Постанова

від 03.04.2013 по справі 5009/4788/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.04.2013 р. справа №5009/4788/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився Фесенко Ю.О. - довір. № 6133/10-123 від 01.06.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову господарського судуЗапорізької області від 27.12.2012р. у справі№ 5009/4788/12 (суддя Кричмаржевський В.А.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Фелікс Пром» м.Дніпропетровськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Корму» м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 19.12.2012р. господарський суд Запорізької області порушив за заявою кредитора ТОВ «Фелікс Пром» м. Дніпропетровськ справу про банкрутство ТОВ «Енергія Корму» м. Запоріжжя з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 27.12.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Постанова суду обґрунтована тим, що заборгованість перед кредитором у сумі 19 200грн. підтверджується матеріалами справи, а саме: простим векселем серія АА 2456919 від 31.08.2012р. на суму 19 200грн., протестом про неоплату векселя № 4160 від 13.10.2012р., виконавчим написом нотаріуса № 4161 від 13.10.2012р. Виконавчий напис нотаріуса було пред'явлено кредитором до Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ для примусового виконання. При примусовому виконанні вказаного виконавчого документу державним виконавцем встановлено, що боржник за адресою, зазначеною у виконавчому напису нотаріуса, не знаходиться, про що складено відповідний акт від 26.11.2012р.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у м. Полтава Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та припинити провадження у справі про банкрутство.

В обґрунтування доводів скаржник посилається на те, що боржник знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Полтаві та за даними податкової звітності боржника в декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2012рік (термін подання 26.10.2012р.), в якій відображено валовий дохід у сумі 87 142,5тис.грн., а також надало декларацію з ПДВ за листопад 2012 рік з терміном подання 04.12.2012р. Крім того, скаржник посилається на неможливість проведення податкової документальної перевірки ТОВ «Енергія Корму».

Ухвалою від 11.03.2013р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження.

На виконання вимог суду ДПІ у м. Полтава надала витребувані документи, які підтверджують перебування банкрута на податковому обліку у цій ДПІ з 02.10.2007р.

Донецький апеляційний господарський суд вважає, що ДПІ у м. Полтаві має право подавати апеляційну скаргу на постанову господарського суду Запорізької області від 27.12.2012р. з огляду на наступне.

У п. 8.8 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. N 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що кредитори, що подали до господарського суду заяви з вимогами до боржника, набувають процесуальних прав учасників провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Полтаві направила до господарського суду Запорізької області заяву з вимогами до боржника у сумі 29 048грн. (а.с.69-74).

Крім того, ця справа про банкрутство порушена з особливостями, визначеними ст. 52 Закону, за якими першим судовим актом, прийнятим в судовому засіданні, є постанова про визнання боржника банкрутом, а тому в ході прийняття такої постанови суд повинен дати оцінку доказам обґрунтованості порушення провадження у справі. А учасники провадження у справі про банкрутство вправі оскаржити постанову суду про визнання боржника банкрутом, прийняту з урахуванням положень зазначених статей Закону, якщо вважають необґрунтованим порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки здійснення необґрунтовано порушеного провадження у справі про банкрутство унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з заяви ініціюючого кредитора про банкрутство ТОВ «Енергія Корму», де підставами для порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей ст. 52 Закону кредитор визначає наявність простого векселю, на який вчинений виконавчий напис нотаріуса та зафіксовано вимоги кредитора до боржника у сумі 19 749грн. Виконавчий напис нотаріуса було пред'явлено до виконання до Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ, за яким відкрито виконавче провадження та яке закінчилось постановою про повернення виконавчого документа. У заяві про порушення справи про банкрутство кредитор вказує про з'ясування місцезнаходження боржника та зроблено Витяг з ЄДР. Заявник вважає, що факт відсутності за місцезнаходженням боржника підтверджується актом державного виконавця. Також ініціюючий кредитор вказує про те, що ним не пропонується господарському суду як аргумент відсутнього боржника - запис в ЄДР про відсутність боржника за місцезнаходженням.

