Рішення

від 20.11.2012 по справі 23/102-12     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2012 р. Справа № 23/102-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1) Київського квартирно-експлуатаційного управління, м. Київ

2) Військової частини А2860, Київська область, Васильківський район, с. Данилівка

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», Київська область, м. Біла Церква

про стягнення 165879,16 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача 1: Мірошниченко І.О. (довіреність №303/25-1853 від 4 квітня 2012 року);

від позивача 2: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері України в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління та Військової частини А2860 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі - відповідач) про стягнення 165879,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про відшкодування вартості електричної енергії за №28е/2007 від 10 вересня 2007 року, а саме, відповідач не відшкодував вартість електричної енергії, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 134646,67 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2014,17 грн., інфляційні втрати в розмірі 4712,63 та пеню в розмірі 24505,69 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 24 жовтня 2012 року та призначено справу до розгляду на 6 листопада 2012 року.

Відповідно до ухвали суду від 6 листопада 2012 року розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 20 листопада 2012 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 24 жовтня 2012 року та від 6 листопада 2012 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

20 листопада 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника Київського квартирно-експлуатаційного управління, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2007 року між Військовою частиною А2860, Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(за договором -виконавець) та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням МО України (за договором -розпорядник коштів) укладено договір про відшкодування вартості електричної енергії №28е/2007.

Пунктом 1.1 договору встановлено, виконавець згідно з нормами електропостачання та/або показниками лічильника, встановленими тарифами, відшкодовує вартість електроенергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу Військової частини А2860, що надаються на підставі договору №251/4/2/07/12 від 13 квітня 2007 року.

Згідно пункту 2.1 договору щомісячно до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому виконавцем надавалися послуги з харчування особового складу Військової частини А2860, розпорядник коштів надає виконавцю рахунок-фактуру, складений на підставі розрахунку або згідно показників лічильника по діючим тарифам споживання електричної енергії у солдатській їдальні Військової частини А2860 та акт звірки.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що виконавець приймає до виконання подані розпорядником коштів документи та оплачує їх в термін, вказаний у п. 3.2.4.

Згідно пункту 3.2.4 договору виконавець зобов'язується своєчасно, до 20 числа поточного місяця оплачувати отримані від розпорядника коштів рахунки за спожиту електричну енергію, у випадках порушення термінів оплати виконавець сплачує розпоряднику коштів пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до пункту 5.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2007 року.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що якщо жодна із сторін за 20 днів до закінчення даного договору, не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін дії договору про надання послуг харчування особового складу Військової частини А2860.

З наявного в матеріалах справи акту звірки заборгованості від 14 листопада 2011 року вбачається, що заборгованість відповідача становить 134646,67 грн.

В судовому засіданні представник Київського квартирно-експлуатаційного управління позовні вимоги підтримав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не відшкодував вартість електричної енергії. Зазначений факт відповідачем не спростовано та не заперечується. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога про стягнення з відповідача 134646,67 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.2.4 договору сторони погодили, що у випадках порушення термінів оплати виконавець сплачує розпоряднику коштів пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Як вже зазначалось, розмір пені, заявленої до стягнення з відповідача складає 24505,69 грн.

Проте, згідно з вірним розрахунком, зробленим судом, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, нарахованої на суму заборгованості у розмірі 134646,67 грн. за період з 20 січня 2011 року по 20 липня 2011 року, становить 10406,53 грн.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 2014,17 грн. та інфляційних втрат у сумі 4712,63 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (01105, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 38, код 22991617) -134646 (сто тридцять чотири тисячі шістсот сорок шість) грн. 67 коп. заборгованості, 10406 (десять тисяч чотириста шість) грн. 53 коп. пені, 4712 (чотири тисячі сімсот дванадцять) грн. 63 коп. інфляційних втрат та 2014 (дві тисячі чотирнадцять) грн. 17 коп. 3% річних.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) в доход Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018) -3035 (три тисячі тридцять п'ять) грн. 60 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено -26 листопада 2012 року

СуддяД.Г. Заєць