Постанова

від 29.03.2013 по справі 809/865/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2013 р. Справа № 809/865/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Озара О.Я.,

представника позивача: Тирського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Яремче Івано-Франківської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Буков'ян" про стягнення податкового боргу в розмірі 33698,24 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2013 року Державна податкова інспекція у місті Яремче Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Буков'ян" (далі - відповідач, підприємство) про стягнення податкового боргу в розмірі 33698,24 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив податок на додану вартість в розмірі 32662 гривень та пеню в розмірі 1036,24 гривень. Всього відповідачем утворено 33698,24 гривень податкового боргу, який ним не сплачено.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 08.02.2011 року Виконавчим комітетом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Буков'ян", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Яремче Івано-Франківської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.

23.02.2012 року службовими особами позивача проведено виїзну позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Буков'ян" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового-господарських відносин з ТОВ «Онтайм» за період з 01.06.2011 року до 30.06.2011 року.

Перевіркою встановлено факт завищення відповідачем суми податкового кредиту отриманого від ТОВ «Онтайм» по податковій декларації за червень 2011 року на суму 32667 гривень, чим порушено пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки складено акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Онтайм» за №34/23-37256492 від 23.02.2012 року.

Органом державної податкової служби на підставі зазначеного акта перевірки 06.03.2012 року податковим повідомлення-рішенням за №0000082301 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 32677 гривень.

Законність та правомірність винесення органом державної податкової служби податкового повідомлення-рішення за №0000082301 від 06.03.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32667 гривень була предметом дослідження в адміністративній справі за №2а-847/12/0970, в якій 28.11.2012 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду за №106898/12/9104 скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №2а-847/12/0970 від 10.05.2012 року та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 28.11.2012 року в порядку встановленому процесуальним законом.

Відповідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як наслідок, правомірність винесення податкового повідомлення-рішення за №0000082301 від 06.03.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32677 гривень встановлена та вирішена рішенням суду апеляційної інстанції, що набрала законної сили, а тому доказуванню перед судом в даній адміністративній справі не підлягає.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на додану вартість (пункт 9.1.3).

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, виходячи з того, що відповідачем податкове повідомлення-рішення за №0000082301 від 06.03.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32667 гривень була предметом дослідження в адміністративній справі за №2а-847/12/0970, в якій 28.11.2012 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду за №106898/12/9104 скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №2а-847/12/0970 від 10.05.2012 року та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення, рішення суду набрало законної сили, то у відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання, визначене вказаним рішенням органу державної податкової служби, вважається узгодженим.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу за №2 від 03.01.2013 року, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за згодженим грошовими зобов'язаннями становить 32662 гривень основного платежу з податку на додану вартість та 1036,24 гривень - пеня, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив.

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено судом, позивачем на суму невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з сплати податку на додану вартість в нарахована пеня в розмірі 1036,24 гривень.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, 32662 гривень податку на додану вартість та 1036,24 гривень пені, нарахованої позивачем на суми несплачених зобов'язань з цього же платежу, утворюють податковий борг відповідача в розмірі 33698,24 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Судом встановлено, що на момент утворення вищевказаного податкового боргу за відповідачем обліковувався несплачений податковий борг, на суму якого 03.01.2013 року виставлена податкова вимога форми «Ю», яка відповідачем залишена без виконання.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Буков'ян" (ідентифікаційний код 37256492) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 33698 (тридцять три тисячі шістсот дев'яносто вісім) гривень 24 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 03.04.2013 року.