Рішення

від 02.04.2013 по справі 913/202/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 квітня 2013 року Справа № 913/202/13-г

Провадження №3/913/202/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Депорт ЛТД»,

м. Донецьк,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка», м. Луганськ,

про стягнення 1 274 037 грн. 12 коп.

колегія суддів у складі:

головуючий у колегії - Секірський А.В. ,

суддя - Москаленко М.О. ,

суддя - Якушенко Р.Є. ,

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув ;

від відповідача - не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «Депорт ЛТД» (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до господарського суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка» (далі - відповідач) суми передплачених коштів за договором №2510/12-1 від 25.10.2012 в розмірі 603 000,00 грн.; пені, що виникла у зв'язку з простроченням строку постачання товару у розмірі 13 767,12 грн.; штрафу у розмірі 100% від суми передплачених коштів у сумі 603 000,00 грн.; пені у розмірі 54 270,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.10.2012 між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 2510/12-1, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити в узгоджені між сторонами строки товар, а позивач - прийняти товар та здійснити оплату вартості поставки. На виконання п.2.1 договору позивач платіжним дорученням № 147 від 09.11.2012 перерахував попередню оплату вартості товару на поточний рахунок відповідача на підставі виставленого рахунку № 0111/12-1-1 від 01.11.2012 в розмірі 603 000,00 грн. Відповідач товар не поставив, розмір перерахованої передплати не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму передплачених коштів в розмірі 603000,00 грн. Крім того, за порушення умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення: пеню за прострочення строку постачання товару у сумі 13767,12 грн., штраф у розмірі 100% від суми передплачених коштів - 603 000,00 грн., пеню у сумі 54 270,00 грн.

Протягом розгляду справи, позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковим поверненням відповідачем передплачених грошових коштів у розмірі 200000,00 грн. Крім того, позивачем здійснено перерахунок пені передбаченої п. 2 додаткової угоди від 21.12.2012 до договору №2510/12-1 від 25.10.2012 до розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення строку повернення передплачених коштів і розрахунок пені станом на 04.03.2013 включно.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача:

- суму передплачених коштів за договором №2510/12-1 від 25.10.2012 в розмірі 403000,00 грн.;

- пеню, що виникла у зв'язку з простроченням строку постачання товару у розмірі 13 767,12 грн.;

- штраф у розмірі 100% від суми передплачених коштів у сумі 603 000,00 грн.;

- пеню у розмірі 14139,86 грн. згідно п.2 додаткової угоди.

Відповідна заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надано, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

25.10.2012 між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 2510/12-1 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого, продавець (відповідач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (позивач) навантажувачі фронтальні XCMG ZL50G вартістю 670 000,00 грн. в т.ч. ПДВ за одиницю, у кількості 3 одиниць загальною вартістю 2 010 000,00 грн. в т.ч. ПДВ. (а.с. 20-24).

Відповідно до п. 2.1 договору покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок продавця частками на загальну суму договору у зазначеному порядку:

- п. 2.1.1 договору - 30% передплата від загальної суми договору, що складає 603 000,00 грн., вноситься на розрахунковий рахунок протягом трьох днів після підписання договору та надання рахунку фактури.

- п. 2.1.2 договору - остаточна сума у розмірі 70% від загальної вартості договору, що складає 1 407 000,00 грн. вноситься на розрахунковий рахунок продавця рівними платежами згідно плану-графіку платежів, затвердженому сторонами у додатковій угоді №2 до договору (а.с. 26).

Постачання навантажувачів фронтальних у відповідності до п. 3.4 договору повинно було здійснюватись наступним чином:

- п. 3.4.1 договору - перша частина товару у кількості 1 одиниця протягом 14 днів з моменту внесення передплати згідно п. 2.1.1 договору.

- п. 3.4.2 договору - друга частина товару у кількості 1 одиниця протягом 28 днів з моменту внесення передплати згідно п. 2.1.1 договору.

- п. 3.4.3 договору - третя частина товару у кількості 1 одиниця протягом 42 днів з моменту внесення передплати згідно з п. 2.1.1 договору.

Позивач на виконання п. 2.1.1 договору, 09.11.2012 платіжним дорученням № 147 (а.с. 29) на підставі рахунку на оплату товару №0111/12-1-1 від 01.11.2012 (а.с. 28) перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 603000,00 грн. і таким чином виконав зобов'язання за договором в частині перерахування передплати в повному обсязі. Про перерахування позивачем передплати в розмірі 603 000,00 грн., також свідчить виписка з банку надана позивачем (а.с. 44).

