Рішення

від 26.03.2013 по справі 5011-31/17744-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-31/17744-2012 26.03.13

За позовомІнституту колоїдної хімії та хімії води ім.. А.В. Думанського Національної академії наук України, м. Київ до за участюПриватного підприємства «ГЕРКОН-СЕРВІС», м.Київ Національної академії наук України, м. Київ простягнення 42 474,85 грн. Суддя - Жагорнікова Т.О.

Представники сторін:

від позивача: Деркач Н. О. (дов. № 99/991 від 22.11.2012 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Подлящук О.П. (дов. № 17/2220-12 від 14.11.2011 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України (далі - Інститут) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного Підприємства «ГЕРКОН- СЕРВІС» (далі - ПП «ГЕРКОН - СЕРВІС») про стягнення 42 561, 33 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-31/17744-2012, розгляд справи призначено на 10.01.2013 року, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національну академію наук України.

До початку судового засідання 09.01.2013 року через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи на виконання вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 10.01.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 10.01.2013 року представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору.

Відповідач в судове засідання 10.01.2013 року не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подавав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2013 року на підставі ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 22.01.2013 року.

До початку судового засідання 18.01.2013 року через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

До початку судового засідання 21.01.2013 року через канцелярію господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також письмові на позовну заяву, з якої вбачається, що третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 22.01.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 22.01.2013 року не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подавав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року на підставі ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 07.02.2013 року.

В судовому засіданні 07.02.2013 року представники позивача та третьої особи надали усні пояснення по суті спору, просили суд задовольнити позов у повному обсязі, надали клопотання про продовження строків розгляду справи, представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 07.02.2013 року не з'явився, своїх представників не направляв, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подавав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2013 року на підставі ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.02.2013 року.

До початку судового засідання 14.02.2013 року через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення по суті спору.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 14.02.2013 р. подав заяву про зменшення суми позовних вимог, з якої вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 30 748,75 грн. основної заборгованості, 2 420,26 грн. - пені, 892,22 грн. - 3% річних, 2 152,41 - штрафу у розмірі 7%, 5 851,60 грн. - заборгованості по комунальним послугам, 409,61 грн. - штрафу 7%. Загальна сума заборгованості 42 474,85 грн.

Відповідно до пункту 3.10 постанови пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Дослідивши надані докази, суд вирішив прийняти до розгляду заяву про зменшення суми позовних вимог та розглядати позовні вимоги з урахуванням зменшення суми позовних вимог.

У зв'язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному судове засідання призначене на 19.02.2013 року не відбулося.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року справу було передано судді Ващенко Т.М. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 26.03.2013 року.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Жагорнікової Т.О. розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 22.02.2013 року справу було передано судді Жагорніковій Т.О. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2013 року на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України справу прийнято до провадження.

В судовому засіданні 26.03.2013 року представник позивача та третьої особи надали усні пояснення по суті спору, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.02.2013 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03142, м.Київ, бул. Академіка Вернадського, буд. 42, на яку було відправлено ухвали суду, що підтверджується довідкою із Державного комітету статистики України АА № 265989. Проте поштові відправлення з ухвалами господарського суду міста Києва повертались до суду з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 року між Інститутом та ПП «ГЕРКОН-СЕРВІС» було укладено договір оренди нерухомого майна № 8, що знаходиться на балансі організацій, які віднесені до відання НАН України (далі - Договір).

Згідно ст. 17 Закону України «Про внесення змін до закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 19.02.2009 р., ст. 72 Закону України «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 10.06.2009 р. було визначено умови продовження договорів оренди нерухомого майна, якими встановлено, що орендарі, які належно виконували свої зобов'язання за договором оренди нерухомого державного майна, строк дії яких закінчується, мають право на продовження договорів оренди на новий строк, шляхом укладення додаткової угоди, але не більше ніж на два роки, з обов'язковим повідомленням про свій намір орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди нерухомого майна.

Договір укладено на підставі постанови Бюро Президії НАН України від 17.11.2009 року № 682.

Враховуючи Роз'яснення Фонду державного майна України № 10-16-10753 від 27.07.2009 р. щодо продовження орендодавцем дії договору оренди без додаткового погодження органу управління, якщо орендар належним чином виконує свої зобов'язання за договором оренди; за три місяці до спливу строку договору до орендаря не надано повідомлення від органу, уповноваженого управляти майном, що знаходиться в оренді, про неможливість продовження дії договору оренди у зв'язку з наміром використовувати це майно для власних потреб Президією НАН України було видано Розпорядження від 28.10.09 № 634 «Про продовження договорів оренди нерухомого майна НАН України на 2010 рік», на підставі чого між Інститутом колоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Думанського НАН України та ПП «ГЕРКОН-СЕРВІС» 01.01.2011 р. було підписано Додаткову угоду до договору № 8 про продовження терміну дії оренди до 31.12.2011 р.

Згідно п. 1.1. Договору в редакції від 01.01.2011 р. позивач передав відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться на балансі Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Думанського НАН України за адресою: м. Київ, бульвар Ак. Вернадського, 42, площею 34,7 м.кв. на 2 поверсі лабораторного корпусу №1 та площею 37,7 м.кв. в підвальному приміщенні лабораторного корпусу №2, про що сторонами було підписано Акт приймання передачі.

31.03.2011 року ПП «ГЕРКОН-СЕРВІС» відповідно до Акту приймання-передачі приміщення здав частину орендованого приміщення площею 34,7 м. кв. на 2 поверсі лабораторного корпусу №1 за адресою: м. Київ, бульвар ак. Вернадського, 42.

02.12.2011 року комісією у складі працівників Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України було складено Акт про відсутність Відповідача в орендованому приміщенні.

Пункт 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95 № 786 зі змінами (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - вересень 2009р. 72,86 та підвал 29,14 грн. за 1 кв. м.,а за всю орендовану площу 2528,24 грн. та ПДВ 505,65 грн., а всього 3033,89 грн. а за всю орендовану площу 1098,58 грн. та ПДВ 219,72 грн., а всього 1318,30 грн. Конкретний розмір орендної плати зазначається в додатку №1 до цього договору. Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю по розрахунках Орендодавця: відшкодування комунальних платежів; витрати на утримання будинку та прилеглої території, в тому числі витрати на утримання землі (експлуатаційні витрати); інші витрати по розрахунках Орендодавця, що значаться в додатку №1-к до цього договору. Конкретний розрахунок по комунальних послугах, відшкодуванню витрат на утримання будинку та прибудинкової території зазначається в додатку №1-к і становить без ПДВ 1 066,45 грн., крім того, ПДВ 213,29 грн., а всього разом з ПДВ 1 279,74 грн.

Пункт 3.3. Договору передбачає, що орендна плата за комунальні послуги, експлуатаційні витрати та інші витрати передбачені цим договором, перераховується орендарем відповідно вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Спір у справі виник у зв'язку із недотриманням, на думку позивача, відповідачем обов'язку щодо своєчасної і повної плати за оренду, а також відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, в тому числі витрати на утримання землі (експлуатаційні витрати), інших витрат по розрахунках орендодавця у період з 21.01.2011 року по 21.11.2011 року.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пункт 3.3. Договору оренди № 8 передбачає, що орендна плата та плата за комунальні послуги, експлуатаційні витрати та інші витрати передбачені цим договором, перераховується орендарем відповідно вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується Актом приймання-передачі орендованого приміщення від 31.03.2011 р. за Договором та рахунками за сплату оренди (№ 12 від 11.01.2011 р., № 133 від 10.02.2011 р., № 229 від 10.03.2011 р., № 338 від 12.04.2011 р., №430 від 11.05.2011р., № 541 від 08.06.2011 р., № 665 від 07.07.2011 р., № 733 від 10.08.2011 р., № 841 від 08.09.2011 р., № 955 від 10.10.2011 р., № 1070 від 08.11.2011 р.) та рахунками за сплату комунальних платежів та експлуатаційних платежів (№ 13 від 11.01.2011 р., № 134 від 10.02.2011 р., № 230 від 10.03.2011 р., № 339 від 12.04.2011 р., № 431 від 11.05.2011 р., №542 від 08.06.2011 р., № 666 від 07.07.2011 р., №734 від 10.08.2011 р., № 842 від 08.09.2011 р., № 956 від 10.10.2011 р., № 1071 від 08.11.2011 р.), копії яких знаходяться в матеріалах справи та оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні.

