Рішення

від 02.04.2013 по справі 903/268/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 квітня 2013 р. Справа № 903/268/13-г

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом державного комунального підприємства "Луцьктепло"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькінвестбуд"

про стягнення 19 357,02 грн.

Суддя: С.Т. Філатова

ПРЕДСТАВНИКИ :

від позивача: Петрук І.В., дов. від 27.12.2012р. №7194/01

від відповідача: Татарин В.М., дов. від 01.04.2013р. №б/н

СУТЬ СПОРУ:

Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькінвестбуд" про стягнення 19 357,02 грн., в т.ч. 17 629,97грн. заборгованості згідно мирової угоди від 06.06.2012р., затвердженої ухвалою господарського суду Волинської області 19.06.2012р. у справі №5004/565/12, 1394,50грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 02.09.2012р. по 13.03.2013р., 52,89грн. інфляційних втрат за період з 02.09.2012р. по 13.03.2013р. та 279,66грн. 3% річних за період з 02.09.2012р. по 13.03.2013р. згідно ст.625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов мирової угоди від 06.06.2012р., затвердженої ухвалою господарського суду Волинської області 19.06.2012р. у справі №5004/565/12.

Ухвалою суду від 19.03.2013р. порушено провадження у справі. Сторони зобов'язано надати суду: позивача-докази невиконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Волинської області 19.06.2012р. у справі №5004/565/12; відповідача-довідку про включення до ЄДРПОУ, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

В судовому засіданні 02.04.2013р. позивач звернувся до суду з заявою від 02.04.2013р. №б/н, якою стверджує проведення часткового розрахунку з ТзОВ "Луцькінвестбуд" по мировій угоді за період з січня 2013р. по лютий 2013р.

Відповідач у письмових запереченнях та представник відповідача в судовому засіданні 02.04.2013р. позов заперечили, мотивуючи невідповідністю розміру заявлених позовних вимог фактичним обставинам справи.

Вказавши, що станом на 15.06.2012р. на рахунок ДКП "Луцьктепло" сплачено суму у розмірі 1 609,50грн. в рахунок погашення судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 140 від 15.06.2012р.; платіжними дорученнями від 11.02.2013р. №11 та від 06.03.2013р. №20 погашено борг на загальну суму 4 200,00грн.

Стверджуючи, що сума основного боргу по мировій угоді від 06.06.2012р. у справі №5004/565/12 є значно меншою, і, відповідно, підлягають корегуванню нараховані штрафні санкції у даній справі.

До матеріалів справи долучені платіжні доручення від 15.06.2012р. № 140, від 11.02.2013р. №11 та від 06.03.2013р. №20 на загальну суму 5 809,50грн.

Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, -

встановив:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.06.2012р. по справі №5004/565/12 між державним комунальним підприємством "Луцьктепло" та товариством з обмеженою відповідальністю "Луцькінвестбуд" було затверджено мирову угоду від 06.06.2012р., згідно якої відповідач зобов'язувався сплатити до 01.09.2012р. 15 020,47грн. основного боргу та 1 000,00грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Всього на загальну суму 16 020,47грн.

Відповідач взяв зобов'язання компенсувати позивачу судові витрати в сумі 1 609,50грн. до 01.07.2012р.

Позивач відмовився щодо решти заявлених позовних вимог у сумі 14 331,44грн.

Відповідно до ст. 78 ГПК України сторони вправі укласти мирову угоду. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

На виконання умов мирової угоди відповідач сплатив 5 809,50грн., що стверджується платіжними дорученнями від 15.06.2012р. №140, від 11.02.2013р. №11, від 06.03.2013р. №20. Доказів виконання умов мирової угоди в частині сплати 11 820,47грн. суду не подано. Суму боргу відповідачем не оспорено.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Зі змісту ухвали про затвердження мирової угоди від 19.06.2012р. по справі №5004/565/12 вбачається, що вона не містить усіх даних, зазначених у статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження".

Згідно з платіжними дорученнями від 15.06.2012р. №140, від 11.02.2013р. №11 та від 06.03.2013р. №20 відповідачем сплачено заборгованість в сумі 5 809,50грн. до звернення кредитора з позовом до суду 18.03.2013р.

У стягненні 5 809,50грн. у позові слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.

Заборгованість відповідача на день розгляду спору становить 11 820,47грн., підтверджена матеріалами справи (мировою угодою від 06.06.2012р., затвердженою ухвалою господарського суду Волинської області 19.06.2012р. по справі №5004/565/12, платіжними дорученнями від 15.06.2012р. №140, від 11.02.2013р. №11, від 06.03.2013р. №20), відповідачем належними доказами не оспорена, підставна та підлягає до стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькінвестбуд".

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 394,50грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Мирова угода, затверджена господарським судом 19.06.2013р. по справі 5004/565/12, не містить умов щодо стягнення пені.

Враховуючи викладене, у стягненні 1 394,50 пені слід відмовити.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та 3%річних за прострочення виконання грошового зобов'язання здійснюється згідно ст. 625 ЦК України незалежно від укладення договору.

Позивач просить стягнути з відповідача 52,89грн. інфляційних втрат та 279,66грн. 3% річних за період з 02.09.2012р. по 13.03.2013р.

Водночас, при перевірці розрахунку 3% річних за період з 02.09.2012р. по 13.03.2013р. за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3 судом встановлено, що річні за вказаний період становлять 247,58грн. (розрахунок додається), тому в позові в частині стягнення з відповідача 32,08грн. 3% річних слід відмовити.

Отже, враховуючи викладене, підлягають до задоволення вимоги позивача щодо стягнення 11 820,47грн. основного боргу, 52,89грн. інфляційних втрат за період з 02.09.2012р. по 13.03.2013р. та 247,58грн. 3% річних за період з 02.09.2012р. по 13.03.2013р. згідно ст.625 ЦК України.

Оскільки спір, в частині задоволених вимог, до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 077,34грн. (пропорційно сумі задоволених вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 216, 218, 230, 231 ГК України, ст.ст. 598, 604, 625 ЦК України, ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькінвестбуд", м.Луцьк, вул. Ковельська, буд. 3, код ЄДРПОУ 35923049

на користь державного комунального підприємства "Луцьктепло", м.Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, буд. 20, код ЄДРПОУ 30391925

11 820,47 грн. боргу, 247,58 грн. річних, 52,89грн. інфляційних втрат та 1 077,34грн. витрат по сплаті судового збору. Всього: 13 198,28грн.

3. У стягненні 5 809,50грн. боргу, 1 394,50грн. пені та 32,08грн. річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

05.04.2013р.

Суддя С. Т. Філатова