cpg1251 номер провадження справи 13/8/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.03.13 Справа № 908/349/13-г
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тритон-3311», м. Запоріжжя
про стягнення 5 144 грн. 00 коп.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники :
Від позивача: Бітяков Д.М., дов. б/н від 10.01.2013р.
Від відповідача: не прибув.
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тритон-3311», м. Запоріжжя, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський хлібокомбінат», м. Мелітополь Запорізької області, 4 000,00 грн. заборгованості за отримані послуги за договором № 7/ф від 06.08.2012р. та 1 144,00 грн. пені.
Ухвалою господарського суду від 22.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/349/13-г, призначено судове засідання на 19.02.2013р.
У зв'язку із неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів слухання справи відкладалось на 12.03.2012р., потім на 20.03.2013р., про що сторони буди повідомлені відповідними ухвалами суду.
20.03.2013р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у відповідності із приписами ст.ст. 84-85 ГПК України.
До початку розгляду справи представником позивача заявлено клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові. Посилаючись на умови договору № 7/ф від 06.08.2012р., ст. 193 ГК України, ст.. ст.. 525, 526, 547, 549, 625, 901, 903 ЦК України просить стягнути з відповідача на свою користь 5 144 грн. 00 коп., які складаються з 4 000 грн. 00 коп. основного боргу за отримані послуги з охорони та 1 144 грн. 00 коп. пені.
Відповідач в судові засідання уповноваженого представника не направив, надіславши на адресу господарського суду клопотання (вх. № 09-06/4923 від 07.03.2013р.) про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Мелітопольський хлібокомбінат». У письмовому відзиві (вих.. № 84 від 04.03.2013р.) відповідач проти позову заперечив, посилаючись на такі обставини: у позовній заяві вказано, що позивачем було надано відповідачу послуг на загальну суму 51 841,00 грн. відповідно до актів прийому-передачі, у той же час у якості доказів до позову позивачем додано лише 2 акти прийому-передачі на загальну суму 21 600,00 грн.; незважаючи на передбачену договором 100% передплату послуг, згідно існуючої між керівництвом ТОВ «Мелітопольський хлібокомбінат» і ТОВ «Тритон-3311» домовленості оплата послуг розпочалась після підписання першого акту прийому-передачі наданих послуг від 31.08.2012р.; за надані послуги відповідачем було сплачено у повному обсязі.
Заслухавши представника позивача, дослідивши позовні матеріали та надані додаткові докази, суд
В С Т А Н О В И В:
06 серпня 2012 року між ТОВ «Тритон-3311» (Виконавець) і ТОВ «Мелітопольський хлібокомбінат» (Замовник) був укладений договір № 7/ф (надалі - Договір).
Згідно з п.1.1, 1.2 Договору, Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання з внутрішньої/зовнішньої охорони об'єкта, розташованого за адресою: м. Мелітополь, вул.. 8 Березня, 2.
Пунктом 3.1 Договору встановлено обов'язки Виконавця, до яких, зокрема, віднесено організацію та забезпечення охорони на охоронній території Замовника, здійснення пропускного режиму, встановленого Замовником, недопущення пошкодження, а також несанкціонованого виносу/заносу матеріальних цінностей, тощо.
Згідно із п.3.2.4 Договору Замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату у відповідності до Розділу 5 даного Договору.
При необгрунтованій відмові або ухиленні від оплати за послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.4.2 Договору).
Вартість послуг з охорони об'єкта, згідно п.5.1 Договору, становить 12 гривень на годину за одну людину (охоронця), у т.ч. ПДВ - 20%.
В п.5.2 Договору сторони узгодили, що оплата за охорону здійснюється Замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця шляхом 100% передоплати.
Згідно із п.8.1, даний Договір вступив у дію з дати його підписання та діяв до 31 грудня 2012 року. Цим жде пунктом передбачено, що у разі, якщо жодна з сторін у 10-ти денний строк до закінчення договору не заявить про його відмову, то даний Договір автоматично пролонгується строком на один місяць на тих самих або змінених, за згодою сторін, умовах.
На виконання умов Договору позивач у серпні-жовтні 2012 року цілодобово, з розрахунку три охоронця у зміну, здійснював охорону об'єкта відповідача, розташованого за адресою: м. Мелітополь, вул.. 8 Березня.
Так, за період з 06.08.2012р. по 31.08.2012р. (26 днів) вартість наданих послуг з охорони склала 22 464,00 грн., що підтверджується також актом прийома-здачі робіт (надання послуг) № 922 від 31.08.2012р.
За період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. (30 днів) вартість наданих послуг з охорони склала 25 920,00 грн.
За період з 01.10.2012р. по 04.10.2012р. (4 дні) вартість наданих послуг з охорони склала 3 456,00 грн., що підтверджується також актом прийома-здачі робіт (надання послуг) № 1173 від 05.10.2012р.
