Постанова

від 13.03.2013 по справі 801/1295/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2013 р. (15 год. 43 хв.) Справа №801/1295/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Устінової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

до Приватного підприємства «Кіммерія»

про стягнення шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку з рахунків платника податків в банках.

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Приватного підприємства "Кіммерія", в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в розмірі 799685,20 грн. шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку з рахунків платника податків в банках, а саме: ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, р/р 26004000084568 (укр. грн.), відкритий 30.03.2011р.; ПАТ «Імпромбанк», МФО 351878, р/р 2600001310228 (укр. грн.), відкритий 22.09.2009р.; Крим.РУПАТКБ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436, р/р 26003054905288 (укр. грн.), р/р 26055054904334 (укр. грн.), відкритий 21.02.2007р.

Позовні вимоги ґрунтуються на Податковому кодексу України та мотивовані тим, що ПП "Кіммерія" являється платником податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість, податку на прибуток та комунального податку, у зв'язку з чим повинне сплачувати узгоджені податкові зобов'язання, у тому числі визначені контролюючим органом, у повному обсязі у встановлений законодавством строк. Відповідач добровільно загальну суму заборгованості у розмірі 799685,20 грн. не сплатив, у зв'язку з чим ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС звернулась до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових заперечень на позов суду не надав, будь-яких клопотань до суду не скерував.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Кіммерія" зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 31.01.2007р. як юридична особа, про що свідчить свідоцтво серії А00 № 631679 (а.с.16), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 13-14) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим з 05.02.2007 року за реєстраційним номером 9480 (а.с. 15).

З матеріалів справи вбачається, 29.09.2010р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати комунального податку, за результатами якої складено акт № 13913/15-3/34897076 від 29.09.2010 року (а.с. 32). Відповідно до висновків цього акту, перевіркою було встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виразилося у тому, що на протязі десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, фактично сплата податку зроблена пізніше передбаченого терміну 20.05.2010р.

На підставі висновків акту позивачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 0011501503/0 від 05.11.2010 року, яким до відповідача застосований штраф в розмірі 05,10 грн. (а.с. 30).

02.12.2010р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт № 18451/15-1/34897076 від 02.10.2010 року (а.с. 21). Відповідно до висновків цього акту, перевіркою було встановлено порушення п.п. 4.1.4, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виразилося у неподанні декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010р.

На підставі висновків акту позивачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 0003711501/0 від 10.01.2011 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. (а.с. 20).

28.01.2011р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт № 434/15-3/34897076 від 28.01.2011року (а.с. 35). Відповідно до висновків цього акту, перевіркою було встановлено порушення п.п. 4.1.4, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виразилося у неподанні декларації з податкового розрахунку комунального податку за 3 квартал 2010р.

На підставі висновків акту позивачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 0000391503/0 від 02.02.2011 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. (а.с. 34).

26.05.2011р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 6648/15-1/34897076 від 26.05.2011 року (а.с. 24). Відповідно до висновків цього акту, перевіркою було встановлено порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, що виразилося у неподанні декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р.

На підставі висновків акту позивачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 0020371501 від 02.08.2011 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. (а.с. 23).

10.08.2011р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Кіммерія», ЄДРПОУ 34897076, податкових декларацій з питань дотримання податкового законодавства податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 10602/15-1/34897076 від 10.08.2011 року (а.с. 26-28). Відповідно до висновків цього акту, перевіркою було встановлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося у завищенні податкового кредиту на суму 532831,0 грн.

На підставі висновків акту позивачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 00124451502/0 від 27.08.2011 року, яким відповідачу визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 532831,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 266415,50 грн. (а.с. 25).

Суду не надано доказів здійснення відповідачем процедури адміністративного оскарження наведених вище податкових повідомлень-рішень, а також їх оскарження до суду.

Згідно наданого розрахунку, з урахуванням часткової сплати, загальна сума заборгованості з ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій складає 799685,20 грн.

Згідно положень статті 191 ПК України до функцій органів державної податкової служби, зокрема, віднесено: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом (п.п.191.1.1 п.191.1 ст.191 ПК України); здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі (п.п.191.1.15 п.191.1 ст.191 ПК України); організація роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (п.п.191.1.19 п.191.1 ст.191 ПК України).

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно п.94.6 ст.94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасового зупинення відчуження його майна; іншим особами, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Враховуючи положення вищезазначених норм ПК України, суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012р. за №9/20322).

Відповідно до п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків - визначено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення керівника органу державної податкової служби про застосування арешту майна платника податку.

Проте, позивачем не зазначено про наявність рішення податкового органу про застосування арешту майна платника податків.

Разом з цим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Про вчинення будь-яких заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу, податковим органом не наведено.

Суд звертає увагу позивача на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу, а наявність у відповідача такого боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Крім того, слід зазначити, що накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку не може призвести до позитивного наслідку, як то забезпечення виконання платником податків його обов'язків без вжиття заходів, спрямованих на безпосереднє стягнення такого боргу у судовому порядку, зокрема, шляхом звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника.

Доказів на підтвердження звернення до суду із відповідним позовом позивач також суду не надав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, що дає суду підстави для відмови позивачу у задоволені його вимог про застосування виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків - накладення арешту на кошти та цінності відповідача, що знаходяться в банку.

За таких обставин враховуючи викладене, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 13.03.2013р.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 18.03.2013р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.