Рішення

від 18.02.2009 по справі 11/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" лютого 2009 р.                                                              Справа №  11/24

За позовом                      Товариство з обмежною відповідальністю

                                 Виробнича компанія «Поліпласт»м.Київ

до відповідача:      Товариство з обмежною відповідальністю фірма «Кодест»м.Рівне

про стягнення        50 567 грн. 72 коп. заборгованості по розрахунках

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача:                             Мещанінов А.М. адвокат (довір.б/н від 15.12.2008р.);

від відповідача:                       не з'явився.

В судове засідання 18.02.2009р. Відповідач не з'явився, хоч про час та місце слухання справи був пові-домлений у встановленому порядку.(арк.справи 26, 32).

Представник Позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз'ясне-но стороні статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.  

Суть спору: Позивач-ТзОВ Виробнича компанія «Поліпласт»звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача-ТзОВ «Кодест»50 567 грн. 72 коп. заборгованості по розрахунках за поставлену протягом липня-вересня 2008р. продукцію.

             Відповідач-ТзОВ «Кодест»відзиву на позов, витребуваного ухвалами від 21.01.2009р. та 04.02.09р. не надав, ставлення до позовних вимог не зазначив, позовних вимог не заперечив.

Господарський суд вважає, що справу може бути розглянуто без участі Відповідача на підставі наявних у справі документів.  

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

                                                                      ВСТАНОВИВ:

ТзОВ Виробнича компанія «Поліпласт»-продавець та ТзОВ «Кодест»-покупець 04.01.2008р. уклали договір поставки товарів №41/200 (надалі в тексті –Договір). Згідно пп.1.1,1.3 Договору–постачальник зобов'язувався поставляти продукцію (сухі будівельні суміші марки «Поліпласт»), а покупець зобов'язувався приймати та оплачувати вартість товару. Найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість продукції, що постачається погоджу-ється сторонами у товарних накладних, які є невід'ємною частиною Догорвору. Згідно п.6.1 Договору, розрахунок за поставлений товар проводиться протягом 30 календарних днів з дня поставки товарів. Договір підписано директорами ТзОВ Виробничої компанії «Поліпласт»та ТзОВ «Кодест», скріплено відбитка-ми печаток сторін. Змін та доповнень до Договору сторони не вносили.(арк. справи 8-10).

Фактично, протягом липня-вересня 2008 року згідно накладних №ПЛ-001889 від 18.07.2008р.; ПЛ-001927 від 01.08.2008р.; №ПЛ-002099 від 12.09.2008р., – ТзОВ Виробнича компанія «Поліпласт»передав ТзОВ «Кодест»продук-цію в асортименті на загальну суму 99 567 грн. 72 коп., що стверджується підписами уповноваженої особи та відбитка-ми печатки ТзОВ «Кодест»на зазначених накладних, іншими матеріалами справи.(арк.справи 11-13).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на загальну суму 49 000 грн. 00 коп., що стверджується матеріалами справи.(акр. справи 14-21).

Сторони провели звірку розрахунків.

Згідно Акту звірки розрахунків, підписаного уповноваженими представниками сторін - за період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р., за ТзОВ «Кодест»перед ТзОВ Виробнича компанія «Поліпласт»рахується заборгованість в сумі 50567 грн. 72 коп.(арк. справи 22).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, встановивши обставини спра-ви і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочи-нів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства та з дій осіб, що передбачені актами цивільного законо-давства.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'-язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Статтею 263 ГК України встановлено, що господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єкта-ми господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; оптова торгівля; роздрібна торгівля та інша допоміжна діяль-ність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бар-теру) та іншими договорами.

Разом з тим, за договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприєм-ницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подіб-ним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як зазначалось вище – ні у встановлені Договором термін, ні після порушення господарським судом провад-ження у справі –Відповідач зобов'язань по оплаті товару не виконав –коштів не сплатив.

З огляду на обставини справи вбачається, що вимога Позивача стверджуються Договором, накладними, Актом звірки та платіжними документами Відповідача і підлягає задоволенню на підставі стст. 173, 174, 193, 263, 265 Господарського кодексу України та стст. 11, 16, 526, 530, 549, 655, 712, ч.1. ст.692 Цивільного кодексу України.

Вбачається, що несплатою 50 567 грн. 72 коп. вартості товару Відповідач завдав Позивачу майнової шкоди, при цьому, доказів повернення товару або сплати його повної вартості Відповідач суду не надав.

Позов обгрунтований і підлягає задоволенню в сумі 50 567 грн. 72 коп. боргу.

На Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати з оплати інформаційно-техніч-ного забезпечення судового процесу на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його непра-вильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Кодест», яке знаходиться у м.Рівне, вул.Курчатова, 18-Д (код 30712416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії «Поліпласт», яка знаходиться в м.Київ, вул.Анрі Барбюса, 11/12  (код 30466728) 50 567грн. 72коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 505грн. 700коп. по сплаті держав-ного мита та 118грн. 00коп. плати за послуги по інфоpмаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "19" лютого 2009 р..