Рішення

від 04.04.2013 по справі 248/1379/13-ц

ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/1379/13-ц

2/248/711/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

4 квітня 2013 року. Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді - Саєнко О.Б., при секретарі -Романенко Н.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харцизька Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного закладу «Іловайська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» про стягнення вихідної допомоги при ліквідації підприємства, стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні і відшкодування морального збитку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12.02.2013р. звернулася до суду з дійсним позовом, надалі збільшивши його розмір, вказуючи, що з 01.11.1994р. вона працювала в Державному закладі (надалі ДЗ) «Іловайська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» (відповідач у справі) помічником лікаря-епідеміолога. Звільнена з займаної посади 29.12.2012р у зв'язку ліквідацією підприємства. Свої вимоги мотивує тим, що під час звільнення і до теперішнього часу, підприємство не сплатило їй вихідну допомогу у розмірі 2194,52грн. Посилаючись на ст.ст.44, 47 КЗпП України, вважає дії відповідача незаконними, та такими, що порушують її права, так як остаточний розрахунок при звільненні з нею не проведений. Просила стягнути з відповідача на її користь вихідну допомогу у розмірі 2194,52грн, компенсацію за затримку розрахунку, яка складає у розмірі 4156, 02 грн.(із розрахунку: 188,91 грн. (середньоденний заробіток) х 22 робочих днів (за період з 29.12.2012р. - дня її звільнення по 12.02.2013р.- день звернення до суду із дійсним позовом), а також у відшкодування спричиненої моральної шкоди 2000грн, зазначивши, що у зв'язку з несплатою вихідної допомоги відповідач заподіяв їй моральні страждання, вона втратила душевний спокій, постійно перебувала у роздратованому стані і весь час переживала з приводу існування своєї сім'ї.

У судовому засіданні позивач підтримала свій позов просила його задовольнити, та надала пояснення аналогічні зазначеним у ньому.

Представник відповідача, який про розгляд справи повідомлений у відповідності зі ст.76 ЦПК України, про що свідчать поштові повідомлення у справі, в суд не з'явився по невідомим суду причинам. Заперечення проти позовної заяви та клопотання про розгляд справи у його відсутність до суду не надавав.

Суд, згідно до ст.224 ЦПК України, вирішив розглядати справу і відсутності представника відповідача та постановити заочне рішення на підставі доказів, що є у справі, про що винесена відповідна ухвала суду.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд знаходить позов обґрунтованим таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно Наказу № 176.0 від 21.09.2012р вбачається, що ДЗ «Іловайська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці», як установа, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, - ліквідована (а.с.17-19).

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах із ДЗ «Іловайська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці», з 01.11.1994р. працювала на підприємстві в якості помічником лікаря-епідеміолога та звільнена на підставі наказу № 25-к від 29.12.2012р. ,у зв'язку із ліквідацією підприємства (а.с.6-7, 9, 11).

З довідки наданої і ДЗ «Іловайська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці», вбачається, що ОСОБА_1 після звільнення з підприємства не виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 2 194,52грн (а.с.10).

Застосовуючи норми процесуального та матеріального права суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпТ України при звільненні робітника виплата усіх сум, належних йому від підприємства, проводиться в день звільнення.

Судом встановлено, що після звільнення ОСОБА_1 з ДЗ «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці», адміністрація підприємства не здійснила із останньою виплату належних їй сум при звільнені, а саме- по виплаті вихідної допомоги у розмірі 2194,52грн, яку суд вважає за необхідне стягнути з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати по вині власника або уповноваженого ним органу належні звільненому робітнику суми в строк, який зазначений в ст.116 дійсного Кодексу, у відсутність спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що відповідач під час звільнення позивача з закладу не здійснила з нею остаточний розрахунок, а саме не виплатила належну їй вихідну допомогу, тому відповідач повинен виплатити позивачці її середній заробіток за весь час затримки розрахунку, за вказаний позивачем період - з 29.12.2012р (день звільнення) по день звернення її до суду - 12.02.2013р у розмірі 4 156,02грн., із розрахунку: 188,91 грн.(середньоденний заробіток) х 22 робочих днів.

Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що в зв'язку з порушенням відповідачем трудових прав позивача, у останньої порушився звичайний порядок її життя, вона не змогла розпорядитися заробленими нею коштами за власним роздумом, вона навчається, утримує 4 річну дочку ОСОБА_2, у зв*язку з чим, у неї виникли труднощі по сплаті за навчання, купівлі побутових речей. Вона вимушена звертатися до суду за захистом свого порушеного права, так як відповідач у добровільному порядку неодноразово відмовляв у сплаті належних сум.

У зв'язку з чим, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у сумі 500грн. При визначенні конкретного грошового розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер і ступінь моральних страждань позивача, конкретні обставини справи, заявлений нею розмір позовних вимог у відшкодування моральної шкоди, а також застосовуючи принцип розумності і справедливості.

В іншій частині позову - відмовити за необґрунтованістю.

Також, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого постановлено рішення, звільнений від сплати судового збору, суд присуджує стягнення судового збору з відповідача на користь держави, а саме у розмірі 229,40грн.

Керуючись ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 30, 60, 76, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШІВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держаного закладу «Іловайська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» про стягнення вихідної допомоги при ліквідації підприємства, стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні і відшкодування морального збитку - задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу «Іловайська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» (86793, Донецька область, м.Іловайськ, вул.Шевченко, 116-а,

ідентифікаційний код 01112557, р/р 25307301685827 в ПІБ м.Харцизьк, МФО 334345) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Іловайськ, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1,: вихідну допомогу при ліквідації підприємства у розмірі 2194,52грн., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 4 156,02грн. за період з 29.12.2012 року по 12.02.2013 року, моральну шкоду у розмірі 500грн, а разом - 6850грн.54 коп. (шість тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 54 коп.).

В іншій частині позову - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного закладу «Іловайська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» (86793, Донецька область, м.Іловайськ, вул.Шевченко, 116-а, ідентифікаційний код 01112557, р/р 25307301685827 в ПІБ м.Харцизьк, МФО 334345) на користь держави (р/р 31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м.Харцизьку (м.Харцизьк), код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) символ звітності 206, код ЄДРПОУ суду 02895679, пункт 1.1) судовий збір в сумі 229,40грн (двісті двадцять дев'ять гривень, 40коп.).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте Харцизьким міським судом Донецької області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повне рішення суду складене 8 квітня 2013 року.

Суддя: