Рішення

від 03.04.2013 по справі 905/1464/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.04.13 р. Справа № 905/1464/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар», м.Луганськ (ідентифікаційний код 31674073)

до відповідача Костянтинівського державного хімічного заводу, м.Костянтинівка (ідентифікаційний код 05766362)

про стягнення заборгованості в сумі 77507,00грн., 3% річних у розмірі 815,42грн., інфляції в сумі 232,51грн.

за участю представників:

від позивача: Ніколенко К.В. за довіреністю №25/02 від 25.02.2013р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскар», м.Луганськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Костянтинівського державного хімічного заводу, м.Костянтинівка про стягнення заборгованості в сумі 77507,00грн., 3% річних у розмірі 815,42грн., інфляції в сумі 232,51грн.

Ухвалою від 01.03.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1464/13-г.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором підряду №111035 від 05.10.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 77507,00грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 815,42грн., інфляційних втрат у розмірі 232,51грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №111035 від 05.10.2011р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012р., акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012р., податкових накладних №58 від 28.09.2012р., №59 від 28.09.2012р., претензії №186 від 17.12.2012р. та доказів її отримання, акту звіряння взаємних розрахунків від 01.11.2012р., договірної ціни, дефектного акту та доказів його отримання.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 202, 526, 530, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 67, 175, 179, 193 Господарського кодексу України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, які направлялись на юридичну адресу відповідача відповідно до витягу з ЄДР, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

05.10.2011р. між Костянтинівським державним хімічним заводом (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар» (підрядник) укладено договір підряду №111035 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик виконати роботи з ремонту приміщення центральної прохідної, у відповідності з умовами даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень щодо виконання умов Договору, крім тих, що додані до Договору.

Доказів визнання в судовому порядку вказаного Договору недійсним сторонами суду не представлено.

За п.10.1. Договору даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення.

Відповідно до п.4.1. Договору вартість робіт визначається у відповідності з розрахунком договірної ціни (кошторисом) та на момент укладення договору орієнтовно складає 77507,00грн. в тому числі ПДВ 20%.

Пунктом 8.1. Договору прийом-здача результату виконаних робіт здійснюється сторонами за актом форми КБ-2В та довідки КБ-3 протягом трьох робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до здачі.

Так, сторонами складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012р. від 28.09.2012р. та акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012р. від 28.09.2012р. на суму 77507,00грн., який підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок що виконані підрядником роботи прийняті замовником без заперечень.

Відповідно до п.5.2. Договору замовник зобов'язується здійснити оплату протягом 15-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Враховуючи умови Договору та обставини справи, кінцевий термін здійснення розрахунків за виконані роботи становить 19.10.2012р. Проте замовник не здійснив оплату виконаних робіт у встановлений термін, у зв'язку із чим у останнього перед підрядником з 20.10.2012р. виникла заборгованість у розмірі 77507,00грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 77507,00грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 815,42грн. та інфляційні втрати у розмірі 232,51грн. за період з 22.10.2012р. по 26.02.2013р.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період визначений позивачем, який не суперечить приписам чинного законодавства, судом встановлено, що при здійсненні вищевказаного нарахування позивачем допущено помилку в частині визначення суми.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 22.10.2012р. по 26.02.2013р. на суму 77507,00грн. самостійно за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню становить 814,18грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено, що у при здійсненні розрахунків позивачем допущено помилку в частині визначення суми вказаного нарахування.

Здійснивши самостійно розрахунок інфляційних втрат у відповідності з вимогами листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» за період з листопада 2012р. по лютий 2013р., суд визначив, що розмір інфляційних втрат становить 154,78грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню частково у розмірі 814,18грн. та 154,78грн. відповідно.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 631, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар», м.Луганськ до відповідача, Костянтинівського державного хімічного заводу, м.Костянтинівка про стягнення заборгованості в сумі 77507,00грн., 3% річних у розмірі 815,42грн., інфляції в сумі 232,51грн. задовольнити частково.

Стягнути з Костянтинівського державного хімічного заводу (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, буд.1, ідентифікаційний код 05766362) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар» (91034, м.Луганськ, Молодьожний квартал, буд.5, приміщення 67, ідентифікаційний код 31674073) суму заборгованості у розмірі 77507,00грн., 3% річних у розмірі 814,18грн., інфляційні втрати у розмірі 154,78грн., судовий збір у розмірі 1718,77грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 03.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2013р.

Суддя Сич Ю.В.