Рішення

від 20.11.2012 по справі 23/111-12     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2012 р. Справа № 23/111-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора міста Славутича Київської області в інтересах держави в особі:

1) Славутицької міської ради Київської області, Київська область, м. Славутич

2) Комунального підприємства «Фонд комунального майна», Київська область, м. Славутич

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-Будінвест», Київська область, м. Славутич

про стягнення 109594,40 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від прокуратури : Більковська А.В. (посвідчення №009568 від 15 жовтня 2012 року);

позивача 1: не з'явився;

позивача 2: Миргородова Т.В. (довіреність б/н від 19 листопада 2012 року)

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор міста Славутича Київської області в інтересах держави в особі Славутицької міської ради Київської області (далі -позивач 1) та Комунального підприємства «Фонд комунального майна»(далі -позивач 2) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-Будінвест»(далі - відповідач) про стягнення 109594,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 7 листопада 2011 року за №482, а саме, не повністю сплатив орендну плату за період: квітень -жовтень 2012 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 73911,61 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 35105,66 грн. та 3% річних в розмірі 577,10 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 5 листопада 2012 року та призначено справу до розгляду на 20 листопада 2012 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

20 листопада 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та Комунального підприємства «Фонд комунального майна», дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Фонд комунального майна»(за договором -орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славутич-будінвест»(за договором -орендар) 7 листопада 2011 року укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності за №482.

Згідно пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі та комунікації, що є їх невід'ємною частиною, і знаходяться на балансі орендодавця.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що вартість орендованого майна згідно звіту про експертну оцінку станом на 31 серпня 2011 року становить 248619,00 грн.

Відповідно до пункту 2.4.3 договору при передачі майна складається акт прийому-передачі та акт технічного стану, який підписується членами двосторонньої комісії.

Згідно пункту 2.4.4 договору майно вважається переданим орендарю з моменту підписання акту прийому-передачі.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендодавцеві орендарем за користування майном незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Згідно пункту 3.2 договору орендна плата за корисну площу визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутич» та за перший (базовий) місяць оренди -листопад 2011 року, становить 11214,72 грн.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім цього, за затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, включно на день фактичної оплати. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно п.6 ст. 231 ГК України, а є подовженим по день фактичної сплати заборгованості.

Згідно пункту 5.1.1 договору орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати всі платежі, передбачені даним договором.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що договір вступає в силу з 10 листопада 2011 року і діє до 9 листопада 2014 року.

На виконання пункту 1.1 договору позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування орендоване майно, що підтверджується актом передачі-приймання від 7 листопада 2011 року, оригінал якого оглянуто у судовому засіданні та копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно з договором не виконав належним чином, а саме, не повністю сплатив позивачу орендну плату, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 73911,61 грн.

В судовому засіданні представники прокуратури та Комунального підприємства «Фонд комунального майна»позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено, що 12 листопада 2012 року платіжним дорученням №315 відповідач перерахував на рахунок Комунального підприємства «Фонд комунального майна»грошові кошти у розмірі 20154,60 грн. в рахунок сплати орендної плати.

Враховуючи, що 12 листопада 2012 року відповідачем на користь позивача платіжним дорученням №315 основний борг сплачено частково у розмірі 20154,60 грн., провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 20154,60 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю сплатив позивачу орендну плату за період: квітень -жовтень 2012 року. Зазначений факт відповідачем не спростовано та не заперечується.

Враховуючи те, що відповідач частково розрахувався з позивачем за орендоване приміщення у розмірі 20154,60 грн., суд приходить до висновку, що грошова сума, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 53757,01 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача пені, що нарахована позивачем за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором у розмірі 35105,66 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: застосування виключно у грошових зобов'язаннях; можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Пунктом 3.7 договору сторони погодили, що за затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, включно на день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Як вже зазначалось, розмір пені, нарахованої позивачем, складає 35105,66 грн.

Проте, згідно з вірним розрахунком, зробленим судом (з урахуванням пункту 3.4 договору та вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»), розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2739,33 грн.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, нарахованих позивачем складає 577,10 грн.

Проте, згідно з вірним розрахунком, зробленим судом (з урахуванням пункту 3.4 договору), розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 549,16 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-будінвест»(07100, Київська область, м. Славутич, Ризький квартал, 2, кв. 33, код 37757432) на користь Комунального підприємства «Фонд комунального майна»(07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, код 32301037) - 53757 (п'ятдесят три тисячі сімсот тридцять сім) грн. 01 коп. заборгованості, 2739 (дві тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 33 коп. пені, 549 (п'ятсот сорок дев'ять) грн. 16 коп. 3% річних та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 20154,60 грн. припинити.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено -23 листопада 2012 року

СуддяД.Г. Заєць