Рішення

від 21.03.2013 по справі 910/489/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/489/13 21.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Київського національного університету імені Тараса Шевченка

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Півень Д.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 21 березня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

04 січня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на розгляд суду надійшла позовна заява № 93/21/7333 від 26.12.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Київського геологорозвідувального технікуму заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530021 від 01 жовтня 2000 року в сумі 220 036,56 грн. з них основного боргу - 199 444,93 грн. (сто дев'яносто дев'ять тисяч чотириста сорок чотири гривні 93 копійки), пені - 15 113,68 грн. (п'ятнадцять тисяч сто тринадцять гривень 68 копійок) та 3% річних - 5 477,95 грн. (п'ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 95 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530021 від 01 жовтня 2000 року належним чином не виконав, зокрема, в передбачений договором строк не здійснив оплату за надані йому позивачем послуги щодо постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого, за прострочку термінів оплати наданих позивачем послуг, у відповідача утворилась заборгованість.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 07.02.2013 року.

07 лютого 2013 року в судовому засіданні представником позивача подано для залучення до матеріалів справи додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/489/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 року відкладено розгляд справи на 26.02.2013 року, судом здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі № 910/489/13 Київського геологорозвідувального технікуму, замінивши його правонаступником Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року відкладено розгляд справи на 21.03.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2000 року між позивачем (надалі - Енергопостачальна організація або Постачальник або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Отримувач або Споживач або Абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530021 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), предметом якого у відповідності з п. 1.1. є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (належним чином засвідчена копія додатку № 1 міститься в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що нарахування Споживачу за теплову енергію здійснюється по приладах обліку відповідно до звернення-доручення про укладення Договору за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації (належним чином засвідчена довідка про тарифи на теплову енергію міститься в справі).

Позивач стверджує, що Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами не виконував, внаслідок чого за грудень 2011 року у останнього утворилась заборгованість перед Постачальником, яка, за розрахунками позивача, станом на 01.12.2012р. становить - 199 444,93 грн. (розрахунок заборгованості основного боргу міститься в матеріалах справи).

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за не виконання умов Договору щодо оплати наданих йому Постачальником послуг.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 01 жовтня 2000 року між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530021 предметом якого згідно п. 1.1. є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в грудні 2011 року Виконавець надав Споживачеві узгоджені сторонами в Договорі послуги, в підтвердження чого Виконавцем були складені відомості споживання теплової енергії за відповідний період (копії відомостей/облікових карток знаходяться в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що претензій від Споживача по наданих послугах за Договором на його адресу не надходило.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (належним чином засвідчена копія додатку № 1 міститься в матеріалах справи).

За п. 2 Додатку 4 до Договору відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту № 5 платіжну вимогу-доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початку розрахункового періоду.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сплату Абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 Додатку 4 до Договору).

Як стверджує Постачальник Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами в повному обсязі не виконував.

З матеріалів справи випливає, що наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 05.10.2012р. № 1075 «Про припинення Київського геологорозвідувального технікуму» припинено Київський геологорозвідувальний технікум (код ЄДРПОУ 01431914) шляхом його реорганізації (приєднання) до Київського національного університету імені Тараса Шевченка як структурний підрозділ - Коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка із збереженням ліцензованого обсягу, державного замовлення на підготовку фахівців та надати йому окремі права, визначені у Положенні про Коледж. Установлено, що Університет є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Київського геологорозвідувального технікуму (копія наказу в справі).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 року судом здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі № 910/489/13 Київського геологорозвідувального технікуму, замінивши його Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, як правонаступником всього майна, прав та обов'язків Споживача.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати Споживачем наданих Абонентом послуг за грудень 2011 року по Договору, станом на березень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором послуг за грудень 2011 року в розмірі 199 444,93 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 6 Додатку № 4 до Договору слідує, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду Виконавець нараховує Абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, обґрунтованими та доведеними є вимоги про стягнення 15 113,68 грн. пені за несплату теплової енергії.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення 5 477,95 грн. 3% річних за період з січня 2012 року по листопад 2012 року включно.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4 400,73 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ідентифікаційний код: 02070944, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 64/13), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ідентифікаційний код: 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, р/р № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській обл., МФО 322669), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 199 444,93 грн. (сто дев'яносто дев'ять тисяч чотириста сорок чотири гривні 93 копійки), пені - 15 113,68 грн. (п'ятнадцять тисяч сто тринадцять гривень 68 копійок), 3% річних - 5 477,95 грн. (п'ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 95 копійок) та судові витрати - 4 400,73 грн. (чотири тисячі чотириста гривень 73 копійки). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/489/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.03.2013р.

Суддя О.В. Котков