Рішення

від 02.04.2013 по справі 910/1641/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1641/13 02.04.13

За позовом Приватного підприємства "Юридична фірма "Лігал Експертс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус-Україна"

про стягнення 370 000, 00 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Боядін В.С. - директор;

від позивача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Юридична фірма "Лігал Експертс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус-Україна" (далі - відповідач) про стягнення 370 000, 00 грн. заборгованості за Договором про надання правової допомоги від 03.07.2012 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на невиконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати наданих послуг. Враховуючи те, що відповідачем також було залишено без розгляду та відповіді надіслану позивачем претензію, якою він просив погасити борг, останній вирішив звернутись з даним позовом до суду з метою захисту власних прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1641/13, розгляд справи призначено на 12.02.2013 р.

08.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

11.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він проти позову заперечує, вказуючи на те, що позивачем було порушено строки, визначені ст. 7 ГПК України для розгляду претензії, оскільки в надісланій відповідачу вимозі було вказано строк на виконання грошового зобов'язання в 3 дні, а отже, на думку відповідача, він має право до 24.02.2013 р. розглядати такі вимоги позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 12.03.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р., враховуючи перебування судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 910/1641/13 передано для розгляду судді Мельника С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу № 910/1641/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 02.04.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р., враховуючи вихід судді Ломаки В.С. з відпустки, справу № 910/1641/13 передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 910/1641/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 02.04.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 02.04.2013 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 02.04.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали,заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2012 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надати правову допомогу клієнту з питань застосування законодавства України.

Згідно з п. 1.2. Договору клієнт доручає, а виконавець зобов'язується протягом 6 місяців з моменту підписання сторонами даного Договору надавати правову допомогу з питань, сформульованих клієнтом, в тому обсязі та на тих умовах, що закріплені за взаємною згодою у даному Договорі, з наступних питань: супроводження поточної господарської діяльності клієнта, купівля-продаж, оренда (суборенда) нежитлових приміщень, розташованих в місті Києві, що знаходяться в державній та/або комунальній та/або приватній власності.

Правова допомога з питань, визначених в п. 1.2. цього Договору надається клієнту у формі: складання письмових висновків, усних і письмових довідок стосовно законодавства, представництво інтересів клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, складання, аналіз договорів оренди (суборенди) нежитлових приміщень (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору розмір гонорару виконавця за надання правової допомоги згідно цього Договору визначається у розмірі 370 000, 00 грн.

Підставою для оплати гонорару є підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі наданих послуг (надалі - акт). Акт надається клієнту протягом 5-ти днів після завершення надання послуг визначених цим Договором (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.7. Договору оплата наданої правової допомоги проводиться шляхом перерахування клієнтом коштів на рахунок виконавця у порядку встановленому цим Договором протягом трьох банківських днів з дня підписання акту сторонами.

Згідно з п. 13.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до моменту прийняття однією зі сторін договору рішення про його розірвання в порядку, передбаченому Договором, чи до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Також, сторони підписали Протокол до Договору про надання правової допомоги від 03.07.2012 р., яким визначили перелік додаткових витрат виконавця, які підлягають відшкодуванню.

08.01.2013 р. сторони підписали Акт приймання-передачі послуг за договором про надання правової допомоги від 03.07.2012 р., відповідно до п. 1.1. якого виконавець надав, а клієнт прийняв наступні послуги (правову допомогу): усні консультації та роз'яснення законодавства з питань поточної господарської діяльності клієнта, представництво інтересів клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування з питань купівлі-продажу, оренди (судоренди) нежитлових приміщень державної та комунальної власності, складання довідки відносно оподаткування оренди (суборенди) нежитлових приміщень у м. Києві, складання та аналіз договорів оренди (суборенди) нежитлових приміщень в м. Києві, складання та аналіз договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень в м. Києві.

При цьому, відповідно до п. 1.2. Акту виконавець передав, а клієнт прийняв наступні матеріали складені виконавцем на виконання Договору про надання правової допомоги: довідку відносно оподаткування оренди (суборенди) нежитлових приміщень в місту Києві; Договір оренди нежитлового приміщення; Договорів суборенди нежитлового приміщення; Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Згідно з п. 1.3. Акту клієнт стверджує, що виконавець надав послуги за Договором про надання правової допомоги вчасно, у повному обсязі, та належної якості. Клієнт не має будь-яких заперечень та претензій щодо наданих послуг.

Як зазначає позивач, відповідач за надані послуги згідно з умовами Договору не розрахувався, у зв'язку з чим позивач направив йому претензію № 1/3 від 21.01.2013 р., яка однак була залишена відповідачем без розгляду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про наданням послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідно до п. 4.7. Договору оплата наданої правової допомоги проводиться шляхом перерахування клієнтом коштів на рахунок виконавця у порядку встановленому цим Договором протягом трьох банківських днів з дня підписання акту сторонами.

Оскільки, 08.01.2013 р. сторони підписали Акт приймання-передачі послуг за Договором про надання правової допомоги від 03.07.2012 р., такі послуги мали бути оплачені в строк до 11.01.2013 р. включно.

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв без зауважень надані позивачем послуги, однак не оплатив їх вартості у визначеному укладеним між сторонами Договором порядку, спірна сума боргу має бути стягнута з нього в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду доказів відсутності заборгованості станом на момент розгляду спору по суті.

Доводи відповідача про те, що позивач не дотримав приписів ст. 7 ГПК України, пред'являючи вимогу про сплату боргу в 3 дні, до уваги судом не приймаються, оскільки строк виконання зобов'язання з оплати послуг чітко визначено самим Договором, а дотримання досудового порядку врегулювання спору відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

При цьому, суд також відхиляє посилання відповідача, на його незадовільний фінансовий стан.

Так, відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України не є надзвичайними та невідворотними такі обставини, як порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати наданих позивачем послуг, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус-Україна" (03151, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Молодогвардійська, будинок 7-Б, офіс 5, код ЄДРПОУ 35415531) на користь Приватного підприємства "Юридична фірма "Лігал Експертс" (02095, м. Київ, Дарницький район, вулиця Срібнокільська, будинок 14, квартира 152, код ЄДРПОУ 36159045) 370 000 (триста сімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та 7 400 (сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.04.2013 р.

Суддя В.С. Ломака