Рішення

від 11.02.2009 по справі 12/4-62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/4-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2009 р.Справа № 12/4-62

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Скрипчук О.С.             

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго», вул. Конопницької,10/7, м. Львів; вул. Антоновича,102, м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Зборівський цегельний завод», вул. Хмельницького,55, м. Зборів

про: стягнення боргу, інфляційних нарахувань, пені, трьох процентів річних

За участю представників сторін:

позивача:

відповідача:

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренерго», м. Львів, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Зборівський цегельний завод», м. Зборів, надалі відповідач, про стягнення заборгованості, пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних на суму 20919,82 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення ВАТ «Зборівський цегельний завод»норм законодавства та умов договору в частині своєчасної оплати за отриманий газ, в результаті чого виникла заборгованість, на яку в установленому законом порядку нараховані інфляційні, три проценти річних та пеня. В підтвердження викладеного додає договір про постачання природного газу №1-т-08/л від 22.11.2007р., додаткові угоди до договору, Акти прийому-передачі за січень-липень 2008 року №РН-0000025, №РН-0000077, №РН-0000122, №РН-0000173, №РН-0000763, №РН-0000806, №РН-0000837, банківські виписки. Під час розгляду справи позивачем долучені реєстри споживання природного газу за січень-липень 2008 року.

Представник позивача в судове засідання, 11.02.2009р., не з'явився, в попередньому засіданні позовні вимоги підтримував.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 22 листопада 2007 року між ТОВ «Укренерго»(постачальник) та ВАТ «Зборівський цегельний завод»(покупець) був укладений договір про постачання природного газу №1-т-08/л, за умовами якого постачальник зобов'язувався передати покупцю природний газ в порядку та кількості, обумовленому договором, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити газ.

Згідно п.п. 4.1 п. 4 Договору сторони встановили, що покупець здійснює оплату шляхом перерахування 30% ціни договору не пізніше 26 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, 35% до 10 числа поточного місяця, з остаточним розрахунком не пізніше 20 числа поточного місяця.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме реєстрами споживання природного газу за січень-липень 2008 рік, Актами прийому-передачі природного газу за січень-липень 2008 рік №РН-0000025, №РН-0000077, №РН-0000122, №РН-0000173, №РН-0000763, №РН-0000806, №РН-0000837, які підписані уповноваженими представниками сторін по договору позивач по справі –ТОВ «Укренерго»свої зобов'язання по постачанню природного газу виконав належним чином. За період з січня по липень 2008 року поставив відповідачу природний газ на суму 861817,89 грн.     

Однак, як зазначає позивач та підтверджує банківськими виписками відповідач частково розрахувався на отриманий природний газ в сумі 843817,89 грн., чим порушив умов договору.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на дату розгляду справи сторонами не подано доказів в підтвердження сплати ВАТ «Зборівський цегельний завод»18000 грн. заборгованості за отриманий природний газ.

Разом з тим, згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого ТОВ «Укренерго»розрахунку відповідачу нараховані інфляційні нарахування в сумі 774 грн. за період з серпня по листопад 2008 року та три проценти річних в розмірі 237,63 грн. за період з 21.07.2008р. по 22.12.2008р., які підлягають до задоволення, так як нараховані у відповідності до норм чинного законодавства.

Разом з тим, п.п. 5.3 Договору передбачено, що при невиконанні термінів оплати покупець платить постачальникові крім суми заборгованості пеню в розмірі 0,5% від суми простроченої плати за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

Як вбачається із поданого розрахунку пеня за період з 21 липня 2008 року по 22 грудня 2008 року розраховувалася із простроченої 18774 грн. суми боргу. За розрахунком позивача сума пені складає 1908,19 грн.

Однак, дана сума пені підлягає до задоволення частково в сумі 1817,70 грн. В частині стягнення 90,49 грн. пені слід відмовити, оскільки нарахована позивачем неправомірно.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме 18000 грн. боргу, 774 грн. інфляційних нарахувань, 237,63 грн. трьох процентів річних та 1817,70 грн. пені, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути із відкритого акціонерного товариства «Зборівський цегельний завод», вул. Хмельницького,55, м. Зборів, код ЄДРПОУ 00291523, р/р 26003527 в ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 338501, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго», вул. Конопницька,10/7, м. Львів, код ЄДРПОУ 30162581, р/р 26008600194021 в ЛОФ «Укрсоцбанк», МФО 325019, - 18000 грн. боргу; 774 грн. інфляційних нарахувань; 237,63 грн. трьох процентів річних; 1817,70 грн. пені; 208 грн. державного мита; 117 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.          В частині позовних вимог щодо стягнення 90,49 грн. пені відмовити.

Суддя                                                                                          О.С. Скрипчук