Ухвала

від 02.10.2012 по справі 9101/5903/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. справа № 2а-7002/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Проценко О.А. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року у справі №2-а-7002/10/0470 за адміністративним позовом Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2010 року Петропавлівська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області (далі за текстом - Петропавлівська МДПІ Дніпропетровської області) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1), в якому просить застосувати до ФОП ОСОБА_1 фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання для надання послуг з гри в азартні ігри, та стягнути суму доходу, отриману нею від проведення азартних ігор в період дії Закону України «Про заборон грального бізнесу в Україні».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року у задоволенні адміністративного позову Петропавлівській МДПІ Дніпропетровської області відмовлено.

В апеляційній скарзі Петропавлівська МДПІ Дніпропетровської області просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року у справі №2-а-7002/10/0470 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Петропавлівської МДПІ Дніпропетровської області, посилаючись на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

З огляду на реорганізацію Петропавлівської МДПІ Дніпропетровської області судом на підставі статті 55 КАС України допущено заміну позивача на Східно-Дніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 38081594) в порядку процесуального правонаступництва.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області від 26.03.2009 року, перебуває на податковому обліку, як платник податків з 27.03.2009 року.

На підставі направлень від 24.03.2010 року №0319 та №0320, виданих державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області , згідно пункту 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо контролю здійснення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обліку, про що складено акт № 0142/04/36/НОМЕР_1 (реєстраційний номер за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання 0152/04/10/23/НОМЕР_1) від 31.03.2010 року.

В ході перевірки встановлено, що згідно договору оренди від 01.10.2009 року нежитлового приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 213,5 квадратних метра, в якому розташований Інтернет-клуб «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Н-Жул'єн» (код ЄДРПОУ 34245190) в особі директора Горбенко Н.В., та здане в оренду ФОП ОСОБА_1 для використання під Інтернет-клуб.

Також перевіркою було встановлено порушення відповідачем пункту 1 та пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, яке виразилось у проведенні розрахункової операції по прийняттю кредиту для здійснення азартної гри на суму 50,00 грн., та поверненні готівкових коштів та виграшу у розмірі 60,00 грн., без застосування реєстратора розрахункових операцій. А також позивачем виявлено організацію та проведення ФОП ОСОБА_1 азартних ігор у віртуальному казино в приміщенні Інтернет-клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2» в період дії Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», що дало змогу перевіряючим зробити вказані вище грошові ставки та одержати вищевказану суму в касі на місці проведення розрахунків.

За результатами вищевказаної перевірки Петропавлівською МДПІ Дніпропетровської області було складено акт від 31.03.2010 року №0142/04/36/НОМЕР_1, за висновками якого встановлено порушення:

- п.п.1,2 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- ст.2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»;

- п.4.6 Порядку реєстрації опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПАУ від 01.12.2000 р.№ 614.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як, зокрема, вилучення прибутку (доходу) та адміністративно-господарський штраф.

Згідно часті 2 статті 241 Господарського кодексу України, перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Частиною 2 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» встановлено, що під гральним бізнесом слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», під гральним бізнесом слід розуміти діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку, а під азартною грою будь-яку гру, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

З системного аналізу статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» в контексті статті 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» та частини 2 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»видно, що підставою для накладення адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу та вилучення прибутку (доходу) є адміністративне правопорушення у вигляді організації та проведення на території України азартних ігор, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз).

Абзацом 4 частини 4 Прикінцевих положень Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» Кабінет Міністрів України було зобов'язано прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.

Як зазначає позивач, факт здійснення відповідачем підприємницької діяльності з проведення азартних ігор встановлено та зафіксовано в акт перевірки №0142/04/36/НОМЕР_1 від 31.03.2010 року, в якому зазначено порушення п.п.1,2 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Згідно статті 2, статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», внесення гравцем ставки є розрахунковою операцією, яка фіксується реєстраторами розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання цієї розрахункової операції.

Оплата гри на гральних автоматах здійснюється споживачами в касі через належним чином зареєстрований та опломбований та приведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій, тому дії позивача не містять ознак порушень, передбачених пунктом 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР (далі -Закон № 265/95-ВР), а тому відсутні законні підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання вимог вищезазначеного Закону.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що до акта перевірки не додано жодного документу, який би підтвердив факт внесення гравцями ставок, відсутні також докази отримання виграшу (призу), відсутні докази про те, що результат гри залежить повністю або частково від випадковості. Тобто, відсутні відомості, які б характеризували надані послуги як проведення азартних ігор.

Петропавлівською МДПІ не надано доказів проведення технічних досліджень комп'ютерної техніки, з метою встановлення технічних можливостей здійснення посередництвом цієї техніки діяльності по організації та проведення азартних ігор та будь-яких спеціальних технічних досліджень цієї комп'ютерної техніки проведено не було.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що акт перевірки не може бути достатнім доказом факту організації та проведення відповідачем азартних ігор, в тому числі, факту внесення гравцями ставок, які дають змогу отримати виграш (приз), в розумінні частини 1 статті 70 КАС України. Інших доказів, які б підтверджували факт організації та проведення відповідачем азартних ігор, позивачем не надано.

Крім того, при зверненні з позовом до суду позивач не врахував вимоги Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» щодо меж застосування конфіскаційних санкцій згідно до статті 3 цього Закону. Конфіскація всього обладнання суперечить правовій природі зазначених санкцій як адміністративно-господарських. Зазначені санкції можуть бути застосовані лише за порушення правил здійснення господарської діяльності - за здійснення грального бізнесу, який заборонений Законом. При цьому підставою для застосування відповідності є вчинення суб'єктом господарювання певного правопорушення, яке характеризується певним складом. До складу такого правопорушення належить також певний предмет, тобто обладнання, яке використано для організації і ведення азартних ігор. При цьому відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зокрема, конфіскація грального обладнання, повинна мати безпосередній зв'язок із вчиненням правопорушення. Такий зв'язок може мати виключно те обладнання, яке є предметом правопорушення, тобто факт використання такого у проведенні азартних ігор та зафіксований контролюючим органом.

Отже вимога позивача щодо конфіскації грального обладнання є неправомірною.

На підставі вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року у справі №2-а-7002/10/0470 за адміністративним позовом Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай