cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2013 року Справа № 5011-28/10288-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМирошниченка С.В., суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О. (доповідача), розглянувши касаційні скарги 1. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби 2. Спільного підприємства "Моноліт" на постанову та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 господарського суду міста Києва від 04.10.2012 у справі господарського суду№ 5011-28/10288-2012 міста Києва за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Літіс" пробанкрутство за участю представників скаржника-1Колодяжна Л.В., скаржника-2Ільяшов Б.М., боржникане з'явилися, арб. керуючий Філатов В.А.,
В С Т А Н О В И В:
Постановою господарського суду міста Києва у справі № 5011-28/10288-2012 від 04.10.2012 в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано ТОВ "Літіс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Юринця А.В., якого зобов'язано здійснити дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби та Спільного підприємства "Моноліт" залишено без задоволення, постанову місцевого господарського суду - без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 та постанову господарського суду міста Києва від 04.10.2012 у справі № 5011-28/10288-2012 та припинити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 1, 14, 23, 32, 40, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 ГПК України. Скаржник стверджує про можливість застосування процедури завідомо фіктивного банкрутства (чи доведення до банкрутства) з метою унеможливлення проведення контрольно-перевірочних заходів по реальним існуючим підприємствам, які скористались послугами ТОВ "Літіс" по безпідставному формуванню податкового кредиту та валових витрат.
СП "Моноліт" також звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 та постанову господарського суду міста Києва від 04.10.2012 у вказаній справі в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Юринця А.В., справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга СП "Моноліт" мотивована порушенням судами норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме ст.ст. 4-7, 32-34, 43 ГПК України. Заявник вказує на упередженість місцевого господарського суду при виборі кандидатури ліквідатора боржника.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, обговоривши доводи касаційних скарг, дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Таким чином, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.04.2012 загальними зборами засновників (учасників) ТОВ "Літіс" було прийнято рішення про припинення даної юридичної особи шляхом її ліквідації (протокол № 1 зборів від 02.04.2012) та призначено ліквідаційну комісію.
На виконання вимог ст. 105 ЦК України та ч. 1 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ліквідаційною комісією було подано державному реєстратору Дніпровського району міста Києва документи, необхідні для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи. До Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва подано заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, яку було отримано ДПІ У Дніпровському районі м. Києва 03.05.2012.
На виконання положень ст. 60 ГК України боржник повідомив про припинення своєї підприємницької діяльності можливих кредиторів (явних, відомих) товариства з метою виявлення їх вимог.
Судами також встановлено, що боржник має кредиторську заборгованість в розмірі 18 144,00 грн. перед СП "Моноліт", яка виникла на підставі договору № 2012-01 від 04.01.2012. Зазначені грошові вимоги кредитора відображені в бухгалтерському обліку боржника та визнані головою ліквідаційної комісії в повному обсязі.
Після спливу строку для звернення кредиторів з вимогами до ТОВ "Літіс", передбаченого ч. 4 ст. 105 ЦК України, складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 17.07.2012.
За результатами інвентаризації ліквідаційною комісією встановлено недостатність майнових активів (рухомого та нерухомого майна) ТОВ "Літіс", на яке може бути звернено стягнення для задоволення вимог кредиторів. Аудиторським висновком, складеним ТОВ "Аудиторська фірма "Систем аудит кепітел", підтверджено, що за проміжним ліквідаційним балансом ТОВ "Літіс" має ознаки неплатоспроможності і відвідає фінансовому стану потенційного банкрута.
Частиною 3 ст. 110 ЦК України встановлено, що, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1-2 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Враховуючи, що ліквідаційною комісією вчинено всі передбачені чинним законодавством дії щодо виявлення активів підприємства, потенційних кредиторів, складено ліквідаційний баланс, встановлено відсутність майна для задоволення вимог кредиторів, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано вказав на наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Призначаючи ліквідатором ТОВ "Літіс" арбітражного керуючого Юринця А.В., місцевий господарський суд виходив, серед іншого, з дотримання принципу об'єктивності та незаінтересованості, встановивши, що дана кандидатура відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за час здійснення діяльності арбітражного керуючого порушень законодавства та ліцензійних умов не допускав, судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися такою діяльністю не мав, управління банкрутом раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника або кредиторів. Крім того, має вищу освіту, необхідні спеціальні знання та досвід провадження професійної діяльності арбітражного керуючого, необхідну матеріальну базу.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що, враховуючи положення ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", функції з вибору кандидатури ліквідатора покладаються на господарський суд, який, в свою чергу, має керуватись загальними нормами Закону щодо відповідності кандидатури, які встановлені ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
На думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій надали вірну юридичну оцінку обставинам справи, встановивши наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Літіс", та прийняли обґрунтоване рішення про призначення ліквідатора.
З огляду на викладене підстав для зміни або скасування постановлених у справі ухвали місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби та Спільного підприємства "Моноліт" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 та постанову господарського суду міста Києва від 04.10.2012 у справі № 5011-28/10288-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко Судді Т.Л. Барицька О.О. Хрипун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2013 |
Оприлюднено | 09.04.2013 |
Номер документу | 30505039 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Хрипун O.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні