cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" листопада 2012 р. Справа № 23/082-12
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Київській області, м. Київ
до: 1) Ірпінської міської ради Київської області, Київська область, м. Ірпінь
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Павбуд», Київська область, м. Ірпінь
про скасування рішень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
секретар судового засідання Бердило І.П.
за участю представників:
від прокуратури: Дутчин І.М. (посвідчення №007107 від 2 жовтня 2012 року);
від позивача: Левченко А.М. (довіреність №10-16/1238 від 7 серпня 2012 року);
від відповідача 1: Семененко Ю.В. (довіреність №01-20/3944 від 12 вересня 2012 року);
від відповідача 2: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Прокурор міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Київській області (далі -позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Ірпінської міської ради Київської області (далі -відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Павбуд»(далі - відповідач 2) про скасування рішень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V про надання в оренду земельної ділянки площею 3,6 га Товариству з обмеженою відповідальністю «Павбуд»прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим на розгляд суду передано вимогу про скасування незаконного рішення Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V. Крім того, прокурор просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,6 га, укладений на підставі рішення Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V. Також, прокурором заявлено позовну вимогу про скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області від 2 червня 2008 року за №1835-48- V.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 19 вересня 2012 року та призначено справу до розгляду на 3 жовтня 2012 року.
В позовній заяві прокурор просив суд забезпечити позов шляхом заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам, в тому числі ТОВ «Павбуд», проводити будівельні роботи на земельній ділянці площею 3,6 га з кадастровим номером 321090000001:1740038, що розташована в м. Ірпінь в районі житлового масиву «Стоянка».
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України за №16 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Судом відмовлено в застосуванні заходів до забезпечення позову, оскільки, прокурором не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.
Представник Ірпінської міської ради Київської області в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Павбуд»у судові засідання не з'являвся, письмового відзиву на позовну заяву до суду не подав, хоча був повідомлений належним чином ухвалами суду від 19 вересня 2012 року, 3 жовтня 2012 року, 17 жовтня 2012 року та 31 жовтня 2012 року.
14 листопада 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та Ірпінської міської ради Київської області, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 2 червня 2008 року за №1835-48-V «Про надання дозволу ТОВ «Павбуд»на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)»погоджено місце розташування земельної ділянки площею 3,6 га для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка») та надано дозвіл ТОВ «Павбуд»на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 3 роки.
Рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Павбуд»для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)»затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано ТОВ «Павбуд»на умовах оренди земельну ділянку площею 3,6 га терміном на 3 роки.
На виконання рішення Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V між Ірпінською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Павбуд»укладено договір оренди землі від 7 лютого 2011 року.
Судом встановлено, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій); використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); створення озеленених територій загального користування; будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала; поновлення договорів оренди землі; надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу.
З врахуванням наведеного, вбачається, що земельна ділянка площею 3,6 га не відноситься до ділянок, які не підлягають продажу на конкурентних засадах, а тому, не могла передаватись в оренду інакше як з проведенням земельного аукціону.
У своєму відзиві на позовну заяву представник Ірпінської міської ради Київської області зазначає, що зміни, внесенні Законом України від 28 грудня 2007 року за №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до ст. 124 Земельного кодексу України, якою встановлюється порядок передачі земельних ділянок в оренду шляхом проведення аукціону, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп/2008.
Крім того, відповідач 1 зазначає, що пункт 1 Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено абзацом третім згідно із Законом України від 16 вересня 2008 року за №509-VI, відповідно до якого, у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області від 2 червня 2008 року за №1835-48-V «Про надання дозволу ТОВ «Павбуд»на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)»суд зазначає наступне.
Зазначене вимога не підлягає задоволенню, оскільки, судом встановлено, що рішення Ірпінської міської ради Київської області від 2 червня 2008 року за №1835-48-V прийнято без порушень вимог чинного законодавства України.
Однак, судом встановлено, що рішення Ірпінської міської ради Київської області від 2 червня 2008 року за №1835-48-V «Про надання дозволу ТОВ «Павбуд»на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)»прийняте після 1 січня 2008 року, а тому, на процедуру передачі в 2010 році земельної ділянки в оренду ТОВ «Павбуд»не розповсюджувалась дія абзацу 3 пункту 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Павбуд»для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)»не відповідає вимогам чинного законодавства України на момент його прийняття, зокрема приписів Земельного кодексу України.
Отже, позовна вимога в частині визнання незаконним з моменту прийняття та скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Павбуд»для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)»підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Оскільки, рішення Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Павбуд»для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)»на підставі якого відповідач 1 передав в оренду відповідачу 2 земельну ділянку площею 3,6 визнано недійсним та скасовано судом, правочин, який був укладений на підставі цього рішення, є такими, що суперечить вимогам чинного законодавства і в силу статей 203 та 215 Цивільного кодексу України є недійсними.
Таким чином, позовна вимога в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 7 грудня 2011 року підлягає задоволенню.
Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Оскільки, рішення Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V визнано судом незаконним та скасовано у судовому порядку, а договір оренди земельної ділянки від 7 грудня 2011 року, укладений між відповідачами, у судовому порядку визнано недійним, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання ТОВ «Павбуд»повернути територіальній громаді м. Ірпінь в особі Ірпінської міської ради земельну ділянку площею 3,6 га є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Ірпінської міської ради Київської області.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на Ірпінську міську раду Київської області.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, код 33800777) від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Павбуд»для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)».
3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,6 га, вартістю за нормативно грошовою оцінкою 1432785 грн., для котеджного будівництва в м. Ірпінь в районі житлового масиву «Стоянка», укладений 7 лютого 2011 року між Ірпінською міською радою Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, код 33800777) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Павбуд»(08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. 3-го Інтернаціоналу, 152, код 33605290), зареєстрований 7 лютого 2011 року в відділі Держкомзему у м. Ірпінь за №321090004000001.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Павбуд» 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. 3-го Інтернаціоналу, 152, код 33605290) повернути територіальній громаді м. Ірпінь в особі Ірпінської міської ради (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, код 33800777) земельну ділянку площею 3,6 га, кадастровий номер 321090000001:1740038, розташовану в м. Ірпінь в районі житлового масиву «Стоянка», вартістю за нормативно грошовою оцінкою 1432785 грн.
5. Стягнути з Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, код 33800777) в доход Державного бюджету України -1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.
6. В іншій частині позовних вимог відмовити.
7. На виконання пункту 5 резолютивної частини рішення видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено -19 листопада 2012 року
СуддяД.Г. Заєць
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2012 |
Оприлюднено | 09.04.2013 |
Номер документу | 30502585 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Заєць Д.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні