Ухвала

від 04.04.2013 по справі 918/154/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2013 р. Справа № 918/154/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбовий завод "Аврора" м.Черкаси, вул. Будіндустрії, 3, код ЄДРПОУ 32741978

до відповідача Приватного підприємства "Авторитет" м.Рівне, вул. Дубенська, БОС 6, кв. 14, код ЄДРПОУ 32089514

про стягнення в сумі 28 546 грн. 55 коп.

Представники:

від позивача : представник Чубин Б.М. (довіреність б/н від 14.01.2013 року);

від відповідача : представник не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакофарбовий завод "Аврора" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Авторитет" про стягнення в сумі 28546,55 грн., з яких: 22002,94 грн. основного боргу, 3421,30 грн. пені, 2200,29 грн. штрафу, 242,04 грн. інфляційних, 679,98 грн. 3% річних.

28.03.2013 року представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 26908,70 грн., з яких: 22002,94 грн. основного боргу, 1645,70 грн. пені, 264,05 грн. інфляційних, 2200,29 грн. штраф, 795,72 грн. 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка судом прийнята.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3301304620515.

За таких обставин, враховуючи неодноразове відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника відповідача, суд вважає за можливим розглянути справу та вирішити спір за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При винесенні рішення суд дослідив зокрема такі обставини.

05 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакофарбовий завод "Аврора" (продавець, позивач) та Приватним підприємством "Авторитет" (дилер, відповідач) було укладено дилерський договір №031/10Д (договір), відповідно до предмету якого продавець зобов"язався передавати, а дилер приймати та оплачувати лакофарбову продукцію (товар) для реалізації третім особам виключно в межах регіонів та населених пунктів, вказаних в даному договорі (Рівненська область).

Відповідно до пункту 1.3. договору найменування, кількість, асортимент товару та ціна кожної партії визначаються сторонами на основі переліку товару продавця (прайс-листа) в день звернення дилера та вказуються в заявках та накладних, що являються невід"ємними додатками до даного договору. З моменту підписання накладних обома сторонами умови накладних вважаються обов"язковими для сторін.

Як передбачено пунктом 3.2. договору ціни, вказані в накладних являються остаточними для вказаної партії товару та зміні не підлягають.

Згідно пункту 3.3 договору дилер зобов"язаний оплатити товар на протязі 30 днів з моменту відвантаження відповідної партії товару незалежно від реалізації товару третім особам.

Відповідно до пункту 3.4. договору датою оплати по даному договору вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. При наявності простроченої заборгованості дилера, всі поступивші від нього платежі зараховуються спочатку в погашення простроченої заборгованості за товар.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема видатковими накладними та довіреностями на одержання товару (а.с. 23- 46) в пеперіод за 2011 рік позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 105840,63 грн., в свою чергу відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію в сумі 83837.69 грн., доказів погашення заборгованості в сумі 22002,94 грн відповідач суду не надав, будь-яких заперечень наявності заборгованості (доказів сплати боргу) чи пояснень несплати, відповідач суду не надав, за таких обставин станом на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 22002,94 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).

Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі-ГК України) , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 7 статті 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 125 ЦК України також визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням положень статтей 509, 525, 526, 712 ЦК України, статті 193 ГК України, суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку виконати належним чином зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару та відсутність у відповідача права на односторонню відмову від такого зобов'язання.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як передбачено пунктом 5.3.5. договору за невиконання строків та умов оплати, вказаних в пунктах 3.3. даного договору, а саме порушення строків оплати, дилер сплачує продавцю пеню врозмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк товару за кожний день прострочки. У випадку зриву строків оплати дилер виплачує продавцю штраф в розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

Позивачем відповідно до пункту 5.3.5. договору за період прострочення зобов'язання з 26.09.2012 року по 26.03.2012 року на суму заборгованості нараховано відповідачу 1645,70 грн. пені, проте з вказаним розрахунком суд погодитись неможе з огляду на наступне.

Згідно частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, всупереч частини 6 статті 232 ГК України позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 26.09.2012 року по 26.03.2012 року, тобто за останіх шість місяців прострочення виконання зобов"язання що є порушенням норм матеріального права, зокрема частини 6 статті 232 ГК України, за таких обставин суд приходить до висновку про неправомірність строку нарахування пені, з огляду на що в задоволенні вказаних вимог позивачу слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.3.5. договору позивач, за прострочення оплати поставленого товару, нарахував відповідачу штраф в сумі 2200,29 грн., даний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обгрунтованим.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за період прострочення виконання зобов"язання (з 12.01.2012 року по 26.03.2013 року) нарахував відповідачу 264,05 грн. інфляційних втрат, проте суд непогоджується з наданим позивачем розрахунком так як вважає вірним наступний.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 12.01.2012 - 26.03.2013 22002.94 0.999 -22.00 21980.94 Таким чином, за період прострочення відповідачем грошового зобов"язання інфляційного збільшення суми боргу не відбулося, відтак, в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 264,05 грн. позивачу слід відмовити.

Позивач за період прострочення виконання зобов"язання (з 12.01.2012 року по 26.03.2013 року) нарахував відповідачу 795,72 грн. 3% річних, вказаний розрахунок судом перевірено, визнанозаконним та обгрутованим.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Це стосується, як позивача, який повинен довести факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги, так і відповідача, який повинен довести обставини, якими він обґрунтовує свої заперечення.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 22002,94 грн. заборгованості за договором, 2200,29 грн. штрафу та 795,72 грн. 3% річних є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають до задоволення з пропорційним покладенням на сторін витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбовий завод "Аврора" - задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Авторитет" (33001, м.Рівне, вул. Дубенська, БОС 6, кв. 14, код ЄДРПОУ 32089514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбовий завод "Аврора" (18030, м.Черкаси, вул. Будіндустрії, 3, код ЄДРПОУ 32741978): 22002,94 грн. заборгованості, 2200,29 штрафу, 795,72 грн. 3% річних та 1598,39 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.04.2013 року

Суддя Качур А.М.