Рішення

від 02.02.2009 по справі 19/008-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/008-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 19/008-09

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС-маркет», м. Київ

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»,        с. Пришивльня

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів

                                                                                                          суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – Соколова В. А. (дов. № 07/09 від 28.01.2009 року);

від відповідача  –Семененко В. С. (директор –протокол № 1 від 03.03.2000 року).  

          обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС-маркет»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (далі-відповідач) про  визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 16 січня 2009 року та призначено справу до розгляду на       2 лютого 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 1 грудня      2005 року між сторонами укладено у письмовій формі договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу. На виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі       6000,00 грн. Позивач просить суд визнати недійсним зазначений договір та зобов'язати відповідача повернути грошові кошти в розмірі 6000,00 грн., оскільки договір не був посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації у відповідності до норм чинного законодавства України.

Представник відповідача в усних поясненнях заперечує проти позовних вимог в частині стягнення 6000,00 грн. В частині визнання недійсним договору позовні вимоги визнає, але письмовий відзив до суду не надав.

 2 лютого 2009 року відповідно до ч. 2 ст. 85  Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між  Товариством з обмеженою відповідальністю «СКС-маркет»(за договором - покупець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба»(за договором –продавець) 1 грудня 2005 року укладено договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу (далі - договір). За умов договору продавець зобов'язаний передати у власність покупцю будівлю (споруду, приміщення) загальною площею приміщення кормцеху, яке знаходиться за адресою: с. Прищивальня, Фастівського району на земельній ділянці: 0,20 га, а покупець зобов'язаний прийняти зазначену будівлю (споруду, приміщення) і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в договорі та пройти реєстрацію приміщення у бюро технічної інвентаризації (БТІ) (п.1.1 договору). Право власності на будівлю (споруду, приміщення) переходить до покупця з моменту нотаріального засвідчення договору (п. 1.2 договору). Покупець зобов'язаний внести 12000,00 грн. за придбаний об'єкт протягом 30-ти календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об'єкт приватизації (п. 2.1 договору). Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50% від ціни продажу об'єкта. Плата за об'єкт вноситься на підставі цього договору та ціни приватизаційних доручень встановленого зразка, які видає продавець (п. 2.1 договору). Розрахунки за придбаний об'єкт здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок продавця (п. 2.2 договору). Передача об'єкта здійснюється продавцем покупцю в 3-денний термін після нотаріального посвідчення договору (п. 3.1 договору). Передача об'єкта продавцем і прийняття об'єкта покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами (п. 3.2 договору). Усі витрати, пов'язані з укладенням цього договору, його нотаріальним посвідченням, бере на себе покупець (п. 12 договору). Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у відповідних органах місцевих Рад народних депутатів у місячний термін з моменту підписання (п. 14 договору).

Договір не був посвідчений нотаріально та пройшов державну реєстрацію в установленому порядку.

Сторонами не надано до суду доказів на підтвердження передачі приміщення кормцеху покупцю в порядку встановленому умовами договору.

Позивач на виконання умов договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 6000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 22 від 1 грудня            2005 року.

6 жовтня 2008 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 01/10 від 16.10.2008 року з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 6000,00 грн., оскільки договір є недійсним відповідно до чинного законодавства України так як не був нотаріально посвідчений та не пройшов державну реєстрацію. Позивач також зазначив, що приміщення корцеху не було передано на виконання умов договору.

Відповідач на зазначену претензію відповідь позивачу не надав та грошові кошти в добровільному порядку в розмірі 6000,00 грн. не повернув.

        В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

        Представник відповідача проти позову заперечував в частині стягнення     6000,00 грн.

        Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішені спору судом враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

 У відповідності до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. А також моральним засадам суспільства.

У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що недійсність правочину (нікчемного правочину), а саме  договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу від 1 грудня 2005 року встановлена законом та не заперечується відповідачем, провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню у відповідності до ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

 Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодовувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом. не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч. 1, ч. 4 та ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 6000,00 грн. підлягають задоволенню.

З врахуванням викладеного, суд вважає правомірним та обґрунтованим позов задовольнити частково.

       Судові витрати відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.  

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.            Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»(08513, Київська область, Фастівський район, с. Пришивальня, код 30786309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС-маркет»(04205, м. Київ, пр. Оболонський, 16-В, к. 5, код 19031227) –6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. боргу та судові витрати: 102  (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 64 (шістдесят чотири) грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         3. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

         4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               

Рішення підписано 09.02.2009 р.