Рішення

від 24.02.2009 по справі 436-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

436-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 312

РІШЕННЯ

Іменем України

24.02.2009Справа №2-24/436-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

До  відповідача Кіровського міжрайонного управління водного господарства, (97300 АР Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Р. Люксембург,92-А; ідентифікаційний код 01034001)

Про стягнення 1394678,24 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Карасьов К.М., довіреність № 011-Д від 05.01.2009 р. у справі

Від відповідача –  Асанова М.А., довіреність № 53/04-06 від 24.02.2009 р. у справі

        Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Кіровського управління зрошувальних систем про стягнення 1394678,24 грн., у тому числі: 1241014,09 грн. заборгованості за споживчу електричну енергію, 33525,36 грн. індексу інфляції, 8078,82 грн. – 3 % річних, 64630,60 грн.  – пені, 44161,36 грн. – заборгованості  за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії, 1167,45 грн. – індекс інфляції. 218,99 грн. – 3 % річних, 1881,57 грн. – пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання щодо розрахунків за поставлену електричну енергію. Відповідачу були виставлені рахунки на оплату за споживчу активну електричну електроенергію у розмірі 33525,36 грн. та за реактивну електричну енергію у розмірі 1167,45 грн. Вказана  заборгованість перед ВАТ «Крименерго» до теперішнього часу в добровільному порядку відповідачем не погашена, що і стало приводом для звернення з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахуванню штрафних санкцій.

У судовому засіданні представником позивача було надано клопотання, де позивач повідомляє суд про сплату основної заборгованості відповідачем, просить суд стягнути з відповідача 33525,36 грн. індексу інфляції, 8078,82 грн. – 3 % річних, 64630,60 грн.  – пені, 1167,45 грн. – індекс інфляції. 218,99 грн. – 3 % річних, 1881,57 грн. – пені.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, так відповідач посилається на сплату заборгованості у повному обсязі, щодо стягнення штрафних санкцій просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 24.02.2009 р. суд в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України замінив відповідача у справі Кіровське управління зрошувальних систем на належного - Кіровське міжрайонне управління водного господарства.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, суд, -

                                                         ВСТАНОВИВ :

20.09.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Кіровським управлінням зрошувальних систем (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 275 (а.с. 15-18)

Згідно з розділом 1 Договру Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додатками до Договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з пунктом 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 2.2.3 Договору встановлено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно з умовами додатку № 4.1, або № 4.2 «Порядок розрахунків».

Відповідно до пункту 2 Додатку № 4.2 «Порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються за фактичну споживчу електроенергію»  розрахункова дата ( день, коли Споживач надає «Акт про об'єми переданої Споживачу (спожитої Споживачем) електричної енергії», а Постачальник виставляє остаточний рахунок) встановлюється 23 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим періодом вважається період з 23 числа місяця до того же числа наступного місяця (а.с.19-21).

Показання розрахункових  засобів обліку згідно з Переліком об'єктів та точок комерційного обліку фіксуються 23 числа кожен місяць та оформлюються „Актом про об'єми переданої споживачу (спожитої Споживачем) електричної енергії” в 2-х екземплярах, по одному для кожної із сторін.

Споживач самостійно проводить зняття показників розрахункових приборів обліку, оформляє „Акт про об'єми переданої споживачу (спожитої Споживачем) електричної енергії”. Постачальник має право контролю (переперевірки) показників.

У випадку неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про споживчу електричну енергію у вказаний строк (незалежно від причин), визначення обсягу споживчої електричної енергії здійснюється по середньодобовому об'єму споживання за попередній розрахунковий період з подальшим пере розрахунком у випадку надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Дата сплати встановлюється  до 29 числа кожного місяця (п. 5 додатку № 4.2).

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача у період з травня 2008 р. по жовтень 2008 р. були спрямовані рахунки про сплату за споживчу електричну енергію, які  були отримані відповідачем.

Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором щодо повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії, в результаті чого за ним склалася заборгованість  за надані послуги у розмірі 1241014,09 грн.

Пунктом 2.2.4 Договору, передбачено, що Споживач зобов'язується здійснювати сплату за послуги по компенсації перетікань реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача відповідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 зі змінами та доповненнями (далі –ПКЕЕ) електрична енергія  (реактивна)   -   технологічно   шкідлива циркуляція  електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами     змінного     електричного     струму,     викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Згідно з пунктами 6.33- Величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі  розділу  електромереж  визначається  електропередавальною організацією   відповідно   до   Методики   обчислення   плати  за перетікання  реактивної  електроенергії  між  електропередавальною організацією та її споживачами,  затвердженої наказом Міністерства палива та  енергетики  України  від  17  січня  2002  року  N   19,  зареєстрованої  в  Міністерстві  юстиції  України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення  плати за  перетікання  реактивної  електроенергії),  та  зазначається  у відповідному договорі  між  електропередавальною  організацією  та споживачем,  електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Величина плати  за перетікання реактивної електричної енергії між  основним  споживачем  та  його  субспоживачами   визначається основним  споживачем  відповідно  до  Методики обчислення плати за перетікання  реактивної  електричної  енергії   та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.

Відповідно до пункту 3.1 Методики, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацією у її мережу згідно з відповідними додатками до договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, здійснюється усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на даній площадці 5000 кВт х год., та більше.

Перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання  реактивної  електричної енергії)  -  складова  фізичних  процесів  передачі,  розподілу та споживання активної електричної енергії,  яка спричиняє  додаткові технологічні  втрати  активної  електричної  енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії (п. 1.2 ПКЕЕ).

