5020-5/702
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"16" лютого 2009 р. справа № 5020-5/702
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкерманська риболовна компанія” (99704 м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А)
про стягнення заборгованості в розмірі 111146,15 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач - Батаєв Микола Олександрович, представник, довіреність № б/н від 29.01.09, ТОВ "Еліте";
Відповідач - Терещенко Сергій Володимирович, представник, довіреність № б/н від 01.09.08, ТОВ "Інкерманська риболовна компанія";
Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Еліте”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкерманська риболовна компанія”, про стягнення заборгованості за договором позики грошових коштів № 00790 від 06.11.2007 в розмірі 123957,99 грн., з яких: 80000,00 грн. –основний борг, 25655,33 грн. –пеня, 18302,66 грн. –10% річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо повернення суми позики.
Позивач також звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Підстав для забезпечення позову суд не вбачає, так як позивач недотримався вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 111146,15 грн., з яких: 80000,00 грн. –основний борг, 25655,33 грн. –пеня, 5490,82 грн. –3% річних.
Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
06.11.2007 між позивачем (Позикодавець) та відповідачем (Позичальник) укладений договір позики грошових коштів № 00790.
Відповідно до п. 1.1 договору Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику грошову позику в розмірі 4250000,00 грн. шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок Позичальника, а останній зобов'язується повернути цю суму грошових коштів у визначений даним договором строк.
Сума позики була перерахована на поточний рахунок відповідача 06.11.2007.
Відповідно до п. 1.3 договору строк повернення позики визначений сторонами не пізніш 12.11.2007.
Проте, до наступного моменту сума позики в повному обсязі позивачу не повернута. Заборгованість відповідача на даний час складає 80000,00 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано у зв'язку з чим, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення суми заборгованості обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно з п. 3.1.1 договору за несвоєчасне повернення грошових коштів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, а також 10% річних.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.
Позивачем нарахована пеня в сумі 25655,33 грн., яка підлягає стягненню.
Відповідно до п. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку, перевіреному судом, сума 3% річних складає 5490,82 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 111146,15 грн., з яких: 80000,00 грн. – основний борг, 25655,33 грн. –пеня, 5490,82 грн. –3% річних.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 1111,46 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкерманська риболовна компанія” (99704 м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А, код ЄДРПОУ 33245183, п/р 2600601300065 в СФ ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 384834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліте” (99029 м. Севастополь, вул. Хрустальова, б. 9, кв. 38; 99002 м. Севастополь, вул. Сімонок, б. 37, к. 11, код ЄДРПОУ 19448708, п/р 2600401300018 в СФ ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 384834) заборгованість в сумі 111146,15 грн., з яких: 80000,00 грн. –основний борг, 25655,33 грн. –пеня, 5490,82 грн. –3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 1111,46 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
20.02.2009
Розсилка:
1. ТОВ „Еліте” (99029 м. Севастополь, вул. Хрустальова, б. 9, кв. 38)
2. ТОВ „Еліте” (99002 м. Севастополь, вул. Сімонок, б. 37, к. 11)
3. ТОВ „Інкерманська риболовна компанія” (99704 м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А)
4. Справа
5. наряд
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2009 |
Оприлюднено | 03.03.2009 |
Номер документу | 3043206 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Євдокимов І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні