Рішення

від 02.04.2013 по справі 915/232/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. Справа № 915/232/13-г

Господарський суд Миколаївської області у складi: суддi Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

до відповідача Корабельного районного відділу Миколаївського міського Управління УМВС України в Миколаївській області, вул. Янтарна, 64, м. Миколаїв, 54050

про стягнення заборгованості за договором № 44/1497 від 06.07.2009 року про постачання електричної енергії у сумі 31 946, 27 грн.

за участю представників сторін

від позивача Клис Наталя Анатоліївна, довіреність № 01/33-421 від 26.12.2012 року;

від відповідача Михайлюк Галина Федорівна, довіреність № 2547 від 25.02.2013 року

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Корабельного районного відділу Миколаївського міського Управління УМВС України в Миколаївській області про стягнення заборгованості за договором № 44/1497 від 06.07.2009 року про постачання електричної енергії у сумі 31 946, 27 грн., з яких: 31 475, 59 грн. - борг за активну електроенергію за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року; 470, 68 грн. - борг за перетікання реактивної електроенергії за січень 2013 року.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2013 року порушено провадження у справі, розгляд призначено на 28.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2013 року відкладено розгляд справи у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів на 02.04.2013 року.

В судовому засіданні 02.04.2013 року представник позивача зазначив наступне.

Позовні вимоги грунтуються на укладеному між сторонами у справі договорі № 44/1497 від 06.07.2009 року про постачання електричної енергії, який діє до теперішнього часу.

На підставі вищевказаного договору позивач відпустив відповідачу активної електричної енергії за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року на суму 33 530, 94 грн. (враховуючи податок на додану вартість), що підтверджується актами про використану електричну енергію за вказаний період. Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію становила 31 475, 59 грн.

Окрім того, позивач надав відповідачу послуги з перетікання реактивної електроенергії в січні 2013 року на загальну суму 477, 38 грн., що підтверджується актом про використану електричну енергію за січень 2013 року.

Із посиланням на умови договору та приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» позивач зазначив, що наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором № 44/1497 від 06.07.2009 року про постачання електричної енергії у сумі 31 946, 27 грн. (боргу за активну електроенергію за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року та боргу за перетікання реактивної електроенергії за січень 2013 року).

Однак, на час розгляду справи в суді відповідачем в повному обсязі оплачена заборгованість за договором № 44/1497 від 06.07.2009 року про постачання електричної енергії у сумі 31 946, 27 грн., отже, наявні підстави для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

В судовому засіданні 02.04.2013 року представник відповідача зазначив, що станом на час розгляду справи в суді заборгованість за договором № 44/1497 від 06.07.2009 року оплачена в повному обсязі. 25.02.13 року та 28.03.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшли відзиви з додатками, які долучено судом до матеріалів справи (арк. справи 47, 74).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", створеного шляхом перетворення з Державної акціонерної Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" відповідно до Закону України "Про господарські товариства" та рішення Загальних зборів.

Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго".

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами від 17.10.12 року за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи . Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" з метою приведення у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (арк. справи 42).

06.07.2009 року між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго") (далі - позивач, постачальник) та Корабельним районним відділом Миколаївського міського Управління УМВС України в Миколаївській області (далі - відповідач, споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 44/1497 (далі -Договір) та додатки до нього (арк. справи 7-24).

Відповідно до умов вказаного договору ПАТ "Миколаївобленерго", як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 25,6 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору позивач зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати відповідачу електроенергію в обсягах, визначених цим договором.

Згідно із п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Пунктами 1-2 Додатку № 4 до договору сторони передбачили, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 14 числа і в цей день повідомляє про них постачальнику по встановленій додатком № 4 до Договору формі.

Наданий споживачем на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії "Акт про використану електричну енергію" та виданий постачальником рахунок на оплату за спожиту електричну енергію вважається "Актом прийняття-передавання товарної продукції".

Пунктом 2 Додатку № 10 до Договору сторони також передбачили, що рахунок на оплату за фактично спожиту за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання (арк. справи 22).

Відповідно до п. 7.5 Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію; акт прийняття-передавання товарної продукції; акт результатів замірів електричної потужності (для споживачів, яким визначається договірна гранична величина споживання електричної потужності). За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 29 398 кВт*г. на загальну суму 33 530, 94 грн., що підтверджується актами про використану електричну енергію за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року (арк. справи 27, 30, 33, 36) та виставленими постачальником рахунками, а саме:

- № 44/1497/10/1 від 16.10.2012 року за жовтень 2012 року на загальну суму 3 656, 92 грн. (арк. справи 28);

- № 44/1497/11/1 від 14.11.2012 року за листопад 2012 року на загальну суму 7 569, 43 грн. (арк. справи 31);

- № 44/1497/12/1 від 14.12.2012 року за грудень 2012 року на загальну суму 11 449, 01 грн. (арк. справи 34);

- № 44/1497/1/1 від 14.01.2013 року за січень 2013 року на загальну суму 10 855, 58 грн. (арк. справи 38).

Заборгованість за надану активну електроенергію за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року сплачена відповідачем в повному обсязі, а саме:

- платіжним дорученням № U232851 від 27.02.2013 року на суму 20 623, 25 грн. (після порушення провадження у даній справі) погашена заборгованість за спожиту активну електроенергію за жовтень 2012 року в сумі 3 656, 92 грн. та за листопад 2012 року в сумі 7 569, 43 грн. (арк. справи 66);

- платіжним дорученням № U1768316 від 28.12.2012 року на суму 2 055, 35 грн. (до порушення провадження у даній справі; позивачем враховано в позові вказану проплату) частково погашена заборгованість за грудень 2012 року (арк. справи 39);

- платіжним дорученням № U232851 від 27.02.2013 року на суму 20 623, 25 грн. (після порушення провадження у даній справі) частково погашена заборгованість за спожиту активну електроенергію за грудень 2012 року в сумі 9 393,66 грн. (арк. справи 66). При цьому, як вбачається з Бухгалтерської довідки ПАТ "Миколаївобленерго" станом на 25.03.13 року позивачем здійснено розбивку сум на 9 235, 59 грн. та 158, 07 грн. та переприв'язку до рахунку (арк. справи 85).

Отже, заборгованість за грудень 2012 року в сумі 11 449, 01 грн. сплачена відповідачем в повному обсязі (2 055, 35 грн. + 9 393, 66 грн.).

- платіжним дорученням № U103580 від 31.01.2013 року на суму 7 529, 32 грн. (до порушення провадження у даній справі) частково погашена заборгованість за спожиту активну електроенергію за січень 2013 року в сумі 7 529, 32 грн. (арк. справи 88);

- платіжним дорученням № U179482 від 20.02.2013 року на суму 3 326, 26 грн. (після порушення провадження у даній справі) частково погашена заборгованість за спожиту активну електроенергію за січень 2013 року в сумі 3 326, 26 грн. (арк. справи 58, 89);

Отже, заборгованість за січень 2013 року в сумі 10 855, 58 грн. сплачена відповідачем в повному обсязі (7 529, 32 грн. + 3 326, 26 грн.).

Згідно платежу в сумі 20 623, 25 грн., здійсненого споживачем 27.02.13 року було здійснено наступну прив'язку до рахунків, що не заперечується сторонами;

- 3 656, 92 грн. погашено рахунок № 44/1497/10/1 від 16.10.2012 року;

- 7 569, 43 грн. погашено рахунок № 44/1497/11/1 від 14.11.2012 року;

- 9 235, 59 грн. - погашено рахунок № 44/1497/12/1 від 14.12.2012 року;

- 157, 07 грн. погашено залишок боргу по рахунку № 44/1497/12/1 від 14.12.2012 року;

- 3, 24 грн. прив'язано до рахунку за лютий № 44/1497/2/1 від 14.02.13 року (не входить до предмету позову).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем до порушення провадження у даній справі частково сплачено заборгованість за надану активну електроенергію в сумі 7 529, 32 грн. - згідно платіжного доручення № U103580 від 31.01.2013 року, що не враховано позивачем, а також 2 055, 35 грн. - згідно платіжного доручення № U1768316 від 28.12.2012 року, що враховано позивачем при зверненні до суду із позовом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин, право позивача в частині стягнення 7 529, 32 грн. - заборгованості за надану активну електроенергію за січень 2013 року не порушено, оскільки вказані кошти сплачено відповідачем до звернення до суду із даним позовом. Отже, в частині позову про стягнення 7 529, 32 грн. - заборгованості за надану активну електроенергію за січень 2013 року слід відмовити.

