Рішення

від 28.03.2013 по справі 905/1239/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.13 р. Справа № 905/1239/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Приватного малого підприємства «Лоцмен», Донецька обл., м.Краматорськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м. Донецьк,

про: стягнення 57845грн.36коп.

За участю представників сторін

від позивача: Канішева А.І. (довіреність від 22.10.2012р.)

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Приватне мале підприємство «Лоцмен», Донецька обл., м.Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м. Донецьк про стягнення 57845грн.36коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 46519грн.91коп., пені в сумі 1683грн.80коп., 3% річних у сумі 337грн.67коп. та штрафу в сумі 9303грн.98коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки товарів №3363-13 від 24.02.2012р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

У зв'язку з неявкою відповідача, з метою надання йому права на захист, справа слуханням відкладалась, але відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не надав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», ідентифікаційний код 37545947 за адресою, вказаною у позові, договорі поставки № 3363-13 від 24.02.2012р., Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.03.2013р - 83001, м.Донецьк, пр-т Театральний, будинок 12; а також за адресою 84130, Донецька обл., м.Святогірськ, вул.Островського, будинок 50Б. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Факт обізнаності відповідача про розгляд справи підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про отримання ухвал суду відповідачем.

13.03.2013р. позивач надав суду в тому числі письмові пояснення №52 від 12.03.2013р. щодо отримання товару відповідачем, відповідно до яких посилався на те, що поставка спірного товару здійснювалася централізовано-кільцевими перевезеннями.

28.03.2013р. позивач на вимогу ухвали суду від 13.03.2013р. надав суду письмові пояснення №68 від 26.03.2013р., відповідно до яких 31.10.2012р. відповідачем не було прийнято товар за видатковою накладною №10/59549 від 31.10.2012р. на суму 1042грн. 56коп., у зв'язку з чим обов'язки відповідача здійснити оплату товару за вказаною накладною не виникли.

В судових засіданнях 13.03.2013р. та 28.03.2013р. позивач підтримав позовні вимоги.

Суд відзначає, що відсутність представника відповідача в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установлені законом строки. Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, надання додаткових доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

24.02.2012р. між Приватним малим підприємством «Лоцмен» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13» (покупцем) був укладений договір поставки № 3363-13, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю алкогольні, слабоалкогольні напої та продовольчі товари (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Пунктом 3.3 договору зазначено, що при централізованому перевезенні товару покупцю, передача товару постачальником може здійснюватись без довіреності, якщо покупець за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, уповноважених на підписання довіреностей, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати товар, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання товару (Додаток №1).

Відповідно до п. 3.4 договору приймання по якості та кількості продукції здійснюється уповноваженою особою покупця. Одночасно з прийманням товару проводиться перевірка на відповідність тари, упакування, маркування вимогам і прийнятим стандартам. У випадку виникнення претензій при прийманні товару, уповноваженими представниками сторін складається відповідний акт, один екземпляр якого передається постачальнику.

Як встановлено п. 3.5 договору, перехід права власності на товар, як і перехід ризиків випадкової загибелі товару, відбувається в момент передачі товару на складі покупця і підписання товарної накладної уповноваженими представниками сторін за даним договором. У випадку самовивозу товару покупцем ризик випадкової загибелі на товар переходить до покупця з моменту підписання приймально-здавальних накладних на складі постачальника.

У відповідності із п. 4.1 договору, покупець здійснює оплату товару протягом п'яти календарних днів із дня одержання товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника чи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 4.2 договору, зобов'язання покупця по оплаті товару шляхом безготівкового розрахунку вважається виконаним з моменту зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно із п. 6.1 договору даний договір набирає сили з моменту підписання його сторонам та діє по 31 грудня 2012 року, в частині зобов'язань покупця оплатити отриманий товари чи зробити інші платежі, передбачені договором, даний договір діє до повного виконання зобов'язань покупцем.

Додатком № 1 до договору визначено зразки печаток (штампів), підписів матеріально відповідальних осіб покупця.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач посилається на те, що у виконання вказаного договору здійснив поставку товару відповідачу за видатковими накладними: №10/54468 від 23.10.2012р., №10/55277 від 26.10.2012р., №10/55711 від 30.10.2012р., №10/59242 від 30.10.2012р., №10/59284 від 30.10.2012р., №10/59578 від 31.10.2012р., №11/59921 від 02.11.2012р., №11/59926 від 02.11.2012р., №11/60449 від 06.11.2012р., №11/60450 від 06.11.2012р., №11/61041 від 09.11.2012р., №11/62261 від 16.11.2012р., №11/62262 від 16.11.2012р., №11/62263 від 16.11.2012р., №11/62448 від 16.11.2012р., №11/62450 від 16.11.2012р., №11/62955 від 20.11.2012р., №11/62956 від 20.11.2012р., №11/62957 від 20.11.2012р., загальною вартістю 46519грн.91коп., однак поставлений товар залишився без оплати.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення суми боргу у розмірі 46519грн.91коп., пені в сумі 1683грн.80коп., 3% річних у сумі 337грн.67коп. та штрафу в сумі 9303грн.98коп. Підставою позову є договір поставки № 3363-13 від 24.02.2012р.

