської ради Запорізької області про визнання за ними право спільної сумісної власності в рівних частках на будинок АДРЕСА_1, по 1/5 частки за кожним.

У жовтні 2012 року позивачі ОСОБА_3, яка діє також в інтересах свого малолітнього ;ина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 уточнили свої позовні вимоги і просили визнати за ними право користування жилим будинком АДРЕСА_1.

В уточненій позовній заяві зазначали, що у 1996 році на підставі ордеру, родина ОСОБА_9 у складі 6 осіб вселилися в житловий будинок АДРЕСА_1 для постійного проживання. Рішенням № 88 від 18.04.1996 року затверджено рішення спільного засідання адміністрації та профкому Запорізької обласної станції по насінництву багатолітніх трав від 20.03.1996р.та вищезазначений будинок був виділений для сім'ї ОСОБА_9 як багатодітній сім'ї для покращення житлових умов.

У встановленому законом порядку сім'я ОСОБА_9 у 1996 році на підставі ордеру вселилися в житловий будинок для постійного проживання, зареєстрували своє місце проживання.

Відповідно до ст. 65 ЖК України, позивачі вселилися в жиле приміщення і зареєстрували синів ОСОБА_5 у лютому 1999 року і ОСОБА_6 у березні 2001 року, інших членів сім'ї ОСОБА_3 у жовтні 2004 року, ОСОБА_7 у серпні 2002 року, ОСОБА_8 у березні 2009 року. Після смерті наймача ОСОБА_9, позивачі користувалися, проживали та зареєстровані в установленому законом порядку в житловому будинку АДРЕСА_1. Члени сім'ї ОСОБА_9 набули право користуватися усіма правами житлом нарівні з наймачем ОСОБА_9 і як члени його сім'ї зберегли це право після його смерті.

У травні 2001 року відбулася реорганізація Запорізької обласної станції по насінництву багатолітніх трав, в результаті було засновано ТОВ «Запорізька насіннєва станція», яка є правонаступником колективного підприємства Запорізької обласної станції по насінництву багатолітніх трав. ОСОБА_3, яка діє також в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області до ТОВ «Запорізька насіннєва станція» та до Василівської міської ради Запорізької області із заявою про оформлення будинку АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності в рівних частках. Однак приватизувати будинок не вдалося.

Так як ТОВ «Запорізька насіннєва станція» заперечує сам факт законності проживання позивачів у спірному будинку, то позивачі ОСОБА_3, яка діє також в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просили суд визнати за ними право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 29 січня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_3, яка діє також в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення їх позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п.4 ч.1., ч.2, 3 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, а порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд помилково вважав, що між сторонами маються не житлові, а цивільно-правові відносини між власником житла та його наймачами. При цьому суд помилково не прийняв до уваги обставини, які були встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили та у яких брали участь тіж самі особи, щодо яких встановлені такі обставини.

Відповідно до ст., ст. 52, 58 ЖК України жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської Ради народних депутатів або з наступним повідомленням

виконавчому комітету відповідної Ради про надання приміщень для заселення.

На підставі рішення про надання жилого приміщення виконком міської Ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Василівської районної державної адміністрації від 01.02.1996р. № 78 затверджено акт державної комісії по прийому до експлуатації одноквартирного п"ятикімнатного жилого будинку по АДРЕСА_1 з визнанням права власності за обласною станцією по насінництву багаторічних трав. На підставі цього було видано свідоцтво про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 - Запорізькій областній міжгосподарській спеціалізованій станції по насінництву багаторічних трав / а.с.15,16 /.

Рішенням спільного засідання адміністрації та профкому Запорізької обласної станції по насінництву багатолітніх трав № 1 від 20.03.1996р., вищезазначений будинок був виділений для сім'ї ОСОБА_9 як багатодітній сім'ї зі складом 6 осіб для покращення житлових умов, яке було затверджено рішенням виконкому Василівської міської ради № 88 від 18.04.1996 року. На підставі цього видано ОСОБА_9 ордер № 6639 на вселення у жилий будинок АДРЕСА_2 / а.с.13,14,17 /.

У 1996 році на підставі ордеру, родина ОСОБА_9 у складі 6 осіб вселилися в житловий будинок АДРЕСА_1 для постійного проживання.

Відповідно до ст. 65 ЖК України, позивачі вселилися в жиле приміщення і зареєстрували синів ОСОБА_5 у лютому 1999 року і ОСОБА_6 у березні 2001 року, інших членів сім'ї ОСОБА_3 у жовтні 2004 року, ОСОБА_7 у серпні 2002 року, ОСОБА_8 у березні 2009 року. Після смерті наймача ОСОБА_9, позивачі користувалися, проживали та зареєстровані в установленому законом порядку в житловому будинку АДРЕСА_1. Члени сім'ї ОСОБА_9 набули право користуватися усіма правами житлом нарівні з наймачем ОСОБА_9 і як члени його сім'ї зберегли це право після його смерті.

Рішенням виконкому Василівської міської ради № 1453 від 19.05.1998р. з метою впорядкування нумерайції домів по АДРЕСА_1, дому, що належить Запорізькій обсластній міжколгоспній спеціалізованій насінневій станції присвоєно № НОМЕР_1 / а.с.132 /.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 15.04.2011р., залишеним без змін ухвалою апеляційної інстанції від 06.07.2011р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.08.2011р., при розгляді позову про усунення перешкод у здійсненні права володіння та користування за участю тих самих сторін було встановлено, що ОСОБА_3, яка діяла також в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вселилися у вищевказаний жилий будинок на постійне проживання у відповідності з вимогами житлового законодавства і набули право користивання ним / а.с.34-37 /.

Згідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивачі у передбаченому житловим законодавством порядку отримали та вселилися у жилий будинок АДРЕСА_1, постійно та тривалий час там проживають, судова колегія приходить до висновку, що заявлені ними позовні вимоги про визнання права користвання вказаним жилим будинком є законними та обгрунтованими.

Реорганізація Запорізької обласної станції по насінництву багатолітніх трав, в результаті було засновано ТОВ «Запорізька насіннєва станція» не є підставою для припинення позивачами набутого на законних підставах права користування жилим будинком АДРЕСА_1 як і не підставою для цього неукладення

позивачами на підставі Типового договору найму житлового приміщення договору найму на вищезазначене житлового приміщення.

За таких обставин справи, колегія суддів ухвлене у цій справі рішення суду про відмову у задоволені позову скасовує і постановляє нове про його задоволення.

Керуючись ст., ст. 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовльнити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 29 січня 2013 року в цій справі скасувати і ухвали нове рішення наступного змісту:

„Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 право користування жилим будинком АДРЕСА_1.

Стягнути з ТОВ „Запорізька насіннєва станція" ( м.Василівка, Запорізька область, р/р 260031563 в ЗОД АППБ „Аваль" МФО 313827, ЄДРПОУ 03370128 ) витрати судового збору у розмірі - 107,30 грн. на користь ОСОБА_3 та витрати судового збору у розмірі - 57,36 грн. на користь ОСОБА_5".

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: