Рішення

від 28.01.2009 по справі 4/4-09-200

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/4-09-200

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2009 р.Справа  № 4/4-09-200

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГА-СТРОЙ”;

До відповідача:  Спільного українсько-англійського підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю) “Конкорд Інтернешнл ЛТД”;

про стягнення боргу за договором поставки

Суддя   Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Покась О.С. - довіреність б/н від 17.12.2008 р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕГА-СТРОЙ”(надалі - Товариство), звернувся до суду з позовною заявою до Спільного українсько-англійського підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю) “Конкорд Інтернешнл ЛТД”(надалі - Підприємство) про стягнення боргу за договором поставки № 234 від “01”листопада 2007 року (з врахуванням індексу інфляції,  встановленого договором штрафу та 3 % річних), в розмірі 194266,77 гривень.

Згодом Товариством було подано заяву, в якій він просить в якості забезпечення позову накласти арешт на розрахунковий рахунок Підприємства, розглянувши яку суд прийшов до висновку про обґрунтованість таких вимог та постановив Ухвалу від “19”січня 2009 року про задоволення заяви та наклав арешт на р/р № 26007305880001 Спільного українсько-англійського підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю) “Конкорд Інтернешнл ЛТД”, відкритий в Південному ГРУ “Приватбанк”, МФО 328704 на суму 194266,77 грн. до розгляду спору по суті.   

Представник позивача позовну заяву підтримав, наполягав на своїх вимогах.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у справі, суд встановив наступне:

“01”листопада 2007 року між Приватним підприємством “Юніторг”як поставщиком та Спільним українсько-англійським підприємством (товариством з обмеженою відповідальністю) “Конкорд Інтернешнл ЛТД”як покупцем було укладено договір поставки № 234, відповідно до умов якого ПП “Юніторг”поставляло відповідачеві замовлені останнім бетон марки М 400, М 200 та щебінь, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити зазначену продукцію.

ПП “Юніторг”свої зобов'язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, товар покупцю поставив, що підтверджується видатковими накладними № 233 від 31.01.2008 р., № 241 від 02.02.2008 р., № 396 від 26.02.2008 р., № 553/07 від 28.03.2008 р., № 736 від 25.04.2008 р., №1157 від 29.05.2008 р., № 1430 від 30.06.2008 р., № 10-0000132 від 31.07.2008 р, та довіреностями на отримання матеріальних цінностей ЯОО № 652311 від 26.01.08 р., ЯОО № 652320 від 25.02.2008 р., ЯОО № 652324 від 26.03.2008 р., ЯОО № 652341 від 29.05.2008 р., ЯПЖ № 799856 від 30.05.2008 р., ЯПЖ № 799866 від 31.07.2008 р., кількість та якість продукції відповідає заявленій, про що свідчить відсутність претензій відповідача при прийомці продукції та не заперечується представником відповідача.

Як встановлено п. 1.2. зазначеного договору, сума договору визначається відповідно до  обсягів та вартості продукції, які, разом з найменуванням, технічними характеристиками та реквізитами, визначаються специфікаціями (заявками) Підприємства (п. 2.1 договору).

Протягом перших трьох місяців з моменту укладення договору відповідач сумлінно виконував свої зобов'язання за договором поставки, проте з лютого 2008 року, як вбачається з матеріалів справи, Підприємство, в порушення вимог п. 4.4. договору, в якому визначено, що оплата продукції має проводитися шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Поставщика протягом 5 банківських днів після отримання рахунку, систематично прострочував оплату прийнятої ним продукції, крім того ним було допущено простій транспорту протягом 3 годин, вартість якого додатково оплачується з розрахунку 50 гривень за годину (п. 5.2. договору поставки), що призвело до  виникнення заборгованості Спільного українсько-англійського підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю) “Конкорд Інтернешнл ЛТД”перед ПП “Юніторг”у сумі 175189,7 гривень в т.ч. ПДВ 20 % - 29198,28 гривень.

Як видно з пояснень представника позивача Товариство неодноразово зверталося до відповідача з проханням оплатити поставлений ним товар, проте заборгованість до цих пір так і не погашена.

П. 5.3 договору підряду за порушення сторонами строків виконання їхніх зобов'язань винна сторона виплачує іншій стороні штраф у розмірі 0,01 % від суми невиконаного зобов'язання.

Крім вищевказаного, відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, у відповідності з ч.2 ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно проведеного розрахунку, що додається, сума штрафних санкцій відповідно до договору становить 3929,21 гривень, сума збитків, що заподіяні Товариству простроченням оплати боргу внаслідок інфляції, складає 11927,19 гривень, три відсотки річних –3220,67 гривень.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед ПП “Юніторг”станом на 16.12.2008 р. становить 194266,77 гривень.

Ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), внаслідок чого до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).   

Тож, з огляду на наведене, ПП “Юніторг”за договором цесії від “11”грудня 2008 року передало Товариству з обмеженою відповідальністю “Мега-строй”право вимоги щодо виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 234 від 01.11.2008 року в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Про заміну первісного кредитора позивачем відповідач був повідомлений належним чином та надав письмову згоду на це, що підтверджується відповідним листом.

Таким чином до ТОВ “Мега-строй”перейшло право вимагати від Спільного українсько-англійського підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю) “Конкорд Інтернешнл ЛТД”своєчасної та повної оплати вартості поставленої продукції (бетону марки М400, щебня 20-40), оплати простою відповідно до умов договору поставки № 234 від 01 листопада 2007 р., сплати неустойки та збитків, завданих простроченням оплати боргу внаслідок інфляції в сумі 194266,77 гривень.

Крім того, як стверджує представник позивача, той факт, що Підприємство тривалий час не сплачує суму заборгованості ставить ТОВ “МЕГА-СТРОЙ”в скрутне матеріальне становище та призводить до неможливості виконання, в свою чергу, прийнятих на себе фінансових зобов'язань перед контрагентами за іншими господарськими угодами.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, в яких йдеться про обов'язковість виконання зобов'язань належним чином відповідно до договору. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, суд може захистити порушене право способом, який передбачений законом або договором. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Проаналізувавши подані до суду позивачем документи та чинне законодавство, яке регулює дані відносини, заслухавши пояснення сторін та перевіривши їх доказами, суд доходить до висновку про правомірність позовних вимог за таких підстав:

Продукція поставлялася Товариством вчасно, відповідно до умов договору поставки № 234 від 01 листопада 2007 р., та приймалася відповідачем без будь-яких зауважень.

Ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 879 ЦК України оплата робіт проводиться після прийняття замовником виконаних робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений договором, а в ст. 530 ЦК України зазначається: якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, в порушення умов договору та вимог ст.ст. 526, 530, 879 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач систематично прострочував оплату отриманого ним товару, що призвело до  виникнення на цей час заборгованості Спільного українсько-англійського підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю) “Конкорд Інтернешнл ЛТД”перед ТОВ “МЕГА-СТРОЙ”0 оскільки саме до нього, відповідно до договору цесії від “11”грудня 2008 року, перейшло право вимоги.

Як встановлено ч.2 ст. 625 ЦК України відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити на користь кредитора, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд, відповідно до ст. 43  ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи зазначене, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить до висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог ТОВ “МЕГА-СТРОЙ”щодо стягнення з Спільного українсько-англійського підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю) “Конкорд Інтернешнл ЛТД”суми заборгованості у розмірі 194266,77 гривень, та наявності підстав для їх задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, правомірними та такими, що базуються на законних підставах, в зв'язку з  чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега-строй”до Спільного українсько-англійського підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю) “Конкорд Інтернешнл ЛТД”про стягнення боргу за договором поставки задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Спільного українсько-англійського підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю) “Конкорд Інтернешнл ЛТД”(65007, м. Одеса, пров. Волжський, 3, код ЄДРПОУ 14365811, р/р 26007305880001 в Південному ГРУ “Приватбанк”, МФО 328704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега-строй”(65055, м. Одеса, вул.. Хуторська, 70, код ЄДРПОУ 33314199) суму заборгованості за фактично поставлену продукцію згідно договору поставки № 234 від 01.11.2007 року, в розмірі 175189,7 гривень, в тому числі ПДВ 20 % в сумі 29198,28 гривень, штраф за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі  3929,21 гривень, 3 (три) відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі  3220,67 гривень., компенсацію дії інфляції (борг з урахуванням індексу інфляції) за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 11927,19 гривні, витрати по сплаті держмита у сумі 1942,67 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

      Рішення підписане 02.02. 2009 р.

            Суддя                                                                                       Літвінов С.В.