Рішення

від 22.01.2013 по справі 23/121-12     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2013 р. Справа № 23/121-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка

про стягнення 8621,80 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача : Єршова С.В. (довіреність №14 від 8 січня 2013 року);

від відповідача: не з'явився;

вільний слухач: Єгоров В.С. (паспорт серії ЕН №317053).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (далі - відповідач) про стягнення 8621,80 грн.

Заявлені позовні вимоги, а саме, стягнення з відповідача 3217,71 грн. пені, 622,39 грн. 3% річних, 4183,51 грн. 7% штрафу та 598,18 грн. інфляційних втрат обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно сплатив грошові кошти за поставлений позивачем газ за договором купівлі-продажу природного газу за №30-09/11 від 30 вересня 2011 року.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 22 листопада 2012 року та призначено справу до розгляду на 11 грудня 2012 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд зменшити розмір пені та штрафу.

22 січня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2011 року між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу за №30-09/11.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно пункту 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 6.1 передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

На виконання умов договору позивач у жовтні 2011 року передав, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2011 року на загальну суму 106934,00 грн.

Судом встановлено, що в порушення умов договору, зокрема пункту 6.1, відповідач допустив прострочення платежу, а саме, остаточний розрахунок за спожитий газ у жовтні 2011 року здійснив 20 березня 2012 року.

З урахуванням часткової оплати газу у розмірі 47169,51 грн. (перенесено оплату з рах. 36-1-08-8-3 на рах. 36-1-08-8-2 згідно листа від 30 жовтня 2011 року за №285 ), судом встановлено, що у період з 14 листопада 2011 року по 20 березня 2012 року за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 59764,49 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Як встановлено судом, розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 3217,71 грн. за період з 14 листопада 2011 року по 20 березня 2012 року на суму заборгованості у розмірі 59764,49 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 622,39 грн. та інфляційних втрат у сумі 598,18 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стягнення 3% річних та збитків від інфляції є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, що може реалізуватись шляхом подання окремого позову, не пов'язаного з позовом про стягнення боргу.

Враховуючи, що відповідач допустив прострочення платежу понад 30 днів, сума штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу, що передбачено пунктом 7.2 договору, заявлена до стягнення з відповідача у розмірі 4183,51 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боряка, вул. 50-років Жовтня, 9, код 23576122) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) - 3217 (три тисячі двісті сімнадцять) грн. 71 коп. пені, 622 (шістсот двадцять дві) грн. 39 коп. 3% річних, 598 (п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 4183 (чотири тисячі сто вісімдесят три) грн. 51 коп. 7% штрафу та 1609 (одна тисяч шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 25 січня 2013 року

СуддяД.Г. Заєць