Рішення

від 02.04.2013 по справі 910/2678/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/2678/13 02.04.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 4», м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК-Транс», м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Стройторг-Т», м. Васильків

Про стягнення 188 655,20 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Ігнатенко О.В. - дов. від 27.02.2013р.

Від відповідача та третьої особи не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 188 655,20 грн. грошових коштів, трьох відсотків річних, пені та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/2678/13, розгляд справи призначено на 05.03.2013р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Стройторг-Т".

28.02.2013р. від позивача надійшли документи витребувані ухвалою суду від 13.02.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2013р. розгляд справи було відкладено на 02.04.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

Відповідач та третя особа, які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників у судове засідання вдруге не направили, причини неявки суду не повідомили, відповідач відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучені рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджують факт отримання відповідачем ухвал суду, а також, долучені конверти з повернутою судовою кореспонденцією з юридичної адреси третьої особи з відмітками пошти «за зазначеною адресою не проживає» та «вибули».

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 02.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем протягом 2010 року існували відносини щодо поставки піску.

Так, позивач виступав покупцем, а відповідач був продавцем піску.

В результаті відносин щодо поставки, у позивача виникла заборгованість перед відповідачем у розмірі - 169 303,61 грн., що підтверджується Актом звірки станом на 31.05.2011р.

Позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі - 169 303,61 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3246 від 09.02.2012р. на суму - 10 000 грн. та ; 5069 від 13.02.2012р. на суму 159 303,61 грн.

Позивач зазначає, що відповідач, отримавши від позивача грошові кошти, одночасно передав право вимоги третій особі (ПП «Стройторг-Т»).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (преюдиціальність), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2012р. по справі № 5011-70/2754-2012 позов задоволено частково та стягнуто з ПАТ «ДБТ-4» на користь Приватного підприємства «Стройторг-Т» 169 303,61 - суму основного боргу та 3 386,07 грн. - суми судового збору; озовні вимоги в частині стягнення з ПАТ «ДБТ-4» 24 347,57 грн. - пені, 24 020,05 грн. - інфляційних втрат та 12 398,42 грн. - 3% річних залишені без розгляду.

Вказане рішення залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012р.

Рішенням № 5011-70/2754-2012 від 07.08.2012р. встановлено, що 07.06.2011р. між ТОВ «ДСК-ТРАНС» та Приватним підприємством «Стройторг-Т» було укладено Договір № 02-П про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ДСК-ТРАНС» передає, а ПП «Стройторг-Т» набуває право вимоги на суму заборгованості ЗЗБВ ВАТ «ДБТ-4» перед ТОВ «ДСК-ТРАНС» у розмірі 169 303,61 грн. у відповідності з Договорами № 1068 від 21.06.2010р. та № 108/2 від 02.08.2010р., які уклали між собою ТОВ «ДСК-ТРАНС» та ЗЗБВ ПАТ «ДБТ-4».

Договори № 1068 від 21.06.2010р. та № 108/2 від 02.08.2010р. укладені ТОВ «ДСК-ТРАНС» з ЗЗБВ ВАТ «ДБТ-4», який відповідно до Статуту ПАТ «ДБК-4», є структурним підрозділом ПАТ «ДБК-4» та не має статусу юридичної особи.

Оскільки, ПАТ «ДБТ-4» про відступлення права вимоги по Договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.2011р. стало відомо не пізніше 23.11.2010р., то виконання 09.02.2012р. та 13.02.2012р., ПАТ «ДБТ-4» обов`язку ТОВ «ДСК-ТРАНС» є неналежним виконанням.

Отже як вбачається з вищенаведеного сплачені кошти ПАТ «ДБТ-4» 09.02.2012р. та 13.02.2012р., були зараховані на рахунок неналежного одержувача.

31.10.2012р. позивач направив відповідачу вимогу вих. № 23-907, в якій просив повернути незаконно отримані кошти у сумі 169 303,61 грн.

Проте, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування, грошові кошти відповідач позивачу не повернув.

Позивачем на виконання вказаного вище рішення суду 28.12.2012р. було перераховано грошові кошти третій особі (ПП «Стройторг-Т») у розмірі - 172 689,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6202.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Оскільки, відповідач отримав від позивача грошові кошти безпідставно, то він має їх повернути позивачу у розмірі - 169 303,61 грн.

Відповідно до ч. 1. ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.1995р. № 227 підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що в разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача три відсотка річних у розмірі - 4 856,46 грн. та інфляційні втрати у розмірі - 1 693,01 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 802,12 грн.

Суд не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступного.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Суду не надано письмової угоди щодо неустойки (пені), яка була укладена між сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33-35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСК-Транс», (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 50, кв. 20, код ЄДРПОУ 37037193) на користь Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 4» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 13, код ЄДРПОУ 05503160), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти в розмірі - 169 303 (сто шістдесят дев`ять тисяч триста три) грн. 61 коп., три відсотка річних у розмірі - 4 856 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість) грн. 46 коп., інфляційні втрати у розмірі - 1 693 (одна тисяча шістсот дев'яносто три) грн. 01 грн. та 3 517 (три тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 06 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 08 квітня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук