Рішення

від 04.04.2013 по справі 903/223/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 квітня 2013 р. Справа № 903/223/13-г

за позовом Підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

до відповідача 1) Підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "А.М.В.", м.Васильків Київської області

про стягнення 39 521,73 грн.

Суддя Бондарєв С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з

від відповідачів: Підприємець ОСОБА_2 - н/з;

ТзОВ "А.М.В." - н/з.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Підприємець ОСОБА_1 - звернувся до суду з позовом до Підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою діяльністю "А.М.В.", в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою діяльністю "А.М.В." 39 521,73 грн. , в тому числі 39 121,73,00 грн. основного боргу за надані транспортні послуги згідно договору на здійснення транспортних перевезень від 01.09.2012р. та просить стягнути солідарно з відповідачів - Підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою діяльністю "А.М.В." 400,00 грн. - основного боргу згідно договору на здійснення транспортних перевезень від 01.09.2012р. та договорів поруки №СП/АМВ/096/12 від 29.10.2012р. №СП/АМВ/112/12 від 15.11.2012р.

Позивач в судове засідання не з'явився, в клопотанні від 02.04.2013р. зазначив, що забезпечити явку повноважного представника не має можливості; повідомив, що відповідач - ТзОВ "А.М.В." - суму основного боргу в розмірі 39521,73 грн. сплатив, в підвердження долучив до клопотання банківські виписки по рахунку від 28.02.2013р., від 20.03.2013р., 26.03.2013р., 28.03.2013р. Просить стягнути з ТзОВ "А.М.В." витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 721,00 грн. та 3 000,00 грн. витрат на юридичну допомогу.

Відповідач - Підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №4301031277951).

Відповідач - ТзОВ "А.М.В." - в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №4301031447253).

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подані, справу може бути розглянуто за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, суд,-

в с т а н о в и в:

01.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «А.М.В.» (замовник) (відповідач 2) та Підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) було укладено договір на здійснення транспортних перевезень (а.с. 9-11).

Відповідно до п. 1.1. даний договір визначає порядок взаємин, що виникають між сторонами при організації, здійсненні і розрахунках за міжнародні перевезення вантажів транспортними засобами перевізника за заявками замовника.

Згідно п.4.1.2. замовник (відповідач 2) вчасно повідомляє перевізника (позивача) у своїй заявці всю необхідну інформацію про перевезення. Про всі зміни дати навантажень позивачем повідомляти не пізніше, ніж за 24 години до початку завантаження.

Відповідно до п. 4.2.1. перевізник (позивач), зобов'язався виконувати перевезення, строго дотримуючись умов, які зазначені в прийнятій до виконання заявці, постійно інформувати замовника (відповідача 2) про місцезнаходження автомобіля.

Відповідно п.5.1. розрахунки за виконані транспортні послуги здійснюються шляхом банківського переведення коштів замовника (відповідача-2) на рахунок Перевізника (позивача) або готівкою у касу перевізника (позивача), якщо інше не оговорене сторонами в додаткових угодах або заявці на перевезення вантажу.

Згідно п.5.2. підставою для оплати замовником перевезення є оригінал рахунка-фактури перевізника, оригінал СМR-накладної з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу і акт виконаних робіт.

29.10.2012р., 15.11.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю "А.М.В." (відповідач 2) було подано заявки по наданню транспортних послуг за маршрутом "Німеччина - України", що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями заявок від 29.10.2012, від 15.11.2012р. (а.с.14,15).

Позивач свої зобов'язання виконав, надав транспортні послуги згідно рахунку - фактури №СФ -0001149 від 06.11.2012р. (а.с.17) на суму 26 704,61 грн. та рахунку - фактури №СФ-0001228 від 28.11.2012р. (а.с. 16) на суму 26521,73 грн. Всього на 53 226,34 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт за №ОУ-0001162 від 06.11.2012р., №ОУ-0001250 від 28.11.2012р. (а.с.18,19), податковими накладними №1155 від 06.11.2012р., №1236 від 28.11.2012р. (а.с.20,21) та товарно-транспортними накладними (СМR) №148299 та №1(а.с.22-23).

Однак замовник (відповідач-2) оплату за надані транспортні послуги провів частково на загальну суму 13 701,64 грн., що підтверджується копіями виписок від 28.01.13р., від 06.02.13р., від 11.02.13р. (а.с. 27-29).

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 3 п. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить ст. 193 ГК України.

Крім того, як встановлено судом, 29.10.2012р. та 15.11.12р. між Підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Підприємцем ОСОБА_2 (відповідач-1) було укладено договори поруки відповідно № СП/АМВ/096/12 та №СП/АМВ/112/12.

Відповідно п.1 даних договору предметом є надання поруки поручителем (відповідач-1) перед кредитором (позивачем) за належне та своєчасне виконання боржником (відповідачем-2) умов договору на здійснення транспортних перевезень від 01.09.2012 року, та заявках до нього від 29.10.2012р., та від 15.11.2012р., зокрема в частині повного та своєчасного проведення розрахунків за транспортні послуги, штрафних санкцій, можливих збитків.

Відповідно до п.4 договорів поруки у випадку невиконання боржником (відповідачем-2) обов'язків щодо оплати вартості послуг боржник та поручитель (відповідач-1) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники. Поручитель відповідає солідарно в межах ліміту відповідальності поручителя вказаних в п.3 цього договору.

Відповідно до п.3 договорів поруки розмір відповідальності поручителя (відповідача-1) у випадку прострочення боржником (відповідачем-2) оплати наданих послуг, які будуть надані кредитором (позивачем) по замовленнях боржника становить 200 грн.

15.01.2013 року кредитор(позивач) звернувся з вимогою про оплату до поручителя (відповідача-1). Однак відповідач-1 залишив без виконання дану вимогу про оплату.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч.2 ст.554 Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач звернувся з позовною заявою до суду 05.03.2013р., в якій просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою діяльністю "А.М.В." 39121,73,00 грн. основного боргу за надані транспортні послуги згідно договору на здійснення транспортних перевезень від 01.09.2012р. та просить стягнути солідарно з відповідачів - Підприємця ОСОБА_2, Товариства з обмеженою діяльністю "А.М.В." 400,00 грн. - основного боргу згідно договору на здійснення транспортних перевезень від 01.09.2012р. та договорів поруки №СП/АМВ/096/12 від 29.10.2012р. та №СП/АМВ/112/12 від 15.11.2012р.

Судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "А.М.В." до подачі позову сплатив 5 000,00 грн., що підтверджується випискою з банку від 28.02.2013р.

Тому в частині стягнення 5 000,00 боргу слід відмовити .

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "А.М.В." після подачі позову 20.03.2013р. сплатило 5 521,73 грн., 10 000,00 грн. - 26.03.2013р., 19 000,00 грн. - 28.03.2013р., що підтверджується виписками банку. Всього ним після подачі позову сплачено 34 521,73 грн.

Тому в частині стягнення 34 521,73 грн. боргу провадження у справі в цій частині слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача-2, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 502,84 грн., пропорційно до суми задоволених вимог, слід стягнути з нього.

Крім того, позивач просить стягнути з ТзОВ "А.М.В." 3 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, що підтверджується договором про надання правової допомоги 010313 від 01.03.2013р., квитанцією до прибуткового касового ордера №039 від 01.03.2013р. про сплату 3000 грн., копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 ГПК України, складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.

З огляду на розумну необхідність витрат на оплату юридичних послуг, пов'язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, господарський суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу 1 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Крім того, судом встановлено, що позивачем при подачі позову помилково, замість 1720,50 грн. судових витрат, як це встановлено Законом України "Про судовий збір" згідно платіжного доручення №651 від 02.07.2012р. (оригінал якого знаходиться в матеріалах справи), сплачено 1 726,00 грн., тому позивачу слід повернути з Державного бюджету України 5 грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 554, 559, 599, 909, Цивільного кодексу України, Законом України "про судовий збір", ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.М.В.", м.Васильків Київської області, вул.Робкорівська, 21 (код 32103994) на користь Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) 1 502,84 грн. витрат по сплаті судового збору і 1000,00 грн. - витрат на послуги адвоката.

3. В частині стягнення 5 000,00 грн. боргу в позові відмовити.

4. В частині стягнення 34 521,73 грн. боргу провадження у справі в цій частині припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

5. Повернути Підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) з Державного бюджету України 5 грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору (згідно платіжного доручення №651 від 02.07.2012р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи).

Повний текст рішення складено

04.04.13

Суддя С. В. Бондарєв