Рішення

від 02.04.2013 по справі 912/305/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2013 р.Справа № 912/305/13-г Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімперспектива", Черкаська область, смт. Лисянка

до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства "Елен", Кіровоградська область, смт. Новоархангельськ

про стягнення 41145,87 грн.

Представники сторін:

від позивача - Тарасенко Ю.В., довіреність б/н від 04.03.2013 року;

від відповідача - Ромаданова Г.Г., довіреність №15 від 04.03.2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімперспектива" (надалі - ТОВ "Агрохімперспектива") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Елен" (надалі - ПСП "Елен") заборгованості за договором поставки засобів захисту рослин в кредит №11 від 23.04.2012 року в розмірі 41145,87 грн., з яких 32000,00 грн. основного боргу, 1683,29 грн. пені, 3366,58 грн. - проценти річних, 4096,00 грн. - відсотки за користування товарним кредитом, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки засобів захисту рослин в кредит №11 від 23.04.2012 року щодо оплати поставленого ТОВ "Агрохімперспектива" товару.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2013 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Від сторін витребувано необхідні для розгляду справи докази.

В судовому засіданні 04.03.2013 року судом оголошувалась перерва до 12:30 год. 02.04.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 04.03.2013 року відповідач надав відзив на позов, в якому визнав існування суми основного боргу ПСП "Елен" перед ТОВ "Агрохімперспектива" в розмірі 32000,00 грн., пені в сумі - 1669,90 грн. та 3% річних в сумі 334,00 грн. (а.с.29-30)

В своїх додаткових поясненнях по справі (а.с.40-41) відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій (пеня, 30% річних та відсотки за користування товарним кредитом) на суму 7141,97 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

23.04.2012 року між ТОВ "Агрохімперспектива" (продавець) та ПСП "Елен" (покупець) укладено договір поставки засобів захисту рослин в кредит №11 (надалі - договір №11), за умовами якого постачальник зобов'язується продати та поставити у строки передбачені цим договором покупцеві засоби захисту росли (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати зазначений товар і оплачувати його вартість згідно замовлень покупця, за умови наявності товару на складі постачальника (п. 1.1. договору №11).

Остаточна ціна договору визначається виходячи із загальної вартості замовленого і поставленого товару згідно підписаних сторонами специфікацій та видаткових накладних на товар в період дії цього договору (п. 3.2. договору №11)

Відповідно до п. 4.1. договору оплата товару покупцем здійснюється у безготівковій формі, за ціною, вказаною у специфікації, видаткових накладних шляхом перерахування вартості товару на поточний банківський рахунок постачальника в розмірі 50% від суми договору, протягом трьох банківських днів після отримання рахунку. Остаточний розрахунок за весь поставлений по цьому договору товар покупець зобов'язаний здійснити не пізніше як 30.09.2012 року.

На виконання умов договору 08.05.2012 року позивачем відповідачу було виставлено рахунок №СФ-000118 на суму 78169,68 грн. (а.с.16) та поставлено продукцію на зазначену суму, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000089 від 08.05.2012 року (а.с.15), яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

В свою чергу ПСП "Елен" 22.05.2012 року здійснило часткову оплату поставленого товару по рахунку №СФ-000118 від 08.05.2012 року в розмірі 40144,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.05.2012 року №135 (а.с.19).

Також сторонами в судовому засіданні було підтверджено той факт, що відповідачем на рахунок позивача, в оплату рахунку №СФ-000118 від 08.05.2012 року, 27.09.2012 року перераховано 6024,88 грн.

Отже сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки засобів захисту рослин в кредит №11 від 23.04.2012 року та рахунку №СФ-000118 від 08.05.2012 року склала 32000,00 грн.

Оригінали зазначених документів надавались господарському суду для огляду в судовому засіданні.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладені обставини та враховуючи те, що ПСП "Елен" визнало суму основного боргу по договору поставки засобів захисту рослин в кредит №11 від 23.04.2012 року у сумі 32000,00 грн., господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1683,23 грн. пені, тридцять відсотків річних у розмірі 3366,58 грн. та відсотки за користування товарним кредитом у сумі 4096,00 грн.

Вирішуючи спір в цій частині господарський суд виходить з наступного.

За умовами п. 7.3. договору №11 у разі прострочення строків оплати товару відповідно до п. 4.1.покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки до повного виконання стороною своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 01.10.2012 року по 05.02.2013 року складає 1683,29 грн.

Також, сторонами в п. 7.5. договору №11 погоджено, що відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30% річних від простроченої (неоплаченої) суми.

Згідно з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обґрунтованим розрахунком позивача сума 30% річних заявлена до стягнення з ПСП "Елен" за період прострочення проведення розрахунків з 01.10.2013 року по 05.02.2013 року склала 3366,58 грн.

Що стосується заявленої до стягнення суми відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 4096,00 грн., господарський суд враховує, що п. 7.6. договору №11 передбачено право продавця, відповідно до вимог ст. 536, ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, у разі порушення покупцем строків оплати вказаних в договорі (або додатках, специфікаціях до договору) нараховувати покупцеві відсотки за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами), без додаткового погодження з покупцем, за період від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у розмірі 0,1% в день від вартості переданого, але неоплаченого товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно положень ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, сума процентів за користування товарним кредитом в розмірі 4096,00 грн. є обґрунтованою.

Клопотання відповідача викладене у відзиві від 04.03.2013 року та в поясненнях по справі від 02.04.2013 року щодо зменшення нарахованих штрафних санкцій (пеня, 30% річних та відсотки за користування товарним кредитом) в сумі 7141,97 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що саме є неустойкою.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 право суду на зменшення штрафних санкцій, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушили зобов'язання (п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України) стосується можливості зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені).

Суми відсотків річних та відсотків за користування товарним кредитом помилково віднесено відповідачем до штрафних санкцій, оскільки стягнення процентів річних за ст. 625 Цивільного кодексу України та відсотків за користування товарним кредитом згідно з ст.ст. 694 та 536 Цивільного кодексу України не є ані пенею, ані штрафом, також вказані суми нараховані позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства та умов договору №11.

Вирішуючи питання про зменшення пені, суд вважає, що сума пені, яка нарахована позивачем також не підлягає зменшенню, оскільки даний випадок не є винятковим, позаяк відповідачем у своїх відзиві та поясненні не наведено відповідних доводів та не надано доказів на їх підтвердження.

Крім того, сума пені в розмірі 1683,29 грн. нарахована позивачем з дотриманням умов договору №11 та вимог чинного законодавства, а тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Зважаючи на викладені обставини, господарський суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні 02.04.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 64, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Елен" (26100, Кіровоградська, смт. Новоархангельськ, пр. І. Франка, 30; ідентифікаційний код 32550491) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімперспектива" (19300, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, площа Миру, 33; ідентифікаційний код 36330370) заборгованість в сумі 41145,87 грн., з яких 32000,00 грн. суму основного боргу, 1683,29 грн. пені, 3366,58 грн. процентів річних та 4096,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом, а також 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.04.2013 року.

Суддя М.С. Глушков