Ухвала

від 02.04.2013 по справі 2а-15773/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15773/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Холдінг Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Холдінг Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 14 травня 2012 року №0003322203.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Холдінг Інвест» та ПП «Дизайн Текстиль МТД» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 05 квітня 2012 року по 06 квітня 2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Холдінг Інвест» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ПП «Дизайн Текстиль МТД» за період з 01 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 06 квітня 2012 року №129/22-3/30781521, в якому встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, пп.«а» п.198.1, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 98170,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 48383,00 грн., за вересень 2011 року - 49787,00 грн.

Не погоджуючись з висновками вищезазначеного акту перевірки, позивачем було подано заперечення до ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС, за результатом розгляду яких відповідачем 08 травня 2012 року висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі акту перевірки №129/22-3/30781521 від 06 квітня 2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2012 року №0003322203, згідно якого за порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, пп.«а» п.198.1, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 122713,00 грн., у тому числі 98170,00 грн. за основним платежем та 24543,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Дизайн Текстиль МДТ» (постачальник) та ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Холдінг Інвест» (покупець) укладено договір №10-0401 від 10 квітня 2009 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти його у відповідності з накладними, які являються невід'ємною частиною договору, та оплатити товар.

На підтвердження виконання умов вищезгаданого договору позивачем надано копії видаткових накладних, податкових накладних, які були включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, платіжних доручень, що підтверджують сплату коштів за поставлений товар.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача грунтуються на акті ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС №385/22-4/36424395 від 21 березня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дизайн Текстиль МДТ» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ВІП Союз» за період з 01 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року та акті перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС №1062/23-4/37240791 від 29 лютого 2012 року ТОВ «ВІП Союз», згідно якого не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій ТОВ «ВІП Союз» та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг). Відповідно до вищевказаних актів у зв'язку з непідтвердженням у ТОВ «Дизайн Текстиль МТД» об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника ТОВ «ВІП Союз» за період з 01 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року, у ТОВ «Дизайн Текстиль МТД» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів підприємствам-покупцям, зокрема, позивачу за період з 01 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на акти ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 21 березня 2012 року №385/22-4/36424395 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дизайн Текстиль МТД» та від 29 лютого 2012 року №1062/23-4/37240791 про непідтвердження реального вчинення господарських операцій ТОВ «ВІП Союз», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Дизайн Текстиль МДТ» останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «Дизайн Текстиль МДТ», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2012 року №0003322203, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 08 квітня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.