Плата за перетікання реактивної  електроенергії  -  плата  за послуги,   які   електропередавальна   організація   або   власник технологічних електричних мереж змушені надавати  споживачу,  якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки (п. 1.2 ПКЕЕ).

В листі від 17.02.2006 р. № 01/41-217 Державна інспекція України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії дає роз'яснення поняття - реактивна енергія.

Так, зазначено що реактивна енергія - це не товар. Реактивна електроенергія є шкідлива складова процесів передачі активної електроенергії електричними мережами, яка проявляється в обставинах-реактивної незбалансованості електроустановок суспільними збитками через додаткові втрати активної електроенергії та погіршення режимів електронапруги. Плата за перетікання реактивної електроенергії в конкретній точці розділу балансової належності електромереж є адресний економічний стимул до дій, спрямованих на зменшення названих суспільних збитків. Величина плати залежить від схеми, параметрів і режиму електромережі.

Згідно додатку № 5 до Договору, складеного та підписаного сторонами 19.04.2005 р., та яке набрало законної сили 25.04.2005 р.,  за підсумками розрахункового періоду 25 числа, Постачальник виписує Споживачу документи на сплату за перетікання реактивної електроенергії. Кошти сплати за перетікання реактивної електричної енергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника протягом 10 днів з дня отримання розрахункових документів (а.с.21-24).

Так, як свідчать матеріали справи, позивачем були виставлені рахунки на підставі Методики який здійснювався на підставі даних, представлених споживачем. Так, заборгованість відповідача по розрахунку позивача становить 44161,36 грн. та утворилась у період з червня 2008 р. по жовтень 2008 р., однак сплачена не була.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідачем були порушені пункти 2.2.4, 2.2.4 Договору, пункт 18 додатку № 5 до Договору, пункт 2 додатку № 4.2 до Договору, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з платіжних доручень № 37 від 09.02.2009 р., № 38 від 09.02.2009 р., заборгованість у розмірі 1241014,09 грн.  за споживчу електричну енергію та 44161,36 грн. – заборгованості  за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії була сплачена відповідачем у повному обсязі.

Тобто заборгованість у розмірі 1285175,45 грн.,  була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку (22.01.2009 р. – згідно штампу поштового відділення-відправника на конверті, доданому до позовної заяви)

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що  Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення 1285175,45грн. заборгованості за споживчу електроенергію та заборгованості по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті за споживчу електричну енергію у розмірі 33525,36 грн., суму інфляційних витрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по розрахункам за споживчу електричну енергію у розмірі 1167,45 грн.,  3% річних у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті за споживчу електричну енергію у розмірі 8078,80 грн., 3 % річних у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по розрахункам за споживчу електричну енергію у розмірі 218,99 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом, відповідачем були порушені умови договору та додатків до нього щодо повної та своєчасної сплати наданих послуг.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Кіровського міжрайонного управління водного господарства інфляційних витрат у розмірі 33525,36 грн. за період з травня 2008 р. по жовтень 2008 р., у розмірі 1167,45 грн. за період з червня 2008 р. по жовтень 2008 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з Кіровського міжрайонного управління водного господарства 3% річних у розмірі 8078,82 грн. за період з 29.05.2008 р. по 30.10.2008 р., у розмірі 218,99 грн. за період з 30.06.2008 р. по 30.10.2008 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Суд вважає за необхідним зазначити, що згідно ст. 625 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання складається також із грошової суми, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством, у зв'язку з чим грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто індекс інфляції є компенсацією у зв'язку знеціненням грошових коштів, а річні – платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і вказані нарахування не можуть розцінюватися як відповідальність за порушення зобов'язань.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті за споживчу електричну енергію у розмірі 64630,60 грн., пеню у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по розрахункам за споживчу електричну енергію у розмірі 1881,57 грн.          

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.1 Договору сторони передбачили відповідальність Споживача за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням строків, визначених положенням № 4.1, № 4.2 «Порядок розрахунків», Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуя день фактичної сплати.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 64630,60 грн. за період з 29.05.2008 р. по 30.10.2008 р.,  у розмірі 1881,57 грн. за період з 30.06.2008 р. по 30.10.2008 р. судом визнається обґрунтованими та такими, що підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49,  пунктом 1-1 статті 80, статтями 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Кіровського міжрайонного управління водного господарства, (97300 АР Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Р. Люксембург,92-А; ідентифікаційний код 01034001) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, одержувач: ВАТ «Крименерго», р/р 2603230051142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код 00131400) 33525, 36 грн. - інфляційних витрат по розрахункам за споживчу електроенергію, 1167,45 грн. –інфляційних витрат по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електроенергії, 8078,82 грн. – 3 % річних по розрахункам за споживчу електроенергію, 218,99 грн. – 3 % річних по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електроенергії, 64630,60 грн. – пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по розрахункам за спожиту електроенергію, 1881,57 грн. – пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електроенергії.

3.          В частині стягнення 1285175,45 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4.          Стягнути з Кіровського міжрайонного управління водного господарства, (97300 АР Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Р. Люксембург,92-А; ідентифікаційний код 01034001) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, одержувач: ВАТ «Крименерго», р/р 2600201300202 філія ТОВ «Укрпромбанк» м. Сімферополь, МФО 384867, ідентифікаційний код 00131400) державне мито у розмірі 13946,78 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.