Рішення

від 17.02.2009 по справі 4/027-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/027-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 4/027-09

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД», м. Київ

до           Приватного підприємства «Скіф», с. Жердова

про           стягнення 29 702,19 грн.

за участю представників:

від позивача: Руденко О.Ю. –предст., дов. від 29.01.2009р.

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

          Товариством з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»(далі-позивач) заявлено позов до Приватного підприємства «Скіф»(далі-відповідач) про стягнення 29 702, 19 грн. заборгованості за договором № 585 від 22.08.2008р.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором поставки, а саме: не оплатив вартість поставленого йому товару.

          Враховуючи, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, тому справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

встановив:

22.08.2008 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»та Приватного підприємства «Скіф» було укладено договір № 585 (далі –Договір), відповідно до якого, позивач (постачальник), зобов'язується передати у власність покупця (відповідач), покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору протягом строку дії договору.

Відповідно до п.3.1 Договору ціна за одиницю товару вказується в накладних, яка супроводжує поставку конкретної партії товару ї є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість товару протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника.

На виконання зазначеного Договору позивачем була проведена поставка відповідачу товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією видаткової накладної від 25.09.2008р. № КИ-0011171.

          Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань (п. 6.3 договору) відповідач не оплатив вартість отриманого ним товару.

          Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а  також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Загальна заборгованість з оплати вартості поставленого товару становить 24 986 грн., про що також свідчить акт звірки розрахунків станом на 01.01.2009р, який підписаний відповідачем та скріплений печатками сторін.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що  штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно  до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.2., 7.3 договору при порушенні терміну оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової  ставки НБУ за кожен день прострочки платежу, а також штраф у розмірі 10% від вартості отриманого товару, по якому порушені зобов'язання покупця, який становить 2 498,60 грн. Розмір пені за  розрахунком позивача становить 1 593, 63 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних  від простроченої  суми, якщо інший  розмір  процентів  не встановлений  договором або законом.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 199,20 грн. та інфляційних в сумі 424,76 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства «Скіф»заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Скіф»(07440, Київська обл., Броварський  р-н, с. Жердова, вул. Леніна, 27, код 30255686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»(03680, м. Київ, б-р І. Лепсе, 8, корп. 59, код 30056246) 24 986 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн. основної заборгованості, 2 498 (дві тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 60 коп. штрафу, 1 593 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн. 63 коп. пені, 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 76 коп. інфляційних втрат, 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. –3% річних, 297 (двісті дев'яносто сім) грн. 10 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.)  грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                               Щоткін О.В.