Відповідач умови договору не виконав зазначений в договорі товар не поставив.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки постачання, а також враховуючи пояснення відповідача, що він не в змозі виконати свої зобов'язання за договором, 21.12.2012 між відповідачем та позивачем була укладена додаткова угода до договору, згідно п.1 якої сторони дійшли до згоди, що в зв'язку з невиконанням продавцем зобов'язань з поставки навантажувачів припинити зобов'язання з поставки і відповідач зобов'язався повернути в строк до 25.12.2012 включно всю суму передплачених коштів - 603 000,00 грн., а також сплатити пеню в зв'язку з порушенням строків поставки згідно п. 3.10 договору, розраховану на момент повернення передплачених коштів (а.с. 27).

Пунктом 2 зазначеної додаткової угоди передбачено, що у разі не повернення продавцем грошових коштів у встановлений п. 1 додаткової угоди строки, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 100% від суми передплати що підлягає поверненню, а також сплатити пеню у розмірі 1,0% від суми передплати за кожен день прострочення зобов'язання по поверненню передплати.

Протягом розгляду справи, відповідачем частково повернуто передплачені кошти у сумі 200 000,00 грн., що підтверджується випискою з банку наявною в матеріалах справи (а.с. 45-46) у зв'язку з чим позивачем було зменшено позовні вимоги в частині стягнення передплачених коштів до 403 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором в частині не повернення передплачених коштів становить 403 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.10 договору у випадку прострочення строку поставки товару продавцем за вказаною в п. 3.1 адресою, в строки вказані в п. 3.4 договору, продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у зв'язку з простроченням строку постачання товару в розмірі 13767,12 грн.

Крім того, на підставі п. 2 додаткової угоди до договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 100% від суми передплачених коштів в розмірі 603 000,00 грн. та пеню від суми передплати за кожен день прострочення в розмірі 14 139,86 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання п. 2.1.1 договору на підставі рахунку на оплату товару №0111/12-1-1 від 01.11.2012 (а.с. 28) перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передплату в розмірі 603000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 147 від 09.11.2012 (а.с. 29) та випискою з банку (а.с. 44).

Додатковою угодою від 21.12.2012 до договору відповідач фактично відмовився від поставки товару та зобов'язався повернути в строк до 25.12.2012 включно всю суму передплачених коштів у розмірі 603 000,00 грн.

Відповідач зобов'язання з повернення передплачених коштів виконав частково сплативши 200 000,00 грн., решту суми в розмірі 403 000,00 грн. не повернув.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми передплачених коштів в розмірі 403 000,00 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди передбачено, що у разі не повернення продавцем грошових коштів у встановлений п. 1 додаткової угоди строки, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 100% від суми передплати що підлягає поверненню, а також сплатити пеню у розмірі 1,0% від суми передплати за кожен день прострочення зобов'язання по поверненню передплати.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У зв'язку з чим позивачем у заяві про зменшення позовних вимог було розраховано пеню відповідно до подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені за несвоєчасне повернення передплати відповідно до п.2 додаткової угоди в розмірі 14 139,86 грн., суд дійшов висновку, що позивачем дана сума нарахована вірно та заявлена обґрунтовано.

Крім того, позивачем у відповідності до п. 2 додаткової угоди до договору обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 100% від суми передплати, що підлягає поверненню, в розмірі 603 000,00 грн.

Вимога позивача про стягнення пені на підставі п. 3.10 договору за простроченням строку постачання товару у розмірі 13 767,12 грн. задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п.3 ст.549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011, врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення позовних вимог. Аналогічну правову позицію викладено в пленумі Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011.

За таких обставин, позивачу слід повернути з Державного бюджету України судовий збір у сумі 4802 грн. 61 коп., сплачений при зверненні до господарського суду з даним позовом платіжним дорученням від 04.01.2013 № 170 згідно до ухвали суду, пропорційно сумі зменшених позовних вимог у справі. Підставою для повернення судового збору є ухвала про повернення судового збору засвідчена гербовою печаткою.

В частині відмовлених позовних вимог, судові витрати у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Решта судових витрат у справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка», 91055, м. Луганськ, вул. Совєтская, 40, код 35844512, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Депорт ЛТД», 83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код 37492183, суму передплачених коштів за договором №2510/12-1 від 25.10.2012 в розмірі 403000 грн. 00 коп. (чотириста три тисячі гривень 00 копійок), пеню в розмірі 14139 грн. 86 коп. (чотирнадцять тисяч сто тридцять дев'ять гривень 86 копійок), штраф 100% від суми передплачених коштів в розмірі 603000 грн. 00 коп. (шістсот три тисячі гривень 00 копійок) та витрати зі сплати судового збору в сумі 20402 грн. 80 коп. (двадцять тисяч чотириста дві гривні 80 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення пені за прострочення строку постачання товару в розмірі 13767 грн. 12 коп. (тринадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 12 копійок) відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2013.

Головуючий суддя А.В. Секірський

Суддя М.О. Москаленко

Суддя Р.Є. Якушенко