Однак з такими підставами для порушення справи про банкрутство не погоджується колегія суддів апеляційного суду з урахуванням наступного.

Розглянувши вищевказані документи виконавчого провадження, колегія суддів вважає, що вони не підтверджують факт відсутності боржника - ТОВ «Енергія Корму» за місцезнаходженням, оскільки суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон про виконавче провадження).

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону про виконавче провадження у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 цього Закону передбачені заходи примусового виконання рішень, до яких віднесені:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, до прав державного виконавця закон відносить: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Державним виконавцем складено акт від 26.11.2012р. (а.с.15) у відповідності до п.4.11.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5. В цьому акті зазначено, що боржник за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 3, не знаходиться; майна належного боржнику на праві власності та на яке можна звернути стягнення не виявлено; в результаті проведених виконавчих дій місцезнаходження боржника не встановлено.

Однією з підстав для звернення з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону є відсутність керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає такий акт державного виконавця як належний доказ, який би підтверджував факт відсутності боржника ТОВ «Енергія Корму» за його місцезнаходженням, оскільки в акті не зазначено про вжиття державним виконавцем конкретних заходів щодо розшуку боржника - юридичної особи та майна ТОВ «Енергія Корму».

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 40 Закону про виконавче провадження).

Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 Закону про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи .

Але стягувач в особі ініціюючого кредитора доказів оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з невжиттям заходів до розшуку боржника-юридичної особи та його майна та безпідставним поверненням виконавчого документа, до суду не надав.

Крім того, посилання у заяві про порушення справи про банкрутство ініціюючого кредитора про повернення ВДВС йому виконавчого документу (виконавчого напису нотаріуса) про примусове стягнення з боржника за простим векселем не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи є постанова Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ від 27.12.2012р. про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з винесення господарським судом Запорізької області постанови від 27.12.2012р. у справі №5009/4788/12. Також колегія суддів зауважує на тому, що дати винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження та постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом співпадають.

До того ж, ТОВ «Фелікс Пром» у заяві про порушення справи про банкрутство вказує про з'ясування місцезнаходження боржника шляхом отримання Витягу з ЄДР, але у переліку додатків до заяви такий документ відсутній, а як свідчать матеріали справи такий витяг отримано у день винесення судом оскаржуваної постанови (а.с.53).

Донецьким апеляційним господарським судом встановлено, що у переліку додатків до заяви про порушення справи про банкрутство, ТОВ «Фелікс Пром» вказує про надання копії векселю, копії виконавчого напису. Але вказані документи в матеріалах цієї справи відсутні. Крім того, у відповідності до п. 2.2 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (зі змінами) не складено акт про відсутність цих документів при відкритті конверта.

Посилання ініціюючого кредитора у заяві на те, що не пропонується господарському суду розглядати справи на підставі ст. 52 Закону з урахуванням наявності в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, вважає необґрунтованим та безпідставним з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» роз'яснено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство ініціюючим кредитором не надано витягу або довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо внесення запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням тощо.

Отже, ініціюючим кредитором не надано доказів про відсутність ТОВ «Енергія Корму» за місцезнаходженням у період до винесення господарським судом Запорізької області ухвали від 19.12.2012р. про порушення справи про банкрутство.

Інші належні та допустимі докази щодо наявності ознак відсутності боржника в порядку ст. 52 Закону до господарського суду не були надані.

Отже, не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ТОВ «Енергія Корму» банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення цієї справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури по справі згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином, постанова господарського суду Запорізької області від 27.12.2012р. у справі № 5009/4788/12 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягає скасуванню, провадження у справі № 5009/4788/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтава Полтавської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 27.12.2012р. у справі № 5009/4788/12 - задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 27.12.2012р. у справі №5009/4788/12 про банкрутство - скасувати.

Провадження у справі № 5009/4788/12 про банкрутство ТОВ «Енергія Корму» м.Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Корму» м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про судове рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1. у справу

1.ДАГС

1.ГСЗО

1. дер.реєстратору