Судом також враховано, що заборгованість в сумі 23 946, 27 грн. (33 530, 94 грн. - 2 055, 35 грн. - 7 529, 32 грн. = 23 946, 27 грн.) за надану активну електроенергію за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року сплачено відповідачем після порушення провадження у справі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1. ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, провадження про стягнення з відповідача боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 23 946, 27 грн. підлягає припиненню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 470, 68 грн. з надання послуг за перетікання реактивної електроенергії за січень 2013 року, то слід зазначити наступне.

Згідно з п. 6.33 Правил користування електричною енергією та відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною орагнізацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.02 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.02 року за № 93/6381, відповідач повинен розраховуватись за перетікання реактивної електроенергії з електропередавальною організацією.

Додатком № 5 до Договору сторони передбачили порядок обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Відповідно до п. п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу у січні 2013 послуги з перетікання реактивної електроенергії у кількості 7560 кВар*г на загальну суму 477, 38 грн. (враховуючи податок на додану вартість), що підтверджується виставленими постачальником рахунком № 44/1497/1/1 від 14.01.2013 року за січень 2013 року на загальну суму 477, 38 грн. (арк. справи 37).

Судом встановлено, що 31.01.2013 року (до звернення позивача із даним позовом до суду) відповідачем оплачено 470, 68 грн. заборгованості за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії за січень 2013 року, що підтверджується платіжним дорученням № 318 від 29.01.2013 року (арк. справи 52).

Сума в розмірі 6, 70 грн. за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії за січень 2013 року сплачена згідно платіжного доручення № U1768318 від 26.12.12 року (арк. справи 90), про що також зазначено в Бухгалтерській довідці позивача ПАТ "Миколаївобленерго" станом на 25.03.13 року (арк. справи 85).

Судом взято до уваги, що при зверненні до суду із позовом позивачем враховано проведену відповідачем оплату за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії за січень 2013 року в сумі 6, 70 грн. Однак, не враховано проведену до звернення до суду із позовом оплату в розмірі 470, 68 грн.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин, право позивача в частині стягнення 470, 68 грн. - заборгованості за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії за січень 2013 року не порушено, оскільки вказані кошти сплачено відповідачем до звернення до суду із даним позовом. Отже, в частині позову про стягнення 470, 68 грн. - заборгованості за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії за січень 2013 року слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, то слід зазначити наступне.

Постановою Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено наступне.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору (п. 5.1 Постанови).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду із позовом позивачем було сплачено 1 720, 50 грн. судового збору, що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 79 від 31.01.2013 року (арк. справи 4).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу з відповідача 1 289, 69 грн. судового збору, оскільки спір в частині стягнення 23 946, 27 грн. (в частині припинення провадження у справі) виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

Судовий збір в розмірі 430, 81 грн. слід покласти на позивача у зв'язку з відмовою в позові в частині стягнення 470, 68 грн. - боргу за перетікання реактивної електроенергії за січень 2013 року та 7 529, 32 грн. - боргу за активну електроенергію за січень 2013 року.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15, 509, 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України, ст. 193, 275, 276 ГК України, ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до відповідача Корабельного районного відділу Миколаївського міського Управління УМВС України в Миколаївській області про стягнення заборгованості за договором № 44/1497 від 06.07.2009 року про постачання електричної енергії у сумі 8 000,00 грн., з яких: 470, 68 грн. - борг за перетікання реактивної електроенергії за січень 2013 року; 7 529, 32 грн. - борг за активну електроенергію за січень 2013 року.

Припинити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (код 23399393) до відповідача Корабельного районного відділу Миколаївського міського Управління УМВС України в Миколаївській області (код 08674175) про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором № 44/1497 від 06.07.2009 року про постачання електричної енергії за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року у сумі 23 946, 27 грн.

Стягнути з відповідача Корабельного районного відділу Миколаївського міського Управління УМВС України в Миколаївській області, вул. Янтарна, 64, м. Миколаїв, 54050 (п/р 35217001000192 в ГУДКУ м. Миколаєва, код ЄДРПОУ 08674175, МФО 826013) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (на поточний рахунок № 260003001362 в МОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, код 23399393):

- 1 289, 69 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять грн. 69 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.04.2013 року

Суддя Е.М. Олейняш