Договір № 3363-13 від 24.02.2012р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже зазначалося, позивачем у виконання умов договору № 3363-13 від 24.02.2012р. за наявними в матеріалах справи видатковими накладними за період з 23.10.2012р. по 20.11.2012р. поставлений відповідачу товар - алкогольні, слабоалкогольні та продовольчі товари.

Факт отримання товару за накладними №10/55277 від 26.10.2012р., №10/55711 від 30.10.2012р., №10/59242 від 30.10.2012р., №10/59284 від 30.10.2012р., №10/59578 від 31.10.2012р., №11/59921 від 02.11.2012р., №11/59926 від 02.11.2012р., №11/60449 від 06.11.2012р., №11/60450 від 06.11.2012р., №11/61041 від 09.11.2012р., №11/62261 від 16.11.2012р., №11/62262 від 16.11.2012р., №11/62263 від 16.11.2012р., №11/62448 від 16.11.2012р., №11/62450 від 16.11.2012р., №11/62955 від 20.11.2012р., №11/62956 від 20.11.2012р., №11/62957 від 20.11.2012р. підтверджується підписом представника відповідача, який скріплений печаткою відповідача на вказаних накладних в графі „Отримав", зразок якої відображений у Додатку № 1 до договору, що відповідно до п. 3.3 договору є достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою матеріально відповідальною особою.

Разом з цим, оглянувши під час судового засідання 13.03.2013р. оригінали всіх спірних видаткових накладних суд встановив, що лише накладна №10/54468 від 23.10.2012р. не містить печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13» у розділі «Товар отриманий».

Разом з цим, оглянувши під час судового засідання 13.03.2013р. оригінал наявного в матеріалах справи двосторонного акту звірки розрахунків між сторонами за період з 23.10.2012р. по 29.11.2012р (а.с. 45) суд встановив, що господарська операція з поставки товару за накладною №10/54468 від 23.10.2012р. відображена у вказаному акті, який підписаний з боку відповідача без будь-яких заперечень та зауважень, скріплений печаткою ТОВ «Вуглетранс-13».

З огляду на те, що господарська операція за накладною №10/54468 від 23.10.2012р відображена у бухгалтерському обліку відповідача, суд дійшов висновку, що таким чином відповідач підтвердив факт її здійснення і відповідно отримання товару.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, отже суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 3363-13 від 24.02.2012р.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 4.1 договору сторони дійшли згоди, що покупець здійснює оплату товару протягом п'яти календарних днів із дня одержання товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника чи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України.

