Рішення

від 03.04.2013 по справі 903/284/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2013 р. Справа № 903/284/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд", м. Тернопіль

до товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрансбудінвест", с. Зміїнець, Луцького району, Волинської області

про стягнення 121 030,69 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: Крамар І.І. (дов. від 12.03.2013р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 121 030,69 грн., з них: 120 000 грн. суми попередньої оплати вартості крана баштового КБ-403А, заводський № 117, 1986 року випуску, 394,52 грн. пені, 118,36 грн. процентів річних, 517,81 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується поштовим повідомленням про те, що ухвалу суду він отримав 23.03.2013р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

22.05.2012р. між ТзОВ "Екотрансбудінвест" як продавцем та ТзОВ "Добробуд" як покупцем було укладено договір купівлі-продажу № 23/05-12, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю кран баштовий КБ-403А, заводський № 117, 1986 року випуску (товар), а покупець зобов'язався в порядку та на умовах визначених договором прийняти та оплатити вказаний товар.

Згідно із п. 1.2. договору ціна крану баштового КБ-403А, заводський № 117, 1986 року випуску становить 120 000 грн.

Як визначено п.п.4.2., 4.4. договору покупець сплачує передоплату в розмірі 60000 грн., в т.ч. ПДВ - 10000 грн., та перераховує вказану суму на розрахунковий рахунок продавця протягом 5-ти банківський днів з моменту підписання даного договору.

Покупець сплачує решту суми після прийняття крана згідно з актом прийому-передачі та ліквідації недоліків згідно з дефектною відомістю

Платіжними дорученнями № 26601 від 29.05.2012р., № 26602 від 30.05.2012р., № 26630 від 31.05.2012р., № 26933 від 27.06.2012р., № 26950 від 02.07.2012р., № 26957 від 03.07.2012р., № 26989 від 05.07.2012р., № 27090 від 17.07.2012р. позивач перерахував відповідачу 120 000 грн. як попередню оплату за товар.

Згідно з п.5.1. договору продавець передає товар покупцю з моменту отримання оплати згідно з договором на свій рахунок.

Однак, отримавши від позивача кошти, відповідач товару не передав.

Листом від 08.02.2013р. позивач просив відповідача виконати зобов'язання за договором та у 7- денний строк з моменту отримання вимоги передати у власність позивача кран з необхідними технічними документами на нього.

Лист був отриманий відповідачем 12.02.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №602700918119.

Відповідач відповіді на лист не надав, кран з необхідними технічними документами не передав.

Листом від №27 від 22.02.2013р. позивач просив відповідача повернути суму перерахованих коштів в розмірі 120 000 грн.

Лист був отриманий відповідачем 28.02.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №4602700802536.

Відповідач відповіді на лист не надав, суми попередньої оплати в розмірі 120000 грн. не повернув.

Договір №23/05-12 від 22.05.2012р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право: 1) вимагати передання оплаченого товару або 2) повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма кореспондується з приписами ст. 670 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати: 1) передання кількості товару, якої не вистачає, або 2) відмовитися від переданого товару та його оплати, 3) а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Оскільки відповідач одержав суму попередньої оплати, але не передав товару у встановлений строк, у позивача виникло право вимагати повернення сплачених за товар коштів в розмірі 120000 грн.

За таких обставин вимога позивача про повернення суми попередньої оплати в розмірі 120 000 грн. підлягає до задоволення.

Позивач, звертаючись з позовом до суду, на підставі ст.611 ЦК України, ст.216 ГК України, п.7.3. договору нараховує і просить стягнути з відповідача 394,52 грн. пені за прострочення поставки товару за період з 20.02.2013р. по 27.02.2013р.

Згідно з п.7.3. договору у випадку недотримання строків передачі товару, передбачених розділом 3 договору, продавець сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки виконання зобов'язання.

Однак, розділом 3 договору не встановлено строку передачі товару, а відтак відповідач не порушував договірних строків поставки товару.

Разом з цим, відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, в даному випадку пеню нараховано за несвоєчасне виконання зобов'язань з передачі товару.

За таких обставин вимога про стягнення 394,52 грн. пені до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Листом від №27 від 22.02.2013р. позивач просив відповідача повернути суму перерахованих коштів в розмірі 120 000 грн.

Лист був отриманий відповідачем 28.02.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №4602700802536.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки вимогу про повернення суми попередньої оплати відповідач отримав 28.02.2013р., то з врахуванням ч.2 ст.530 ЦК України кошти повинен був повернути у строк до 07.03.2013р. включно.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не повернув коштів у строк до 07.03.2013р. включно, то він зобов'язаний сплатити 49,32 грн. процентів річних за період з 08.03.2013р. по 12.03.2013р, а тому вимога про стягнення процентів річних підлягає до задоволення частково - на суму 49,32 грн., виходячи з розрахунку: 120000 грн. х 3% : 365 х 5 днів; у задоволенні позову про стягнення 69,04 грн. процентів річних (118,36 - 49,32) слід відмовити.

Згідно з ч.3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

У відповідності із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач нараховує проценти за користування чужими грошовими коштами, виходячи з облікової ставки Національного банку України, посилаючись на ч. 6 ст.231 ГК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Проте, укладеним між сторонами договором №23/05-12 від 22.05.2012р., не було встановлено розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, а тому підстав для їх стягнення немає.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір на підставі ч.5 ст.49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 599, 655 Цивільною кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрансбудінвест" (45632, Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Луцька, 52-А, код ЄДРПОУ 33373956) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд" (46027, м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 11д, код ЄДРПОУ 25345757) 120000 грн.; 49 грн. 32 коп. процентів річних; 2400 грн.98 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

3. В позові про стягнення 394 грн. 52 коп. пені, 69 грн. 04 коп. процентів річних, 517 грн. 81 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами відмовити.

Повний текст рішення складено: 08.04.2013р.

Суддя І. О. Якушева