Рішення

від 02.04.2013 по справі 910/3946/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3946/13 02.04.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ-У"

про стягнення 10 198,25 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Осипенко О.М. (дов. №14/01/13 від 14.01.2013р.)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ-У" (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 294-12 про надання послуг з проведення рекламної(их) кампанії(й) від 01.09.2012 року у розмірі 10198, 25 грн., з яких 6 480 грн. 00 грн. основного боргу, 398, 36 пені, 3240, 00 грн. штрафу, 79,89 грн. 3 процентів річних та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/3946/13, розгляд справи призначено на 02.04.2013 року.

28.03.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано розрахунок позовних вимог та повідомлення по справі.

В судове засідання 02.04.2013 року представник відповідача не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином відповідно повідомленню про вручення поштового повідомлення № 06373120 13.03.2013 року, про свою відсутність в судовому засіданні не повідомив.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 04.03.2013 року виконав, надав додаткові матеріали по справі. Надано оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

Представником позивача надано усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 398,36 грн. та штрафу у розмірі 3240,00 грн., 79,89 грн. - 3% річних, а також повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 6480,00 грн. 01.03.2013 року.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення поважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2012 року між позивачем (далі за текстом - виконавець) та відповідачем (далі за текстом - замовник) було укладено договір № 294-12 про надання послуг з проведення рекламної(их) кампанії(й) (далі за текстом - договір), відповідно до п.1.1. якого, виконавець зобов'язується протягом строку дії договору професійно і якісно надавати послуги з проведення рекламної кампанії для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених згідно акту резервування поверхнях, а замовник зобов'язується прийняти та вчасно й у повному обсязі оплатити роботи і послуги виконавця в строк та на умовах зазначених в договорі.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що вартість послуг за договору вказується сторонами у акті резервування, ціна даного договору визначена загальною сумою вартості послуг по проведенню рекламної кампанії замовника за актами резервування.

Відповідно п. 5.2. договору вартість кожної рекламної кампанії включає ПДВ (20 %).

Згідно п. 5.3. договору протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту резервування , замовник здійснює передоплату у розмірі 100 % від вартості першого місяця рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в акті резервування, в подальшому розмір передоплати за кожний місяць рекламної кампанії складає 100 % місячної вартості рекламної кампанії, та має бути сплачений не менше ніж за 5 календарних днів до початку поточного місяця рекламної кампанії.

Відповідно п. 5.6. договору сторони також підписують акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно п. 7.1.2. договору у випадку несвоєчасної оплати вартості робіт та послуг замовника сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період простроченої суми боргу за кожен день порушення строку оплати.

Згідно п. 7.1.4. договору в разі якщо прострочення оплати наданих виконавцем послуг триває більше 20 банківських днів, замовник на вимогу виконавця виплачує штраф у розмірі 50 % від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, на виконання умов договору згідно акту резервування № 120827.0222 від 27.08.2012 року, акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 4081.001 від 30.09.2012 року позивач виконав свої зобов'язання щодо розміщення реклами відповідача на узгоджених сторонами поверхнях.

Згідно рахунку на оплату № 4081 від 05.09.2012 року перед відповідачем виникла заборгованість у розмірі 6480, 00 грн. за надані послуги щодо розміщення реклами.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив борг за надані послуги у розмірі 6480, 00 грн. відповідно до строків, вказаних в договорі. Таким чином, сума несплаченого боргу за надані послуги складає 6480, 00 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 398, 36 пені, 3240, 00 грн. штрафу, 79,89 грн. 3 процентів річних та покласти судові витрати на відповідача.

Отже, станом на момент подання позову до суду та на момент розгляду справи судом надані позивачем та відповідачем по договору послуги відповідачем не сплачені, борг відповідача перед позивачем за договором № 294-12 про надання послуг з проведення рекламної(их) кампанії(й) від 01.09.2012 року складає 10198, 25 грн.

Відповідно до довідки № 1278 від 26.03.2013 року та банківської виписки від 01.03.2013 року станом на 01 березня 2013 року заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 6480, 00 грн. повністю оплачена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" в частині стягнення суми основного підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а інші позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір 294-12 про надання послуг з проведення рекламної(их) кампанії(й) від 01.09.2012 року є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно умов договору та чинного законодавства України згідно акту резервування № 120827.0222 від 27.08.2012 року, акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 4081.001 від 30.09.2012 року позивач виконав свої зобов'язання щодо розміщення реклами відповідача на узгоджених сторонами рекламних поверхнях.

Позивачем умови договору щодо надання рекламних послуг виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невиконання позивачем умов договору не заявлялось та суду не надано.

Згідно рахунку на оплату № 4081 від 05.09.2012 року у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 6480, 00 грн. за надані позивачем послуги щодо розміщення реклами. Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання в строки, передбачені договором, не виконав.

Так, позивач зазначив, що основний борг в сумі 6480, 00 грн. був повністю погашений відповідачем тільки 01.03.2013 року, тобто з порушенням строків, встановлених договором, що також підтверджується банківською випискою від 01.03.2013 року та довідкою позивача № 1278 від 26.03.2013 року, в якій він підтвердив, що відповідачем був погашений основний борг.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема, у таких випадках, як спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Відповідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України, судом прийнято рішення про припинення провадження в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 6480,00 грн. у зв'язку з тим, що відповідачем була погашена основна заборгованість до порушення провадження у справі та між сторонами спору щодо сплати суми основного боргу не залишилося неврегульованих питань.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3 процентів річних за період з 16.09.2012 року по 12.02.2013 року в розмірі 79, 89 грн. підлягають повному задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період з 16.09.2012 року по 12.02.2013 року в розмірі 398, 36 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 398,36 грн. у відповідності до п. 7.1.2 договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 7.1.2 договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 2400, 00 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на наступне.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 7.1.4. в разі якщо прострочення оплати наданих виконавцем послуг триває більше 20 банківських днів, замовник на вимогу виконавця виплачує штраф у розмірі 50 % від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена. Таким чином, не виконання відповідачем своїх зобов'язань протягом 20 банківських днів щодо оплати послуг порушило п. 7.1.4. договору, а тому позовні вимоги в частині стягненню з позивача штрафу у розмірі 3 240, 00 грн. - є доведеними позивачем та обґрунтованими законодавством та договором.

Отже, станом на момент розгляду справи (02.04.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 3718, 25 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Враховуючи все вищевикладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлено, що основний борг в розмірі 6480, 00 грн. відповідно до банківської виписки від 01.03.2013 року сплачено відповідачем 28.02.2013 року, а позовна заява подана позивачем 01.03.2013 року, то витрати по оплаті судового збору покладається на обох сторін пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України. Таким чином на позивача покладається - 1101,12 грн. (64%), на відповідача - 619,38 грн. (36%)

Виходячи з вищенаведеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 6480,00 грн. припинити.

2. Інші позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ-У" (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 8, код ЄДРПОУ - 38103942; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, код ЄДРПОУ - 34729203) 398 (триста дев'яносто вісім) грн. 36 коп. пені, 3240 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп. штрафу, 79 (сімдесят дев'ять) 89 коп. 3 % річних, 619 (шістсот дев'ятнадцять) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.04.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко