Рішення

від 10.02.2009 по справі 17/6/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/6/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" лютого 2009 р.                                                 Справа №  17/6/09

м. Миколаїв    

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача – Фуртатов К.М., довіреність № 75 від 23.10.2007 року;

від відповідача –не з”явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/6/09

За позовом закритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Парус», м. Миколаїв, вул. Спортивна, 9,

До товариства з обмеженою відповідальністю «Лукоморьє Буг», м. Миколаїв, вул. 68  Десантників, 33,

про: стягнення забогованості за договором  оренди № 06-07  від 20.09.2007 року,-

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Готельний комплекс «Парус»(надалі - позивач) звернулося  до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лукоморьє Буг»(надалі - відповідач) про стягнення забогованості за договором  оренди № 06-07  від 20.09.2007 року.

  Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним:

  Між сторонами 20.09.2007 року було укладено договір оренди за № 06-07, відповідно до умов якого, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в оренду приміщення, яке знаходиться в нежилому будинку  за адресою: м. Миколаїв, вул. Спортивна, 9, яке розташоване на першому поверсі, загальною площею 10 кв.м.

Пунктом 3.1 зазначеного договору передбачено, що за користування орендованим приміщенням відповідач сплачує орендодавцю орендну плату, розмір якої визначається протоколом погодження договірної ціни. Відповідно до умов протоколу погодження договірної ціни, що є додатком № 3 до договору оренди № 06-07 від 20.09.2007 року, орендар сплачує орендодавцю щомісяця орендну плату у розмірі 1 010 грн.

Також, відповідно до пункту 3.5 договору орендна плата за користування орендованим приміщенням та відшкодування витрат на електроенергію перераховується орендарем до 5-го числа наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.1.2 договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати вартість електроенергії.

21.01.2008 року між стронами було укладено договір про розірвання договору оренди № 06-07  від 20.09.2007 року, на підставі якого за актом повернуте  від орендаря до орендодавця орендоване приміщення, яке знаходиться в нежилому будинку  за адресою: м. Миколаїв, вул. Спортивна, 9, яке розташоване на першому поверсі, загальною площею 10 кв.м.

Пунктом 2 договору від 21.01.2008 року про розірвання договору оренди № 06-07  від 20.09.2007 року встановлено, що станом на 21.01.2008 року заборгованість по орендній платі перед орендодавцем складає 1 635 грн. 24 коп. Також зазначено, що відповідач зобов'язується сплатити зазначений борго до 25.01.2008 року.

Проте, у зазначений строк, відповідач забогованість перед позивачем не погасив.

Відповідно до п. 6.1. договору за несвоєчасне перерахування орендної плати. Відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

На підставі зазначеного пункту договору та ч. 6. ст 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано пеню у розмірі 178 грн. 53 коп.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, що відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідно становить 202 грн. 03 коп. та 37 грн. 83 коп.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з‘явився, відзив на позов не надав. Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи. Таким чином, в порядку ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу  України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Парус»задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лукоморьє Буг», м. Миколаїв, вул. 68  Десантників, 33 (код 35356141)  суму основної заборгованості у розмірі 1 635 грн. 24 коп., пеню в розмірі 178 грн. 53 коп.,  збитки від інфляції у розмірі 202 грн. 03 коп., 3% річних у розмірі  37 грн. 83 коп., держмито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь  закритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Парус», м. Миколаїв, вул. Спортивна, 9 (код 32143424).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                         С.М. Коваль

Рішення підписано  17.02.2009 року.

   Суддя