Враховуючи передбачені п.4.1. умови договору щодо строків оплати та приписи ст. 253 Цивільного кодексу України відносно початку перебігу строку - з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок: накладна №10/54468 від 23.10.2012р. повинна бути сплачена до 28.10.2012р. включно; накладна №10/55277 від 26.10.2012р. повинна бути сплачена до 31.10.2012р. включно; накладні №10/55711 від 30.10.2012р., №10/59242 від 30.10.2012р., №10/59284 від 30.10.2012р. повинні бути сплачені до 04.11.2012р. включно; накладна №10/59578 від 31.10.2012р. повинна бути сплачена до 05.11.2012р. включно; накладні №11/59921 від 02.11.2012р., №11/59926 від 02.11.2012р. повинні бути сплачені до 07.11.2012р. включно; накладні №11/60449 від 06.11.2012р. та №11/60450 від 06.11.2012р. повинні бути сплачені до 11.11.2012р. включно; накладна №11/61041 від 09.11.2012р. повинна бути сплачена до 14.11.2012р. включно; накладні №11/62261 від 16.11.2012р., №11/62262 від 16.11.2012р., №11/62263 від 16.11.2012р., №11/62448 від 16.11.2012р., №11/62450 від 16.11.2012р. повинні бути сплачені до 21.11.2012р. включно; накладні №11/62955 від 20.11.2012р., №11/62956 від 20.11.2012р., №11/62957 від 20.11.2012р. повинні бути сплачені до 25.11.2012р. включно, тобто на час звернення з позовом вже почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не оплати у встановлені терміни, докази сплати суми заборгованості за товар в розмірі 46519грн.91коп. суду не надані, заявлений розмір боргу в тому числі підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом директора Приватного малого підприємства «Лоцмен», двостороннім актом звірки взаєморозрахунків за період з 23.10.2012р. по 29.11.2012р., господарський суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 337грн.67коп. та пеню в сумі 1683грн.80коп., нараховані наступним чином за період з 28.10.2012р. до 07.02.2013р. на суму боргу 6021грн.16коп.; за період з 31.10.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 6347грн.53коп.; за період з 04.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму 2331грн.86коп.; за період з 04.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 874грн.97коп.; за період з 04.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 568грн.00коп.; за період з 05.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 985грн.85коп.; за період з 07.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 4874грн.04коп., за період з 07.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 1692грн.00коп., за період з 11.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 1858грн.81коп., за період з 11.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 1522грн.80коп., за період з 14.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 576грн.00коп., за період з 21.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 1195грн.85коп., за період з 21.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 105грн.90коп., за період з 21.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 1041грн.46коп., за період з 21.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 112грн.00коп.; за період з 21.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 2872грн.65коп., за період з 25.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 10486грн.00коп., за період з 25.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 2515грн.38коп., за період з 25.11.2012р. по 07.02.2013р. на суму боргу 537грн. 65коп.

Обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Так, у п. 5.2 договору сторони передбачили, що покупець несе відповідальність за даним договором за несвоєчасну оплату отриманого товару, згідно п.4.1 даного договору, і виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки оплати, що діє в період, за який стягується пеня. Крім того, за прострочення платежу понад 30 (тридцять) календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від загальної суми боргу. Термін нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу) за прострочення виконання грошових зобов'язань, як і термін задоволення позову для стягнення неустойки, складає для сторін договору 3 роки.

Однак, суд не погоджується із розрахунками позивача в частині нарахування пені та 3% річних, оскільки позивачем невірно визначений момент настання у відповідача прострочення виконання зобов'язання з оплати отриманого товару за кожною спірною накладною. Граничні строки оплати товару за кожною спірною накладною вже були визначені судом у тексті рішення.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду щодо граничних строків оплати товару за кожною спірною накладною, суд, зробивши власний розрахунок 3% річних в межах обраних позивачем періодів нарахування за формулою Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, встановив, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума 3% річних у розмірі 333грн. 36коп., у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні 3% річних у розмірі 4грн. 31коп.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду щодо граничних строків оплати товару за кожною спірною накладною, перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення пені в межах обраних позивачем періодів нарахування, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", вважає що сума пені, що підлягає задоволенню становить 1666грн.69коп., у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні пені у розмірі 17грн. 11коп.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 9303грн.98коп., який нарахований від загальної суми заборгованості за період прострочення визначений позивачем, а саме з 25.12.2012р. по 07.02.2013р.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Зокрема, у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у п. 4 ст. 231 вказаного Кодексу встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Так, згідно п. 5.2 договору за прострочення платежу понад 30 (тридцять) календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від загальної суми боргу.

Отже, укладаючи договір, сторони узгодили міри відповідальності, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідно до матеріалів справи є очевидним, що відповідач прострочив виконання обов'язку з оплати продукції, отриманої за спірними накладними більш ніж 30 днів, це обумовлює правомірність застосування до останнього господарських санкцій, передбачених п.5.2 договору.

Перевіривши правильність нарахування позивачем суми штрафу суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених в цій частині вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 625, 627, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного малого підприємства «Лоцмен», Донецька обл., м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 46519грн.91коп., пені в сумі 1683грн. 80коп., 3% річних у сумі 337грн.67коп. та штрафу в сумі 9303грн.98коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13» (юридична адреса: 83001, м.Донецьк, пр-т. Театральник, будинок 12, код ЄДРПОУ 37545947) на користь Приватного малого підприємства «Лоцмен» (юридична адреса: 84311, Донецька обл., м.Краматорськ, вул. 50 років ВЛКСМ, будинок 2 А, код ЄДРПОУ 23419138) суму основного боргу в розмірі 46519грн.91коп., 3% річних у сумі 333грн.36коп., пеню в сумі 1666грн.69коп., штраф у сумі 9309грн.98коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1720грн. 04коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 28.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2013р.

Суддя Макарова Ю.В.