Рішення

від 05.04.2013 по справі 0907/17030/2012

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/17030/2012

Провадження № 2/344/1642/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бойчука О.В.

секретар Кондратів Х.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, площею 0,0300га, кадастровий № 2610100000:04:004:0149, в порядку спадкування.

Відповідач, який з'явився в одне із судових засідань, позов визнав. Подав суду заяву, в якій позов визнав та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Позивач ОСОБА_3 подав суду заяву, в якій позов підтримав та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник позивачів та позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та суду пояснили, що право власності на земельну ділянку позивача набуто на загальних підставах, однак, оскільки оригінал державного акту на цю земельну ділянку втрачений, право позивачів порушується відсутністю визнання такого права. Просили позов задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та пояснень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, а також про повну обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином не підлягають доказуванню обставини щодо наявності права власності позивачів в порядку спадкування відповідно до їхніх часток у спадщині, оскільки визнаються сторонами, а також у суду в даний час немає підстав вважати, що задоволення цих вимог завдасть шкоди третім особам, оскільки сторони повідомили суд про відсутність таких осіб.

Згідно свідоцтва про право на спадщину № 929 від 02.10.2012 року ОСОБА_1 набув права на спадщину після смерті матері - 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Згідно свідоцтва про право на спадщину № 929 від 02.10.2012 року ОСОБА_3 набув права на спадщину після смерті матері - 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно до державного акту 1-ІФ № 003189 від 23.03.1998 року, копія якого місться в матеріалах справи, ОСОБА_5 належала земельна ділянка, площею 0,0300 га в м. Івано-Франківську.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи досліджені обставини, суд вважає, що зазначена земельна ділянка входить до складу спадщини, яку отримали позивачі після смерті ОСОБА_5, а тому мають право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування в розмірі часток, пропорційних до їхніх часток у спадщині.

За таких обставин, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд вважає встановленим порушення права позивачів на спадкування пропорційних їхнім часткам у спадщині часток земельної ділянки, площею 0,0300га, кадастровий № 2610100000:04:004:0149, по АДРЕСА_1 а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивачів понесені позивачами судові витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 1261 Цивільного кодексу України, керуючись нормами процесуального права, зокрема, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в порядку спадкування на земельну ділянку, площею 0,0300 га, по АДРЕСА_1 надану для обслуговування будинку, відповідно до часток в спадщині ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після смерті їх матері.

Стягнути з ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_3, 577,00 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бойчук О.В.