Таким чином, загальна вартість наданих послуг за Договором № 7/ф склала 51 840,00 грн.
За надані послуги позивач виставляв відповідачу рахунки: № 869 від 08.08.2012р. на суму 22 464,00 грн.; № 980 від 03.09.2012р. на суму 25 920,00 грн.; № 1092 від 04.10.2012р. на суму 3 456,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з банківських виписок, відповідач здійснив оплату наданих послуг частково, в сумі 47 840,00 грн.
Мотивуючи позов, позивач вказує на те, що до теперішнього часу відповідач не розрахувався повністю за надані йому охоронні послуги за договором № 7/ф від 06.08.2012р., у зв'язку із чим за відповідачем рахується заборгованість за вересень 2012р. в сумі 4 000,00 грн.
Крім того, на підставі п. 4.2 Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період прострочення з 01.09.2012р. по 21.01.2013р. в сумі 1 144,00 грн., яку також просить стягнути з відповідача на свою користь.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Стаття 173 Господарського кодексу України визначає господарське зобов'язання, як зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Згідно зі ст.. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір № 7/ф від 06.08.2012р. відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що позивач з 06.08.2012р. по 04.10.2012р. відповідно до умов Договору № 7/ф надав відповідачу послуги з охорони об'єкта на загальну суму 51 840,00 грн.
Відповідач у запереченнях на позов факту отримання послуг від ТОВ «Тритон-3311» та їх вартості не оспорив.
Разом із тим, з наданих доказів вбачається, що відповідач в порушення п.п. 3.2.4, 5.2 Договору № 7/ф до цього часу не розрахувався повністю за надані йому в серпні-на початку жовтня 2012 року охоронні послуги, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4 000 грн. 00 коп.
Доказів повного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих охоронних послуг згідно умов Договору № 7/ф суду не надано та в матеріалах справи вони відсутні.
Заперечення відповідача щодо відсутності документального підтвердження надання послуг на суму 51 840,00 грн. (інших актів прийому-здачі робіт, крім актів від 31.08.2012р. та від 05.10.2012р.), судом до уваги не приймаються, оскільки укладеним між сторонами Договором № 7/ф не передбачено обов'язкове складання актів приймання-передачі виконаних робіт, як підставу для проведення розрахунків за надані послуги. Отже, проведення оплати за охоронні послуги згідно Договору № 7/ф не має ставитись у залежність від наявності або відсутності вказаних актів.
Крім того, слід відмітити, що доказом фактичного визнання та підтвердження наданих послуг на суми, зазначені у рахунках-фактурах № 869 від 08.08.2012р., № 980 від 03.09.2012р., № 1092 від 04.10.2012р. є здійснення відповідачем оплат за охорону об'єкта упродовж вересня-жовтня 2012 року. Тобто, оплата відповідачем більшої частини суми охоронних послуг свідчить про те, що ТОВ «Мелітопольський хлібокомбінат» прийняв виконані ТОВ «Тритон-3311» роботи та погодився з їх вартістю, визначеною у рахунках за вказаний період.
Заперечення відповідача щодо існування іншого, ніж встановлено договором, порядку оплати наданих послуг жодного документального підтвердження, у розумінні статті 33 ГПК України, не знайшли.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський хлібокомбінат», м. Мелітополь, 4 000 грн. 00 коп. основного боргу обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.
Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п.4.2 Договору № 7/ф сторони обумовили, що у випадку ухилення від оплати за послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За розрахунком позивача, розмір пені, нарахованої відповідно до п.4.2 Договору, за період прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих охоронних послуг з 01.09.2012р. по 21.01.2013р. складає 1 144 грн. 00 коп. (4000,00 грн. х 143 дні х 0,2% = 1 144,00 грн.)
Враховуючи встановлений факт прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих охоронних послуг в сумі 4 000,00 грн. за Договором № 7/ф від 06.08.2012р. та перевіривши правильність розрахунку позивача, суд вважає вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський хлібокомбінат», м. Мелітополь, 1 144 грн. 00 коп. пені обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський хлібокомбінат» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. 8 Березня, 2, ЄДРПОУ 35432625, р/р 2600301175031 в ФВ ПАТ Промінвестбанк м. Запоріжжя, МФО 313355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тритон-3311» (69095, м. Запоріжжя, вул.. Залізнична, 81-А, ЄДРПОУ 33795851, р/р 26001020927337 в ВАТ «Банк Кіпру», МФО 320940) 4 000 (чотири тисячі) грн.. 00 коп. основного боргу, 1 144 (одну тисячу сто сорок чотири) грн.. 00 коп. пені, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 22.03.2013р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2013 |
Оприлюднено | 08.04.2013 |
Номер документу | 30480317 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Серкіз В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні