Рішення

від 04.04.2013 по справі 925/414/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 925/414/13

За позовом приватного підприємства "Бізон-Тех 2006"

до приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка

про стягнення 83200 грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Кучер Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Пєрєдерєнко М. Ю. - за довіреністю від 01.04.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 83200 грн., у тому числі: 52000 грн. основного боргу за поставлене насіння, 15600 грн. штрафу та 15600 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки насіння від 27.04.2012р. № ЧК-Н-3 щодо оплати поставленого йому позивачем за видатковою накладною від 10.05.2012р. №ЗП6219 насіння соняшника.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому 21.03.2013р. поштового відправлення з ухвалою господарського суду від 18.03.2013р. про порушення провадження у даній справі і призначення її до розгляду у судовому засіданні на 10 год. 15 хв. 04 квітня 2013р. в приміщенні господарського суду Черкаської області. Проте представник відповідача у це судове засідання не з'явився і про причини нез'явлення господарський суд не повідомив.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2012р. приватне підприємство "Бізон-Тех 2006", як постачальник, і приватне сільськогосподарське підприємство ім. Шевченка, як покупець, уклали договір поставки насіння № ЧК-Н-3 (далі - договір № ЧК-Н-3), згідно з яким постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю, а останній - прийняти і оплатити насіння для сівби, найменування (асортимент), кількість, ціна, строки поставки та строки оплати якого вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.

У п. 8.1.3 договору № ЧК-Н-3 його сторони передбачили, що за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 30 % від простроченої суми.

Також у п. 8.5 договору № ЧК-Н-3 його сторони встановили, що у разі прострочення сплати буд-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення. Сума процентів розраховується за формулою СП=(СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику; СПП - сума простроченого платежу; Д - кількість календарних днів прострочення платежу.

Того ж дня - 27.04.2012р. сторони підписали специфікацію № 1, якою передбачали поставку постачальником покупцю у строк до 15.05.2012р. на умовах EXW - склад постачальника (згідно з Інкотермс 2010р.) 103 посівних одиниць насіння соняшника загальною вартістю 138020 грн., а також встановили такі строки оплати цього насіння: 13802 грн. авансового платежу у строк не пізніше 15.05.2012р. і 124218 грн. у строк не пізніше 15.08.2012р.

8 травня 2012р. приватне сільськогосподарське підприємство ім. Шевченка перерахувало приватному підприємству "Бізон-Тех 2006" на його рахунок в установі банку 13802 грн. авансового платежу за насіння соняшника, що підтверджується банківською випискою із особового рахунку приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" за 08.05.2012р.

10 травня 2012р. приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" на виконання договору № ЧК-Н-3 за видатковою накладною від 10.05.2012 № ЗП6219 передало приватному сільськогосподарському підприємству ім. Шевченка через його представника Реву С.І., який діяв на підставі довіреності від 10.05.2012р. №22, 103 посівних одиниці насіння соняшника загальною вартістю 138020 грн.

25 вересня 2012р. і 01 жовтня 2012р. приватне сільськогосподарське підприємство ім. Шевченка перерахувало приватному підприємству "Бізон-Тех 2006" на його рахунок в установі банку відповідно 62218 грн. і 10000 грн. плати за насіння соняшника, що підтверджується банківськими виписками із особового рахунку приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" за 25.09.2012р. та 01.10.2012р.

Решту боргу за поставлене за вказаною вище видатковою накладною насіння соняшника у сумі 52000 грн. (138020 грн. - 13802 грн. - 62218 грн. - 10000 грн.) приватне сільськогосподарське підприємство ім. Шевченка приватному підприємству "Бізон-Тех 2006" не сплатило.

За прострочення оплати товару приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" нарахувало приватному сільськогосподарському підприємству ім. Шевченка до сплати 15600 грн. передбаченого п. 8.1.3 договору № ЧК-Н-3 штрафу у розмірі 30% від простроченої суми боргу - 52000 грн. та 15600 грн. передбачених п. 8.5 договору № ЧК-Н-3 процентів за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми боргу - 52000 грн. за 60 днів прострочення з 11.01.2013р. по 11.03.2013р.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частина 5 ст. 694 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно з ч. 2 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином грошове зобов'язання за договором від 27.04.2012р. № ЧК-Н-3 щодо оплати позивачу в установлений цим договором строк придбаного у нього за видатковою накладною від 10.05.2012р. №ЗП6219 насіння соняшника на суму 52000 грн., чим порушив право позивача на отримання цієї суми коштів, тому позивач задля захисту свого порушеного права вправі вимагати від відповідача виконання вказаного зобов'язання в натурі в примусовому порядку шляхом стягнення з нього на свою користь боргу в сумі 52000 грн., а також передбачених договором штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Заявлена до стягнення сума основного боргу відповідає фактичній його сумі. Стягувані суми штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем насіння соняшника, вимогами законодавства та умовами договору від 27.04.2012р. №ЧК-Н-3.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка (с. Бобриця, Канівський район, Черкаська область, 19014, ідентифікаційний код 32567602) на користь приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (вул. Новицького Якова, 11, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 34216986) - 52000 грн. основного боргу, 15600 грн. штрафу, 15600 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 05.04.2013р.

СУДДЯ М.В. Дорошенко