ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2013 року Справа № 21б/5014/2816/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргуЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову та постановувід 23.01.2013 р. Донецької апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р. господарського суду Луганської області у справі№ 21б/5014/2816/2012 господарського суду Луганської області
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас промисловий", м. Луганськ до боржникаприватного підприємства "Пренто", м. Луганськ провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Рачок Р.В. представники сторін в судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.11.2012 року порушено провадження у справі № 21б/5014/2816/2012 про банкрутство приватного підприємства "Пренто" (далі - Боржник, Підприємство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас промисловий" (далі - Кредитор, Товариство) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Луганської області від 27.11.2012 року (суддя - Т.Г. Кривохижа) Підприємство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рачка Р.В., якого зобов'язано виконати передбачені законодавством дії у ліквідаційній процедурі.
Не погодившись із цією постановою суду, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі - Інспекція, ДПІ) звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду Луганської області від 27.11.2012 року та припинити провадження у справі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року (головуючий суддя - Геза Т.Д., судді: Кододова О.В., Мартюхіна Н.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду Луганської області від 27.11.2012 року - без змін.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як постанову господарського суду Луганської області від 27.11.2012 року, так і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року та припинити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 52 Закону про банкрутство, ст. 57 Господарського кодексу України, ст. 78 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (ч. 2 ст. 4 1 ГПК України).
Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, є сторони - зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Також, норми ст. 1 Закону про банкрутство передбачають, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують .
При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом .
Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника .
У зв'язку із викладеним суд касаційної інстанції також наголошує, що органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника . Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.
В апеляційній скарзі (та в касаційній скарзі також) Інспекція жодним чином не посилається на наявність у Підприємства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).
Відповідно ж до наявного у справі та наданого у справі листа Інспекції від 22.11.2012 року № 29955/10 (а.с. 48), вказаний податковий орган повідомив місцевий суд про відсутність у Підприємства станом на 22.11.2012 року податкової заборгованості, а також повідомив про дати подачі Боржником останньої звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість.
При цьому слід зазначити, що копія ухвали від 13.11.2012 року про порушення провадження у справі про банкрутство Підприємства також направлялась Інспекції. Тобто вказаний податковий орган після отримання зазначеної ухвали мав право на здійснення податкової перевірки стосовно Підприємства за визначених ним в апеляційній та касаційній скаргах підстав з метою визначення податкових зобов'язань (боргу) Підприємства та формування кредиторських вимог до нього.
Поряд з викладеним слід додати, що виходячи з положень ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби і у ліквідаційній процедурі боржника - після прийняття постанови про визнання його банкрутом, не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку. А у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості Боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. Також, Інспекція, у разі незгоди з відмовою ліквідатора Підприємства надати документи для перевірки, не позбавлена права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку (в порядку адміністративного судочинства або у межах справи про банкрутство).
Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства - щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 52 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим Інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання Підприємства банкрутом не стосується її прав та обов'язків, тому Інспекція не мала права подавати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову суду першої інстанції саме в порядку, передбаченому положеннями ст. 91 ГПК України.
Однак, суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув, неправомірно здійснивши перегляд по суті в апеляційному порядку за скаргою ДПІ постанови про визнання Підприємства банкрутом та залишивши її без змін.
Згідно ж до норм п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією апеляційної скарги на постанову господарського суду Луганської області від 27.11.2012 року не підлягав вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.
За таких обставин суд касаційної інстанції зазначає, що здійснивши апеляційне провадження та розглянувши по суті апеляційну скаргу ДПІ на постанову господарського суду Луганської області від 27.11.2012 року, суд апеляційної інстанції припустився порушень, зокрема, вимог ст. 91 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційне провадження за скаргою Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на згадану постанову господарського суду Луганської області підлягає припиненню.
Дійшовши вказаного висновку, касаційні вимоги про скасування постанови місцевого суду та припинення провадження у справі задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 14, 15, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін), ст. 210 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби задовольнити частково.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2013 р. у справі № 21б/5014/2816/2012 скасувати.
3. Прийняти нове рішення (ухвалу): "Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Луганської області від 27.11.2012 р. у справі № 21б/5014/2816/2012 ".
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Постанова виготовлена та підписана 04.04.2013 року.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2013 |
Оприлюднено | 05.04.2013 |
Номер документу | 30436633 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Коваленко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні