Рішення

від 08.04.2013 по справі 904/951/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.04.13р. Справа № 904/951/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Імпекс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 49087,30грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Імпекс" про стягнення 49087,30 грн., з яких: загальний борг - 26 430,00грн., пеня - 119,58грн., 3% річних - 19 029,60грн. та інфляційні втрати - 3 508,12грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 03/01 від 01.01.2009р. в частині сплати орендної плати.

Ухвалою від 30.01.2013р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.02.2013р.

Розгляд справи відкладався з 18.02.2013р. на 04.03.2013р., з 04.03.2013р. на 18.03.2013р., з 18.03.2013р. на 01.04.2013р., з 01.04.2013р. до 08.04.2013р.

У судове засідання представник позивача не з'явився, направив клопотання про розгляд справи 08.04.2013р. без його представника, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, відзиву на позов до суду не надав про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Імпекс" (Орендар) укладено договір оренди № 03/01 (далі-договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування наступне нежитлове приміщення: загальна площа приміщення: 15 кв. м.; номер кімнати: 404; поверх 4; адреса будинку, в якому знаходиться приміщення: м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 1. Розмір орендної плати за один місяць оренди приміщення складає 41 (сорок одна) грн. за один кв. м. (п. 2.1 договору).

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця наперед не пізніше 10 числа кожного місяця (2.2 договору).

Приміщення передається орендодавцем та приймається орендарем за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу приміщення в орендне користування та який є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.1 договору).

Орендар за договором бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати орендні платежі (п. 4.3 договору).

На виконання умов договору оренди позивач виконав свої зобов'язання та передав відповідачу, а відповідач прийняв об'єкт оренди, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі приміщення від 01.01.2009р. (а.с. 12).

У порушення умов договору оренди відповідач виконав свої зобов'язання лише частково, внаслідок чого за період з січня 2011 року по 28.01.2013 року у нього виникла заборгованість по сплаті орендної плати на загальну суму 26 430,00 грн., що і є причиною спору.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 26 430,00 грн.

Доказів оплати заборгованості по орендній платі в сумі 26 430,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 26 430,00 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 119,58 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.547 Цивільного кодексу України).

Договором, укладеним між позивачем та відповідачем по справі, не передбачено забезпечення виконання зобов'язання неустойкою (пенею).

Враховуючи наведене, вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 19029,60 грн. та інфляційні витрати в сумі 3508,12 грн. за період з січня 2011 року по 28.01.2013р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог чинного законодавства судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних витрат (з 11.01.2011р. по 28.01.2013р.), відповідно до якого 3% річних складають 1627,07 грн., а інфляційні витрати - 1215,78 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1627,07 грн., а інфляційних втрат у розмірі 1215,78 грн.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є правомірними і підлягають задоволенню частково на загальну суму 29272,85 грн., з яких: сума основного боргу - 26 430,00 грн., 3% річних - 1627,07 грн. та сума інфляційних втрат -1215,78 грн.

Згідно з абз. 4 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 694,57грн. (40,37%), на відповідача - 1025,93грн. (59,63%).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Імпекс" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 1/404, ідентифікаційний код 35005919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 36, ідентифікаційний код 32410736) 29272,85 грн., з яких: сума основного боргу - 26 430,00 грн., 3% річних - 1627,07грн., інфляційні втрати -1215,78 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Імпекс" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 1/404, ідентифікаційний код 35005919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 36, ідентифікаційний код 32410736) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1025,93грн ., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.В. Мілєва Повне рішення складено 08.04.2013