Постанова

від 30.11.2006 по справі 4/1951-5/193

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/1951-5/193

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

30.11.06                                                                                           Справа  № 4/1951-5/193

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                        Кордюк Г.Т.

суддів                                                                              Давид Л.Л.      

                                                                                         Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу КП «Будинкова управа №2», м.Дрогобич №419 від 11.10.2006р.

на рішення господарського суду Львівської області від 2.10.2006 р.

у справі № 4/1951-5/193

за позовом: НВПФ «Ефект», м.Дрогобич.

до відповідача: КП «Будинкова управа №2», м.Дрогобич

про стягнення 5440 грн.

За участю представників: (довіреності в матеріалах справи)

від позивача  – Загорбенський М.І.- представник;

від відповідача- Білас І.Л.- представник.

 Роз”яснено  права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу представники сторін відмовились. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.

             Рішенням господарського суду Львівської області від 2.10.2006 року у справі №4/1951-5/193 (суддя Петрик І.Й.) задоволено позовні вимоги НВПФ «Ефект», м.Дрогобич до КП «Будинкова управа №2», м.Дрогобич про стягнення 5440 грн

           Рішення суду мотивовано тим, що відповідач свої зобов»язання по договору не виконав, а тому сума боргу яка становить 5 440,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Не погогоджуючись з рішенням суду, вважаючи його таким, що винесено при неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, відповідачем - КП «Будинкова управа №2», м.Дрогобич, подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 2.10.2006 року скасувати.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються наступним:

-          необ»єктивність розгляду справи по суті зумовлена відсутністю в судовому засіданні представника відповідача, клопотання про відкладення розгляду справи судом до уваги не взято;

-          судом не дано належну оцінку  ухвалі ІХ сесії ІУ демократичного скликання Дрогобицької міської ради за №203 від 2.07.2003р., відмовлено  залучити  до розгляду у справі в якості третьої особи Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради.

-          роботи по договору №44 від 16.09.2003р. позивач проводив з порушенням п.1.2 договору, тобто в односторонньому порядку.

-          лічильники, які підлягали  повірці на балансі відповідача не перебувають, крім того,  кошторис та акт  виконаних робіт відповідача не був погоджений та затверджений.

-          відповідач фінансується лише  за  рахунок коштів квартплати, використання яких здійснюється виключно по призначенню.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги  апеляційної скарги заперечив, зазначив, що  виконання робіт по повірці лічильників підтверджується актами виконаних робіт за жовтень 2004 року, підписаних та скріплених печаткою замовника.Оплату за виконані роботи не проведено, згідно договору оплату повинен проводити замовник , а не Департамент міського господарства.

Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

Між сторонами укладено договір  №44 від 16.09.2003р., відповідно до умов якого позивач зобов»язувався виконати роботи по проведенню метрологічної повірки теплолічильників та їх технічне обслуговування на житлових будинках, що розташовані на території відповідача, а відповідач зобов»язався оплатити вартість робіт, яка за цим договором становить 7440 грн.

          Згідно п.1.2 договору, термін закінчення робіт –не пізніше 30 днів з часу поступлення оплати на рахунок виконання.

           Відповідач 30.09.2003 року перерахував на рахунок позивача 2000 грн.                     

           Позивач свої зобов»язання по договору виконав в повному обсязі, про що свідчать підписані між сторонами акти виконаних робіт за жовтень 2004 року на загальну суму 74430, 00 грн.

          Станом на день вирішення спору заборгованість відповідача становила 5444,00 грн. Доказів оплати боргу, матеріали справи не містять.

          Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що  апеляційна скарга  підлягає до  задоволення частково , виходячи з наступного:

          Відповідно до Постанови Пленуму  Верховного Суду України «Про судове рішення», судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності-на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

          Обґрунтованим вважається рішення, в якому повно  відображено обставини справи, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються  достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

          Місцевим господарським судом не визначено правову природу договору, який укладено між сторонами та не застосовано до даних правовідносин жодної норми матеріального права, а тому  рішення господарського суду підлягає скасуванню.

          Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

          16.09.2003р. між НВПФ  «Ефект»(виконавець) та Будинкова управа №2 (замовник) укладено договір №44 відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов»язання виконання робіт по проведенню метрологічної провірки теплолічильників та їх технічного обслуговування, на житлових будинках, що  розташовані на території  будинкової управи.

          За своєю правовою природою, між сторонами укладений договір про надання послуг,  і до правовідносин сторін в силу п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, підлягають застосуванню норми ст.ст.901-907 ЦК України.

          Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Виконавець повинен надати послуги особисто (ч.1 ст.902 ЦК України).

          Виконавець свої зобов»язання по договору виконав в повному обсязі, про що свідчать підписані між  сторонами акти виконаних робіт за жовтень 2004 р. на загальну суму 7440 грн.

          Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідач перерахував на рахунок відповідача 2000 грн., що підтверджується випискою з банку клієнта.

          Станом на день подання позову борг становить 5444 грн., який підлягає стягненню з замовника.

          Та обставина, що Дрогобицькою міською радою прийнята ухвала №203, якою зобов»язано Департамент міського господарства та фінансовому управлінню провести фінансування повірки теплових лічильників з місцевого бюджету, не звільняє замовника від виконання умов договору, оскільки відповідно до ст.509 ЦК України зобов»язаними у договорі є сторони (кредитор і боржник) і зобов»язання не  створює обов»язку для третьої особи (ч.1 ст.511 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Разом з тим, доводи викладені в апеляційній скарзі, визнаються судом , як безпідставні оскільки:

- відповідач  був належним чином повідомлений про час розгляду справи, про що свідчать  повідомлення про вручення поштового відправлення, які містять матеріали справи;

- безпідставні покликання скаржника на порушення з боку позивача умов договору(п. 1.2), а саме проведення робіт в односторонньому порядку , оскільки відповідачем  роботи прийнято по акту без жодних застережень.

- клопотання відповідача про відкладення справи та про залучення до участі у справу третьої особи правомірно відхилено, оскільки відповідачем не представлено доказів в підтвердження заявлених у клопотанні обставин.

- інші доводи спростовуються  умовами договору, який укладено

між    сторонами і доказів припинення якого матеріали справи не містять.

       Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99,101,103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу КП «Будинкова управа №2», м.Дрогобич задоволити частково.

      2.Рішення господарського суду Львівської області від 2.10.2006 р.

у справі № 4/1951-5/193 скасувати.

      3.Прийняти нове рішення.Позов задоволити.

         Стягнути з КП «Будинкова управа №2», м.Дрогобич на користь НВПФ «Ефект», м.Дрогобич 5440 грн. заборгованості, 102 грн. держмита, 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      4.Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

      5.Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя                                                                                 Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                                        Давид Л.Л.

Суддя                                                                                                      Мурська Х.В.