Проте, відповідач у визначений цим договором строк внесення плати оренди, а також відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, в тому числі витрати на утримання землі (експлуатаційні витрати), інших витрат сплатив не у повному обсязі (що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача), в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 30 748,75 грн. та заборгованості по комунальним та експлуатаційним платежам у розмірі 5 851,60 грн. за період з 21.01.2011 р. по 21.11.2011 р. з урахуванням часткових оплат відповідача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором, а відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.1. та п. 3.3. Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по внесення плати оренди, а також відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, в тому числі витрати на утримання землі (експлуатаційні витрати), інших витрат за Договором на момент звернення з позовом до суду настав.

За таких обставин, позовні вимоги Інституту колоїдної хімії та хімії води ім.. А.В. Думанського Національної академії наук України про стягнення з Приватного підприємства «ГЕРКОН-СЕРВІС» заборгованості по орендній платі у розмірі 30 748,75 грн. та заборгованості по комунальним та експлуатаційним платежам у розмірі 5 851,60 грн. (за період з 21.01.2011 р. по 21.11.2011 р. з урахуванням часткових оплат відповідача) грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пені у розмірі 2 420,26 грн., 3% річних у розмірі 892,22 грн., штрафу за прострочення орендної плати у розмірі 2 152,41 грн. та штрафу по комунальним та експлуатаційним платежам у розмірі 409,61 грн.

Щодо стягнення суми пені, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пункт 3.6. Договору оренди № 8 зазначає, що орендні платежі перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються на користь Балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 420,26 грн.

Щодо стягнення суми 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 892,22 грн.

Щодо стягнення суми штрафу, суд зазначає наступне.

Пункт 3.7. Договору встановлює, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар крім пені сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

У Додатку №1-к до Договору оренди №8 від 01.001.2011 р. передбачено, що при не своєчасному внесені платежів, передбачених цим додатком (комунальних послуг, витрат на утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати) нараховується пеня та штраф згідно п. 3.6. та 3.7. Договору оренди №8.

Таким чином, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки -пені та штрафу.

При цьому, чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання.

Суд відзначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу не суперечить приписам ст. 61 Конституції України та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 29.09.2010 р. у справі №6/196 та від 05.07.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків сплати орендних платежів, а також відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, в тому числі витрати на утримання землі (експлуатаційні витрати), інших витрат, прострочення виконання грошового зобов'язання складає більше 3 місяців, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу за прострочення орендної плати у розмірі 2 152,41 грн. та штрафу по комунальним та експлуатаційним платежам у розмірі 409,61 грн.

Всупереч наведеним положенням законодавства та Договору відповідач не здійснював внесення плати оренди, а також відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, в тому числі витрати на утримання землі (експлуатаційні витрати), інших витрат по розрахунках орендодавця своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується наданими суду копіями банківських виписок про надходження коштів на рахунки позивача за весь період дії Договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості по Договору в повному обсязі суду не надав, за таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі у розмірі 30 748,75 грн. та заборгованості по комунальним та експлуатаційним платежам у розмірі 5 851,60 грн., пені у розмірі 2 420,26 грн., 3% річних у розмірі 892,22 грн., штрафу за прострочення орендної плати у розмірі 2 152,41 грн. та штрафу по комунальним та експлуатаційним платежам у розмірі 409,61 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського Національної академії наук України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного Підприємства «ГЕРКОН-СЕРВІС» (03142, м. Київ, б-р. Академіка Вернадського, буд. 42, ідентифікаційний код 30488301) на користь Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського Національної академії наук України (03142, м. Київ, б-р. Академіка Вернадського, буд. 42, ідентифікаційний код 05417348) заборгованість за Договором оренди від 01.01.2010 № 8 у розмірі: 30 748 (тридцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 75 коп. - основної заборгованості з орендної плати; 2 420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн. 26 коп. - пені; 892 (вісімсот дев'яносто дві) грн. 22 коп. - 3 % річних; 2 152 (дві тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 41 коп. - штраф 7%; 5 851 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 60 коп. - основної заборгованості по комунальним та експлуатаційним платежам; 409 (чотириста дев'ять) 61 коп. - штрафу у розмірі 7% від основної суми заборгованості по комунальним та експлуатаційним платежам.

3. Стягнути з Приватного Підприємства «ГЕРКОН-СЕРВІС» (03142, м. Київ, б-р. Академіка Вернадського, буд. 42, ідентифікаційний код 30488301) на користь Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського Національної академії наук України (03142, м. Київ, б-р. Академіка Вернадського, буд. 42, ідентифікаційний код 05417348) судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 01.04.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова