Рішення

від 02.04.2013 по справі 910/3894/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3894/13 02.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український газовий холдинг"

про стягнення 411 044,64 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Вороницька - Гайдак Н. О. (дов. б/н від 22.02.2013 р.)

Від відповідача Рейзін М. В. (дов. б/н від 25.02.2013 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український газовий холдинг" (далі за текстом - відповідач) про стягнення боргу у розмірі 411044,64 грн. за агентським договором № 16/01 від 16.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/3894/13, розгляд справи призначено на 02.04.2013 року.

В судове засідання 02.04.2013 року представники сторін з'явились. Представник позивача вимоги ухвали суду від 04.03.2013 року виконав, надав додаткові матеріали по справі, надав оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, та усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем агентського договору № 16/01 від 16.01.2012 року в частині оплати наданих послуг.

Представником відповідача надано письмовий відзив на позов, усні пояснення та заперечення по суті спору, в якихвін визнає наявність заборгованості перед позивачем, однак вказує на те, що вона не була погашена через відсутність коштів у відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2012 року між позивачем, як агентом, та відповідачем, як замовником, укладено агентський договір № 16/01 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник надає агенту право на виконання агентських функцій по пошуку потенційних постачальників природного газу на території України та супроводженню укладання замовником договорів купівлі-продажу природного газу, надалі договір купівлі - продажу з юридичними особами в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.1. договору за виконання агентом агентських функцій замовник сплачує агенту винагороду в розмірі 7 % від вартості природного газу, який вказаний в договорі з замовником, укладання якого пов'язане із функціями агента. Винагорода агента включає в себе витрати, понесені ним в процесі виконання договору (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.3. договору підтвердженням виконання агентом своїх функцій по договору є підписання сторонами Звіту агента.

Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що замовник сплачує винагороду агенту у безготівковому порядку на поточний рахунок агента. На вимогу агента замовником може бути здійснений авансовий платіж для виконання агентом своїх функцій.

29 лютого 2012 року сторонами підписаний Звіт агента до агентського договору №16/01 від 16.01.2012 року, відповідно до якого на виконання умов агентського договору № 16/01 від 16.01.2012 року агент виконав такі агентські функції:

1. Проведено дослідження ринку природного газу відповідно до вимог та критеріїв замовника.

2. Проведено зустрічі та переговори з потенційним постачальником природного газу ТОВ «Алекс-А» з метою уклад

ення замовником договору купівлі-продажу природного газу відповідно до наступних вимог, що встановлені замовником: обсяг поставки природного газу по договору купівлі-продажу не менше 500 000, 00 куб. м.

За результатами виконання агентських функцій по договору замовником (відповідачем у справі) були укладені із ТОВ «Алекс-А» наступні договори купівлі-продажу природного газу:

- № 02/14-ПСГ від 25.01.2012 р. на таких умовах: 1) ціна природного газу 4 200, 80 грн. з урахуванням ПДВ за 1 000, 00 куб. м.; 2) обсяг поставки згідно договору купівлі-продажу становить 500, 00 тис. куб. м.; 3) загальна вартість природного газу становить 2 100 400, 00 грн.

- № 24/01/03-ПГ від 20.02.201 року на таких умовах: 1) ціна природного газу 4 198, 40 грн. з урахуванням ПДВ за 1 000, 00 куб. м.; 2) обсяг поставки згідно договору купівлі-продажу становить 898, 358 тис. куб. м.; 3) загальна вартість природного газу становить 3 771 666, 23 грн.

Крім того, у зазначеному звіті сторони погодили, що згідно п. 4.1. договору винагорода агента становить 411044, 64 грн. у тому числі ПДВ - 68507, 44 грн. та що, звіт є підставою для проведення розрахунків.

29.02.2012 року між сторонами договору також підписано Акт прийому - передачі робіт (надання послуг) № 1 до агентського договору № 16/01 від 16.01.2012 року, відповідно до якого сторони узгодили, що виконавцем надано замовнику агентські послуги на загальну суму - 411044, 64 грн. у т.ч. ПДВ - 68507, 44 грн. У згаданому акті також зазначено, що він є підставою для проведення розрахунків.

01.03.2012 року позивачем виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ - 0000031 від 01.03.2012 року на оплату агентської винагороди в розмірі 411 044, 64 грн.

30.03.2012, 31.08.2012, 31.12.2012 року сторонами підписано акти звірки взаєморозрахунків, згідно яких на вказані дати сальдо на корить позивача становить 411 044, 64 грн.

Відповідач існування заборгованості та її розмір за договором не заперечує, та зазначає, що в зв'язку з відсутністю грошових коштів винагорода позивачу за виконання агентських функцій в сумі 411 044, 64 грн. станом на момент вирішення справи не виплачена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Агентський договір №16/01 від 16.01.2012 р. є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При укладенні договору про надання послуг замовник не може попередньо твердити про те, що він остаточно ознайомлений та згодний з якістю послуги, оскільки це може бути належним чином ним оцінено лише в процесі її споживання. У зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає оречевленого змісту. При послугах продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, при цьому згідно вимог чинного законодавства, наведених вище, одностороння відмова/зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач уклав договір, прийняв виконані роботи, а отже взяв на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт та порушив їх не оплативши надані послуги.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів .

Також, відповідно до приписів ч. 2 ст. 218 ГК України не вважаються такими обставинами, що звільніють порушника від виконання зобов'язань, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу та споживання відповідачем послуг за договором на суму 411044, 64 грн. Відповідачем підтверджено наявність заборгованості перед позивачем за договором в сумі 411 044, 64 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що погодження сторонами звіту агента та акту приймання - передачі наданих послуг від 29.02.2012 року є підставою для здійснення розрахунків по виплаті винагороди, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання по оплаті договору для відповідача настав 07.03.2012 року.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 411044, 64 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 411044, 64 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до ст. 530 ЦК України є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 411044, 64 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український газовий холдинг» (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, б. 5, оф. 3; код ЄДРПОУ 37243331; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газторг Україна» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1; код ЄДРПОУ 36185253) 411 044 (чотириста одинадцять тисяч сорок чотири) грн. 64 коп. заборгованості за договором та 8 220 (вісім тисяч двісті двадцять) грн. 89 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.04.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко