Рішення

від 27.03.2013 по справі 1522/29263/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/4346/13

Справа № 1522/29263/12

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 р. м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуючої компанії «Вікторія», ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та встановлення факту звільнення за власним бажанням,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду в грудні 2012 року з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуючої компанії «Вікторія», ОСОБА_2 та просив суд визнати дії відповідачів щодо не розгляду заяви про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест» - незаконними та встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 є звільнений з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест» ( свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №266018, ідентифікаційний код 32288404. місцезнаходження юридичної особи - 65039, Одеська область, м.Одеса, вул.Середньофонтанська, 19) за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України з 30.10.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі протоколу № 4 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест» від 08.04.2010 року він був призначений на посаду директора.

04.10.2012 року він звернувся на адресу учасників ТОВ «Рест» : Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Вікторія» (частка у статутному капіталі ТОВ «Рест» складає 2 млн. 400 тис. грн., що становить 60 %статутного капіталу) та ОСОБА_4 (частка у статутному капіталі ТОВ «Рест» складає 1 млн. 600 тис грн.., що становить 40% ) із заявою про звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ст..38 КЗпП України.

Відповідно до поштового повідомлення, ОСОБА_4 отримала заяву з вимогою про його звільнення 16.10.2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія»Вікторія» його заяву не отримало, згідно відмітки на поштовому конверті повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання від 06.11.2012 року.

Дії відповідачів стосовно не розгляду поданої позивачем заяви про звільнення є незаконними та такими, що порушують його конституційні права, передбачені ст..43 Конституції України.

У зв'язку з поданою позивачем заявою про звільнення за власним бажанням з посади директора ТОВ «Рест» на підставі ст.38 КЗпП України та неможливістю за незалежними від нього причинами учасниками ТОВ «Рест» оформити його звільнення на загальних зборах учасників, вважає, що факт припинення трудових відносин як між ним як директором та ТОВ «Рест» повинен бути встановлений рішенням суду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_5 якій діяв за ордером № 19774 від 10.01.2013року, підтримали позовні вимоги з викладених у позові підстав та просили задовольнити.

Представники відповідачів не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені у встановленому порядку, поважних причин неявки суду не представили. Заяв про розгляд справи за відсутністю відповідачів суду не надано.

Суд у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ч.4 ст. 169 ЦПК України, у порядку ст. ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі протоколу № 4 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест» від 08.04.2010 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора.(а.с. 2)

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09.12.2002 року зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Рест», місцезнаходження: 65039, м.Одеса, вул.Середньофонтанська,буд.19 та керівник юридичної особи ОСОБА_1 (згідно статуту), серед засновників (учасників) юридичної особи також вказано ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Вікторія» (а.с 22-23).

Вищевказане підтверджується і п. 11.8 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест» відповідно до якого засновники товариства є його учасниками, а учасниками товариства є Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Вікторія», ОСОБА_4.

Відповідно п. 29 Статуту ТОВ «Рест» виконавчим органом товариства є директор, у разі найму директора товариства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права та обов'язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

04.10.2012 року ОСОБА_1 надіслав на адресу учасників ТОВ «Рест» - Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Вікторія» (частка у статутному капіталі ТОВ «Рест» складає 2 млн. 400 тис. грн., що становить 60 % статутного капіталу) та ОСОБА_4 (частка у статутному капіталі ТОВ «Рест» складає 1 млн. 600 тис грн., що становить 40% ) заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується поштовими повідомленнями згідно яких ОСОБА_4 отримала заяву з вимогою про його звільнення 16.10.2012 року, а товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія»Вікторія» його заяву не отримало та повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання від 06.11.2012 року.

Пунктом у Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» встановлено, що при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовими чим корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави ХV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичним особами.

На підставі статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово, за два тижні. Згідно п. 3 ст.38 КЗПП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Як вбачається з пояснень у судовому засіданні позивача ОСОБА_1 при призначені його на посаду учасники товариства перебували за адресою реєстрації, але через п'ять місяців за вказаною адресою ні ОСОБА_4 ні ТОВ «Керуюча компанія «Вікторія» не перебуває, на неодноразові письмові звернення відповіді він не отримував.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині визнання дій відповідачів ТОВ «Керуюча компанія «вікторія» та ОСОБА_4 щодо не розгляду заяви про звільнення з власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест» є незаконними, і підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 є звільнений з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест» ( свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №266018, ідентифікаційний код 32288404. місцезнаходження юридичної особи - 65039, Одеська область, м.Одеса, вул.Середньофонтанська, 19) за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України з 30.10.2012 року, суд зазначає наступне.

Вказані позовні вимоги відносяться до виключної компетенції загальних зборів відповідно до Закону України «Про господарські товариства», норм ЦК України.що також підтверджується розділом VII статуту ТОВ «Рест», що входить до компетенції загальних зборів учасників товариства.

Згідно п.27.2 Статуту ТОВ «Рест» управління Товариством здійснюють його органи та посадові особа, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається цим статутом, і відповідно п. 27.3 органами управління Товариством є Загальні збори його учасників і виконавчий орган.

На підставі п. 28.1 Статуту, вищим органом Товариства є загальні збори його Учасників.

До компетенції Загальних зборів учасників товариства належить згідно п. 28.6.5 створення та відкликання виконавчого органу та ревізійної комісії товариства.

Відповідно п. 28.7 Статуту до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства належать питання, зазначені у підпунктах 28.6.1-28.6.17 пункту 28.6 Статуту. Питання, віднесені до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Згідно п. 29.1 Статуту виконавчим органом товариства є директор, пунктом 29.3 передбачено, що у разі найму директора товариства з ним укладається договір(контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

На підставі ч. 1 ст.143 ЦК України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників згідно ч. 1 ст.145 ЦК України. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить на підставі п. 3 ч. 4 ст.145 ЦК України - створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Зазначені норми також кореспондуються статтями 58, 59, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства».

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що він не наділений повноваженнями щодо звільнення працівника та не повинен перебирати на себе функції уповноваженого органу, які закріплені законом, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту звільнення за власним бажанням задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 15, 56, 57, 59- 61, 209, 212- 215, 218, 224-228, 234 ЦПК України, ст.ст. 3, 21, 24, 38, 232, 235 КЗпП України, ст.ст. 15, 16, 143, 145 ЦК України, ст.ст. 58, 59, 60, 62 Законом України «Про господарські товариства», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуючої компанії «Вікторія», ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та встановлення факту звільнення за власним бажанням -задовольнити частково.

Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю Керуючої компанії «Вікторія», ОСОБА_2 щодо не розгляду заяви про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТ» - незаконними.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення., згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Домусчі Л.В.

27.03.2013